Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Синьова Є.П. Тифлопсихологія.doc
Скачиваний:
130
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.23 Mб
Скачать

§7. Смакові та нюхові відчуття

Смакові та нюхові відчуття (хеморецепція) відбивають хімічні властивості речовин, тісно пов’язані між собою і виникають при подразненні відповідних рецепторів.

Смакові рецептори у людини починають працювати одразу ж після народження. Розрізняють всього чотири види смакових рецепторів, які реагують на чотири основні властивості їжі: кисле, солоне, гірке та солодке. На поверхні язика ці рецептори розташовані нерівномірно. Так, відчуття кислого смаку обумовлене подразненням рецепторів, що розташовані в основній та середній частині бокової поверхні язика; солодкого — кінчика, країв та основи язика.

Смакові відчуття допомагають незрячим людям точніше встановити ознаки предметів.

Нюхові відчуття беруть участь в усіх сферах життя людини: відборі їжі, сприйманні оточуючої природи, людей, в трудовій діяльності. Нюхові клітини розташовуються в задньому відділі верхнього носового ходу та в задньоверхній частині носової перетинки. Нюхова зона дорівнює 5 кв.см.

Нюхова чутливість є дистантним видом рецепції. Людина розрізняє понад 400 різних запахів.

Пороги нюхової чутливості залежать від концентрації пахучої речовини та від фізіологічного стану людини. Вони можуть розширюватись в залежності від частоти та цілеспрямованості використання. При глибоких порушеннях зору нюх виконує компенсаторну роль. Так, відомо, що О.І. Скороходова могла розпізнавати магазини, ідучи вулицею, за їх запахами.

§8. Слухові відчуття

В усіх видах діяльності людини важливу роль відіграє слух.

Слухові відчуття виникають в мозку людини внаслідок впливу звукової хвилі на слуховий рецептор.

В загальній психології виділяють три види слухових відчуттів: мовні, музичні та шуми. При порушеннях зору форми слухових відчуттів не змінюються, і тому не правильно було б вважати, що порушення зору обов’язково стимулюють розвиток музичного слуху. За даними видатного психолога Б.М. Теплова, музичний слух, як форма людського слуху, розвивається в процесі навчання музики, тобто у відповідній діяльності.

За допомогою слуху сліпі та слабозорі діти можуть визначити багато предметних та просторових властивостей оточуючого середовища: локалізацію звуку та його джерело, встановити в якому стані знаходиться предмет, що звучить, визначити швидкість та напрямок його руху. Завдяки своїй компенсаційній функції, слухові сприймання у сліпих та слабозорих розвинуті краще, ніж у людей з нормальним зором. Здавна вважалось, що при порушеннях зору провідну роль відіграє слух. Тому слухові відчуття сліпих вважали витонченими, такими, що виникають автоматично і виконують компенсаторну роль.

Сучасними дослідженнями встановлено, що порівняно високий розвиток слуху у сліпих та слабозорих обумовлений необхідністю орієнтуватись в умовах широкого звукового діапазону. Використання слуху в просторовій орієнтації, в навчанні та праці виробляє у них тонке диференціювання звуків, локалізацію звуків у просторі. Корекційна робота передбачає прискорення процесу диференціації звукових сигналів, вміння встановлювати їх джерело. Для цього незрячих навчають розпізнаванню звукових сигналів за частотою, інтенсивністю, тривалістю звучання, визначенню напрямку звуку та швидкості його розповсюдження. Успішність такої роботи пов’язана з введенням тренувань в активну діяльність сліпої людини.