ВСТУП

Візуальне (від лат. vіsualіs - зоровий) програмування передбачає створення додатків за допомогою наочних засобів. При цьому програміст не створює текст програми, а показує, що повинне вийти в результаті. Текст програми генерується автоматично за допомогою візуального прототипу. Візуальне програмування ґрунтується на об'єктно-орієнтованному програмуванні й OLE-технології або подібних їй технологіях.

Це дозволяє професіоналам проектувати й розробляти більші програмні комплекси швидше. Для непрофесіоналів візуальне програмування дозволяє зосередитися на сутності завдання предметної області (її об'єктах, відносинах між ними, поводженні об'єктів або їхньому стані), абстрагуючись від особливостей реалізації в кожному конкретному діалекті мови програмування.

Візуальне програмування, безперечно, має достоїнство наочного подання інформації й набагато краще відповідає природі людського сприйняття, чим методи традиційного, текстового програмування. Однак практично всі візуальні засоби мають потребу в доповненні функціями, які не можуть бути представлені у вигляді графічних конструкцій і вимагають текстового вираження. Візуальні засоби доповнюються спеціальними скриптами, написаними на різних мовах програмування.

Досвід програмування показує, що будь-який методичний підхід в технології програмування не повинен застосовуватися сліпо з ігноруванням інших підходів. Це відноситься і до об'єктно-орієнтованого підходу. Існує ряд типових проблем, для яких його корисність найбільш очевидна, до таких проблем відносяться, зокрема, завдання імітаційного моделювання, програмування діалогів з користувачем. Існують і завдання, в яких застосування об'єктного підходу ні до чого, окрім зайвих витрат праці, не приведе. У зв'язку з цим найбільшого поширення набули об'єктно-орієнтовані мови програмування, що дозволяють поєднувати об'єктний підхід з іншими методологіями. Найбільш використовуваними в даний час об'єктно-орієнтованими мовами є Паскаль з об'єктами і С++, причому найбільш розвинені засоби для роботи з об'єктами містяться саме в С++. Практично всі об'єктно-орієнтовані мови програмування є мовами, що розвиваються, їх стандарти регулярно уточнюються і розширюються. Наслідком цього розвитку є неминучі відмінності у вхідних мовах компіляторів різних систем програмування. Найбільш поширеними в даний час є системи програмування Microsoft C++, Microsoft Visual C++ і системи програмування фірми Borland.

Метою курсової роботи є програмна реалізація функціональної задачі «Організаційна структура коледжу», яка задача є складовою частиною програмного продукту «Коледж 2011». Задача полягає в формуванні взаємопов’язаних електронних реєстрів відділень, спеціальностей та академічних груп коледжу з урахуванням їх підпорядкування. Ця стуктура даних є основою для розв’язання інших технологічних задач, пов’язаних з навчальною діяльністю коледжу.

Предметом дослідження курсової роботи є сучасні технології розробки програмних засобів відповідно до діючих стандартів.

Курсова робота виконана із використанням інтегрованого середовища швидкої розробки програмних засобів (RAD – Rapid Application Development) Delphi 7, бібліотеки візуальних компонентів VCL (Visual Components Library), СКБД Excess із застосуванням інструментальних засобів візуального програмування.

1. Технічне завдання

1.1. Призначення програмного продукту

Функціональна задача «Організаційна структура коледжу» програмного продукту «Коледж 2011» здійснює формування взаємопов’язаних реєстрів навчальних відділень, спеціальностей, академічних гру з урахуванням їх підпорядкованості.

В реєстрах здійснюються типові технологічні операції введення, редагування, видалення, сортування даних. Для їх збереження використовується база даних MS Access.

Задача створення бази даних організаційної структури коледжу є початковим етапом розв’язання практично всіх функціональних задач автоматизації навчального процесу. Тому доцільною є її реалізація як автономного програмного продукту для подальшого доповнення інишими задачами. Саме це демонструється на прикладі програмного продукут «Коледж 2011».

1.2. Функціональні вимоги

Функціональна задача «Організаційна структура коледжу» реалізує наступні функції:

1. Організація зв’язку з базою даних в процесі роботи проекту.

2. Формування реєстру відділень коледжу: введення, редагування, видалення найменувань відділень.

3. Формування реєстру спеціальностей коледжу: введення, редагування, видалення даних, організація зв’язку з таблицею відділень.

4. Формування реєстру академічних груп коледжу: введення, редагування, видалення даних, організація зв’язку з таблицею спеціальностей, автоматичне утворення назв груп, що складаються з скороченої назви (абревіатури) спеціальності, номерів курсу та групи.

Операція видалення даних з реєстрів супроводжується контролем цілісності бази даних – вона скасовується в разі наявності даних у підлеглих реєстрах.

Доступ до виконання окремих задач визначається самим програмним засобом в залежності від наявності, коректності та достатності вхідних даних.

1.3. Структура бази даних

Реєстри організаційної структури коледжу зберігаються в базі даних, створеною заздалегідь засобами Microsoft Access. Зв'язок з базою даних здійснюється в автоматично під час запуску проекту на виконання.

База даних містить три таблиці (рис.1.).

Рис.1. Склад таблиць бази даних

Структури таблиць описані в табл.1-3.

Таблиця 1

Структура таблиці «Відділення»

№	Поле	Характеристика
1	Код_відділення	Лічильник: ключове поле
2	Назва_відділення	Текстовий формат

Таблиця 2

Структура таблиці «Спеціальності»

№	Поле	Характеристика
1	Код_спеціальності	Лічильник: ключове поле
2	Код_відділення	Підстановка коду відділення
3	Назва_спеціальності	Текстовий формат
4	Абревіатура	Текстовий формат
5	Шифр	Текстовий формат

Таблиця 3

Структура таблиці «Групи»

№	Поле	Характеристика
1	Код_групи	Лічильник: ключове поле
2	Код_спеціальності	Підстановка коду спеціальності
3	Курс	Текстовий формат
4	Група	Текстовий формат

Схема зв’язків між таблицями-реєстрами представлена на рис.2.

Рис.2. Схема зв’язків між таблицями-реєстрами