Хронологічна таблиця до тем II модуля

1805 р. – відкриття Харківського університету.

1814-1861 рр. – роки життя Т.Г.Шевченка.

1821 р. – створення у Тульчині таємного Південного товариства декабристів.

1823-1825 рр. – діяльність таємного “Товариства об’єднаних слов’ян” у Новгород-Волинському.

Грудень 1825 р. – січень 1826 р. – повстання Чернігівського полку на чолі з Муравйовим-Апостолом і Бестужевим-Рюміним.

1830-1831 рр. – польське повстання на Правобережній Україні.

1830-1837 рр. – діяльність у Львові просвітницького гуртка “Руська трійця”.

1834 р. – відкриття університету у Києві.

1846-1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

1848 р., 16 квітня – скасування кріпацтва у Східній Галичині.

1848 р., 2 травня – утворення у Львові української політичної організації – Головної руської ради.

1848 р., серпень – скасування кріпацтва на Буковині.

1848 р., 25 жовтня – створення культурно-освітнього товариства “Галицько-руська матиця”.

1853 р. – скасування кріпацтва у Закарпатті.

1853-1856 рр. – Кримська війна.

1861-1862 рр. – видання у Петербурзі журналу „Основа”.

1861р., 19 лютого – скасування кріпацтва в Росії.

1861 р. – створення Галицького і Буковинського крайових сеймів.

1863 р., 20 липня – Валуєвський циркуляр проти українського друкованого слова.

1865 р. – відкриття в Одесі Новоросійського університету.

1868 р. – заснування у Львові українського культурно-освітнього товариства “Просвіта”.

1873 р. – заснування у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (у 1892 р. перетворене на Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ)).

1875 р., 4 жовтня – заснування університету в Чернівцях.

1876 р., 18 травня – Емський указ про заборону видання та ввезення з-за кордону літератури, постановки театральних вистав українською мовою.

1877 р. – „Чигиринська змова”.

1890 р. – у Львові утворюється перша українська політична партія – Русько-українська радикальна партія.

1891 р. – створення студентської таємної організації „Братство тарасівців”.

1899 р. – в Галичині утворюються соціал-демократична і національно-демократична українські політичні партії.

1900 р. – у Харкові утворюється Революційна українська партія (РУП) – перша на Наддніпрянщині українська політична партія.

1902 р. – створення Української народної партії.

1904 р. – заснування Української радикальної партії.

1906-1911 рр. – здійснюється Столипінська аграрна реформа.

1908 р. – заснування Товариства українських поступовців.

1914-1918 рр. – Перша світова війна.

1914 р., 1 серпня – у Львові утворюється Головна руська рада (з 1915 року – Загальна українська рада).

1914р., 4 серпня – створення у Львові Союзу визволення України.

1914 р., 6 серпня – у складі австро-угорської армії сформовано добровольчий легіон – Українські січові стрільці (УСС).

1916 р., 6 листопада – указ імператора Австро-Угорської імперії про автономний статус Галичини.

1917 р., 23-27 лютого – Лютнева буржуазна революція в Росії.

1917 р., 4 березня – утворення Української Центральної Ради (УЦР) на чолі з М.С. Грушевським.

1917 р., 6-8 квітня – Всеукраїнський національний конгрес.

1917 р., 10 червня – I Універсал Центральної Ради.

1917 р., 3 липня – II Універсал Центральної Ради.

1917 р., 25 жовтня – Більшовицький переворот у Петрограді на чолі з В.І. Леніним.

1917 р., 7 листопада – III Універсал Центральної Ради. Проголошення УНР.

1917 р., 4-6 грудня – Всеукраїнський з’їзд рад у Києві.

1917 р., 12 грудня – з’їзд рад у Харкові. Проголошення радянської влади в Україні.

1918 р., 16 січня – бій під Крутами.

1918 р., 22 січня – IV Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР.

1918 р., 27 січня – Брестський мирний договір між УНР і державами Четвертного союзу.

1918 р., 29 квітня – ухвалення проекту Конституції УНР.

1918 р., 29 квітня – Всеукраїнський хліборобський з’їзд. Проголошення Павла Скоропадського гетьманом Української держави.

