6. Розкрийте сутність інвестицій.

Термін “інвестиції” походить від латинського “investire” – одягати. Поняття інвестицій на підприємстві передусім пов’язують з кількісною і якісною зміною виробничих потужностей. Без здійснення інвестицій неможливий нормальний процес виробництва.

В загальноекономічному розумінні інвестиції пов’язують з балансом підприємства. В такому розумінні інвестиції – це стан активів підприємства і уречевлення капіталу в активах.

Визначення інвестицій у фінансах пов’язують з використанням капіталу або довгостроковими капітальними вкладеннями з метою одержання прибутку. Отже, інвестиції мають фінансовий і виробничий аспекти.

Закордонні вчені вважають інвестиції вирішальним базисом майбутньої доходності підприємства. Втілення інвестиційних проектів потребує відмови від грошових коштів сьогодні на користь отримання прибутку в майбутньому. Як правило, на отримання прибутку слід розраховувати не раніше, ніж через рік після початкових витрат (інвестицій). В цей період вони є основною причиною виникнення фінансових проблем (наприклад, з ліквідністю), які підприємство намагається вирішити через додаткове фінансування.

Згідно зі статтею1 Закону України “Про інвестиційну діяльність” під інвестиціями розуміють “всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:

- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

-рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

- майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

- сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих (“ноу-хау”);

- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

- інші цінності.

7. Визначте фінансові заходи щодо покращення структури капіталу.

При прийнятті рішення щодо оптимізації структури капіталу фінансовий менеджер повинен використовувати принципи ефективної діяльності підприємства.

Дотримання принципу взаємокредитування, забезпечується, з одного боку, збільшенням позичкових коштів (пасива балансу), а з іншого - наданих кредитів (активи балансу). Мистецтво фінансового менеджера полягає в тому, щоб з одного боку підтримувати баланс дебіторської і кредиторс- ської заборгованості, а з іншого - забезпечити своєчасні розрахунки за зобов'язаннями. Для цього необхідно нормування відносин між кредиторами і позичальниками. Збільшення позичкових коштів буде для підприємства більш ефективним, якщо рентабельність його активів вища за процент на кредитному ринку.

Приймаючи рішення про залучення коштів, фінансовий менеджер повинен враховувати рівень довіри до підприємства з боку кредиторів, який вимірюється за допомогою нормативів DCR, LTV, ЕТІ та коефіцієнтом покриття зобов'язань.

При визначенні джерел позичкового капіталу суттєву роль відіграє розмір витрат на отримання позик.

При розрахунку витрат на отримання кредитів потрібно виходити з того, що витрати пов'язані з виплатами відсотків за банківськими позиками, включаються до собівартості продукції.

Розмір витрат на залучення коштів шляхом емісії та розміщення облігацій дорівнює сумі відсоткових платежів, що сплачуються по них, та витрат на емісію і розміщення облігацій.

При несприятливій зміні ділового циклу відбувається зменшення попиту на товари і послуги. Тому підприємство повинно мати певний запас надійності, що досягається збільшенням частки власного капіталу. Для цього фінансовий менеджер повинен зменшувати коефіцієнт фінансового важеля та збільшувати коефіцієнт автономії. Збільшення власного капіталу може здійснюватись як шляхом емісії акцій або додаткових внесків засновників, так і за рахунок прибутку.

Джерелом збільшення власного капіталу є також нерозподілений прибуток. Всі кошти, що залишились після спрямування прибутку на дивіденди, реінвестуються у підприємство.

При здійсненні фінансових заходів доцільно керуватись правилом операційного важеля: більша питома вага постійних витрат підприємства забезпечує більший вплив на прибуток за зміни обсягу продажів. Заходи щодо оптиміза- ції структури капіталу можуть враховувати також правило комбінованого важеля, який поєднує фінансовий і операційний лівередж. Якщо підприємство має значний як операційний так, і фінансовий лівередж, то в цьому випадку невелика зміна в обсязі реалізації може зумовити значні коливання в доходах на акцію.