3. Завданя та порядок його виконання

1. Ознайомитися з теоретичною частиною.

2. Зібрати схему (рис. 3.2).

3. Увімкнути прилади.

4. Встановити частоту генератора 1 кГц, рівень вихідного сигналу – 0 дБ, форма сигналу - синусоїдальна.

5. Встановити органи керування мікровольтметра в наступні положення: кнопка „10 мВ, 1 кГц” – відпущена; кнопка „х10, +20dB” – натиснута; смуга пропускання – „Широка смуга”

6. Встановити напругу виходу генератора 20-30 мВ за шкалою індикатора мікровольтметра.

7. Спостерігати форму напруги за осцилографом і зарисувати.

8. Вимкнути режим широкої смуги.

9. Встановити діапазон смуги пропускання 20-200 Гц. Ручками „Частота” просканувати піддіапазон для виявлення гармонік. Ручкою „” провести пошук гармоніки, а ручкою „” плавно підрегулювати на максимальну амплітуду гармоніки за шкалою мікровольтметра. Врахувати, що кожна наступна гармоніка буде мати меншу амплітуду від попередньої. Тому при цьому потрібно виставляти необхідну чутливість мікровольтметра.

10. Визначити амплітуду та частоту гармоніки. Частоту визначати за осцилографом, амплітуди гармонік – за показами індикатора мікровольтметра. Дані занести в таблицю 3.2.

11. Пункти 9-10 виконати й для інших піддіапазонів: 200 Гц-2 кГц, 2-20 кГц, 20-100 кГц.

12. Результати розрахунків занести в таблицю 3.2.

13. Розрахувати коефіцієнт гармонік і коефіцієнт нелінійних спотворень.

14. Зробити висновки.

Таблиця 3.2

		Частота сигналу:
		Амплітуда сигналу:
№	Амплітуда гармоніки	Період гармоніки	Частота гармоніки	№ гармоніки
1
2
3
4
5
...

Лабораторна робота №4 Дослiдження генераторiв стандартних сигналiв

1. Мета роботи

Ознайомлення з принципом роботи генераторiв стандартних сигналiв типу Г4-1А та Г4-78 i набуття практичних навичок роботи з приладом Г4-1А.

2. Короткi теоретичнi вiдомостi

Радiотехнiчнi схеми, прилади й пристрої повиннi настроюватись i перевiрятись у реальних умовах їх роботи. Це, зокрема, означає, що на їх вхiд повинна подаватись дослiджувана напруга вiдповiдної частоти, величини та форми. Прилади, що створюють такi напруги, називаються вимiрювальними генераторами.

За дiапазоном генерованих частот вимiрювальнi генератори подiляються в основному на: генератори низьких частот, генератори високих та ультрависоких частот, генератори надвисоких частот.

За формою коливань вимiрювальнi генератори подiляються на генератори синусоїдних коливань, генератори iмпульсiв, генератори шумових сигналiв i генератори сигналiв спецiальних форм.

Генератори високих, ультрависоких i надвисоких частот, крiм цього, подiляються ще на два класи: генератори сигналiв i генератори стандартних сигналiв. Останнi вiдрiзняються бiльш якiсними показниками, зокрема, бiльш точним градуюванням частот i вихiдних напруг.

До всiх генераторiв висуваються такi основнi вимоги:

1) якнайбiльший дiапазон частот;

2) висока точнiсть встановлення частоти;

3) висока стабiльнiсть генерованої частоти;

4) збереження заданої форми генерованих коливань;

5) широкi межi змiни вихiдної напруги або вихiдної потужностi;

6) постiйнiсть встановленої вихiдної напруги або вихiдної потужностi за дiапазоном частот.

Дослiджуваний у данiй роботi генератор Г4-1А належить до генераторiв стандартних сигналiв високих та ультрависоких частот. Це малопотужнi джерела незгасаючих або модульованих коливань із вiдомою частотою i вихiдною напругою. Вони використовуються для настройки та випробовування радiоприймачiв усiх призначень i типiв, пiдсилювачiв високих та ультрависоких частот, телевiзiйних пристроїв, антен, рiзноманiтних радiотехнiчних схем i приладiв, а також для живлення вимiрювальних схем i установок.

Починаючи з метрового дiапазону хвиль i на бiльш високих частотах генератори стандартних сигналiв розраховуються для роботи на узгоджене зовнiшнє навантаження.

Генератори стандартних сигналiв (ГСС) здебiльшого мають змiнний малий вихiдний опiр (вiд часток ома до декiлькох десяткiв омів).

При поданнi нaпруги вiд ГСС на паралельний контур схема генератора повинна бути зiбрана так, щоб малий вихiдний опiр генератора не виявляв значної шунтуючої дiї на контур, оскiльки в протилежному випадку його еквiвалентна добротнiсть буде значно меншою, нiж власна. Як розв'язуючi елементи здебiльшого використовується роздiльна ємнiсть або достатньо великий опiр.

Схема вмикання ГСС до паралельного контуру для зняття його резонансної характеристики зображена на рис. 4.1. Добротнiсть контуру визначається з урахуванням опору розв'язки i вихiдного опору генератора, оскiльки до контуру вноситься опiр

,

де  – характеристичний опiр контуру; R_розв – опiр розв'язки; R_вих – вихiдний опiр ГСС.

Рис. 4.1. Рис. 4.2.

При поданнi напруги з ГСС до послiдовного контуру (схема ввiмкнення зображена на рис. 4.2) також необхiдно враховувати вхiдний опiр генератора. При цьому бажано працювати на найнижчому низькоомному виходi.