1918 р., 1 листопада – українське національне повстання у Львові.

1918 р., 13 листопада – у Львові проголошується Західноукраїнська народна республіка на чолі з Є. Петрушевичем.

1918 р., 14 листопада – утворення Директорії.

1918 р., 27 листопада – відкриття Української Академії наук (УАН) на чолі з В.Вернадським, з 1921р. – Всеукраїнська Академія наук, з 1936р. – Академія наук УРСР, з 1994р. – Національна Академія наук України.

1918 р., 22 січня – проголошення в Києві Акту Злуки УНР і ЗУНР.

1919 р., березень – прийняття Конституції УРСР.

1919 р., грудень – Перший „Зимовий похід” військ УНР.

1920 р., 24 квітня – Варшавська угода між УНР і Польщею.

1920 р., серпень – заснування Української військової організації (УВО).

1921 р., 21 березня – Ризький мир.

1921 р., жовтень – виникнення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

1921-1923 рр. – голод в Україні.

1922 р., 30 грудня – утворення СРСР.

1924 р., січень – Конституція СРСР.

1925 р. – заснування Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО).

1928 р., травень-липень – „Шахтинська справа”.

1929 р., 3 лютого – заснування Організації українських націоналістів (ОУН).

1930 р., березень-квітень – судовий процес у справі „СВУ”.

1931 р., березень – судовий процес у справі „УНЦ”.

1932-1933 рр. – Голодомор в Україні – геноцид проти українського народу.

1937 р., січень – Конституція УРСР.

1939 р., 15 березня – проголошення незалежності Карпатської України.

1939 р., 23 серпня – Пакт Ріббентропа-Молотова.

1939 р., 1 вересня – напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни.

1939 р., 17 вересня – Червона армія перейшла польський кордон. Приєднання Східної Галичини та Західної Волині до УРСР.

1940 р., 10 лютого – розкол ОУН. Створення ОУН-Б та ОУН-М.

1940 р., 28 червня – Червона армія ввійшла на територію Північної Буковини і Бессарабії.

1941 р., 22 червня – напад Німеччини на Радянський Союз.

1941 р., 30 червня – у Львові діячі ОУН-Б на чолі з Я. Стецьком проголошується Акт відновлення Української держави.

1942 р., 14 жовтня – створення Української повстанської армії (УПА).

1942 р., літо – утворюється Український штаб партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем.

1944 р., 28 жовтня – визволення України від німецько-румунських загарбників.

1945 р., 25 квітня – на конференції в Сан-Франциско УРСР увійшла до ООН як член-засновник.

1945 р., 8 травня – капітуляція Німеччини.

1945 р., 29 червня – радянсько-чехословацький договір про кордони. Закарпаття увійшло до складу УРСР.

1946 р., березень – Львівський церковний собор: ліквідація Української греко-католицької (уніатської) церкви.

1947 р., квітень-серпень – операція „Вісла”.

1954 р., 19 січня – указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.

1961 р., січень – суд у Львові над членами дисидентської організації – Української робітничо-селянської спілки – Л.Лук’яненком, І.Кандибою та ін.

1976 р., 9 листопада – утворення Української Гельсінської групи.

1986 р., 26 квітня – катастрофа на Чорнобильській АЕС.

1989 р., вересень – установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову.

1989 р., жовтень – закон „Про мови в Українській РСР”, якій надав українській мові статус державної.

1990 р., 16 липня – Декларація про державний суверенітет України.

1991 р., 24 серпня – Акт проголошення незалежної України.

1991 р., 1 грудня – Всеукраїнський референдум і вибори Президента України.

1991 р., 8 грудня – створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Припинення існування СРСР.

1992 р., 1 січня – I-ий конгрес україністів.

1994 р., листопад – Україна приєдналася до „Договору про нерозповсюдження ядерної зброї”.

1995 р., листопад – вступ України до Ради Європи.

1996 р., 28 червня – прийняття Конституції України.

1996 р., вересень – введення національної грошової одиниці – гривні.

2001 р., червень – візит Папи Римського Івана Павла II в Україну.

2001 р., 5-14 грудня – Всеукраїнський перепис населення.

2002 р., 31 березня – вибори до Верховної Ради України IV скликання.

2002 р., 28-29 серпня – Всесвітній форум україністів у Чернівцях.

2004 р., жовтень-грудень – вибори Президента України. Президентом обраний В. Ющенко.

2006 р., 26 березня – вибори до Верховної Ради України V скликання.

2007 р., 13 вересня – позачергові вибори до Верховної Ради України.

2008 р., 16 травня – Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.

2008 р., 15 вересня – демократична коаліція у Верховній раді офіційно розпущена.

2008 р., 23 жовтня – Європарламент визнав голодомор злочином проти людяності і висловив співчуття українському народу.

2009 р., 23 березня – Україна і Європейський союз підписали в Брюсселі спільну заяву про модернізацію української газотранспортної системи. Декларацію підписали також президенти Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та Світового банку. Того ж дня прем’єр Росії Володимир Путін пригрозив ЄС погіршенням відносин, “якщо інтереси Росії не буде враховано”.

2010 р., 7 лютого – Президентом України обраний лідер опозиційної Партії регіонів Віктор Янукович, який набрав 48,95% голосів виборців; за чинного прем’єра Юлію Тимошенко віддали голос 45,47%.

2010 р., 25 лютого – інавгурація 4-го Президента України Віктора Януковича.

2010 р., 2 березня – Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив про припинення діяльності коаліції.

2010 р., 3 березня – Верховна Рада України 243 голосами відправила уряд Юлії Тимошенко у відставку Національний банк України вирішив вивести з обігу монети номіналом одна і дві копійки, бо їхнє виробництво збиткове.

2010 р., 11 березня – Верховна Рада призначила Миколу Азарова прем’єр-міністром України і затвердила склад його уряду. Головою Служби Безпеки України призначений Валерій Хорошковський.

2010 р., 21 квітня – у Харкові президенти Росії Медведєв та України Янукович підписали угоду про базування Чорноморського флоту Росії в Севастополі до 2042 року в обмін на знижку на ціну російського газу на 100 доларів.

2010 р., 1 жовтня – Конституційний Суд України скасував політреформу 2004 року, поновив чинність Конституції 1996 року та звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону.

2010 р., 31 жовтня – чергові вибори до місцевих рад, на яких в цілому одержала перемогу Партія Регіонів.

2011 р., 23 березня – виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав єпископа Святослава Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою Української греко-католицької церкви.

2011 р., 5 серпня – у Печерському суді Києва заарештована Юлія Тимошенко, колишня прем’єрка країни та опозиційний політик; 30 грудня її доправлено до Качанівської колонії у м. Харкові.

2011 р., 8 жовтня – у Києві відбулася урочиста церемонія відкриття реконструйованого НСК “Олімпійський”.

2011 р., 29 жовтня – відкриття нового стадіону “Арена Львів”, на якому проходитимуть ігри Євро-2012 р.

2012 р., 27 лютого – опозиціонера, екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка засуджено до 4 років позбавлення волі і конфіскації майна.

2012 р., 17 березня – партія “Сильна Україна”, створена С.Тігіпко напередодні президентських виборів 2010 року, саморозпустилася та влилася у Партію регіонів, віце-прем’єр міністр Сергій Тігіпко обраний одним із заступників голови Партії регіонів.

2012 р., 27 квітня – терористичний акт у Дніпропетровську – вибухнуло 4 урни на центральному проспекті Карла Маркса внаслідок чого постраждало близько 30 осіб.

2012 р., 8 червня – 1 липня – Чемпіонат Європи з футболу “Євро – 2012 р.” в Україні і Польщі.

21 листопада 2013 р. – Кабінет Міністрів України призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в “інтересах національної безпеки”.

Ввечері 21 листопада 2013 р. – люди вийшли на вулиці в центрі Києва і зібралися на Майдані Незалежності на підтримку європейської інтеграції.

25 листопада 2013 р. – протягом прес-конференції Віктор Янукович сказав, що він захоплюється громадянами за їхню громадську позицію. “Як реагувати? Це мирна демонстрація. Так, будь ласка… Все, що не заборонено законом України. Ми привикли до цього… Я аплодую тим, хто вийшов підтримати європейську інтеграцію” – прокоментував він.

27 листопада 2013 р. – Віктор Янукович заявив, що Україна повинна отримати план розвитку для створення стабілізаційного фонду після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. “За різними підрахунками, необхідно щонайменше 20 млрд євро щорічно. Всього до 2017 р. потрібно 160 млрд євро”, – сказав він.

29 листопада 2013 р. – У Вільнюсі підписано договори між ЄС та країнами Східного партнерства; однак, найважливіший договір – Угоду про асоціацію з Україною – підписано не було.

4:15 ранку, 30 листопада 2013 р. – Спеціальний підрозділ міліції по боротьбі з організованою злочинністю “Беркут” на Майдані Незалежності жорстоко розігнав людей, які протестували проти рішення влади про призупинення переговорів з Європейським Союзом. Як розказують очевидці, молодих хлопців і дівчат били палицями та ногами. У результаті, більш, ніж 50 людей було поранено. Влада виправдала свої дії заявою, що протести не дозволяли встановити новорічну ялинку на час зимових свят.

1 грудня 2013 р. – Київ зібрався на перше Віче, чи загальні збори громадян. (З того часу їх проводили кожну неділю опівдні.) Учасники були обурені жорстокістю міліції, проявленою до мирних і беззбройних демонстрантів, та вимагали відставки Кабінету Міністрів і розслідування подій 30 листопада 2013 р. Згідно інформації з різних джерел, у цей день в центрі Києва зібралося від 700 000 до 1,5 млн людей.

Ніч з 10 на 11 грудня 2013 р. – “Беркут” разом зі співробітниками Внутрішніх військ зробили спробу зачистити вулицю Хрещатик та Майдан Незалежності. Згідно різних підрахунків, кілька тисяч “співробітників правоохоронних органів” взяли участь в атаці. Блокпости ДАІ та вантажівки перекривали дороги до центру міста. Незважаючи на це, до 5 год. ранку більш, ніж 15 000 жителів Києва, яких розбудили сигналізуючи про надзвичайний стан церковні дзвони, прийшли захищати Майдан.

20 грудня 2013 р. – Генеральний прокурор України Віктор Пшонка заявив, що згідно результатів розслідування, самі демонстранти були винні у репресіях “Беркуту” 30 листопада, тому що вони стояли на дорозі встановлення новорічної ялинки і чинили опір представникам правоохоронних органів.

Влада не почула людей на Майдані. Не зважаючи на мінусову температуру повітря та провокації зі сторони чиновників, люди продовжували вимагати змін.

16 січня 2014 р. – прийняття “Диктаторських законів”, включно з правом блокування веб-сайтів, покаранням за встановлення палаток і звукового обладнання для демонстрацій, забороною носіння шоломів під час демонстрацій, та вимогою перереєстрації організацій, які отримували фінансування з-за кордону.

Незабаром після цього почалися підпали машин і напади на учасників демонстрацій. Кілька тисяч так званих “ті тушок” (найнятих головорізів) прибули до Києва. Вони нападали на людей і намагалися спровокувати бійки, які припинялися загонами Самооборони Майдану.

19 січня 2014 р. – ситуація загострилася. Приблизно о 15 год., після щотижневого Віче, кілька сотень людей намагалися прорватися до будинку Верховної Ради (українського парламенту) через блокпости підрозділів міліції на вул. Грушевського біля стадіону “Динамо” імені В.Лобановського. “Беркут” відповів світло-шумовими гранатами, сльозогінним газом, гумовими кулями та водометами (використання водометів при мінусовій температурі строго заборонено міжнародними конвенціями).

22 січня 2014 р. – протистояння на вул. Грушевського продовжується. Згідно офіційних даних, у цей день загинуло троє протестувальників. Вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський були вбиті з вогнепальної зброї на вул. Грушевського. Юрія Вербицького знайшли мертвим у лісі, куди його вивезли невідомі.

Згідно даних медичного центру Майдану, цього дня у результаті сутичок було поранено більш, ніж 90 осіб. Переважали травми від поранень резиновими кулями, осколкові поранення обличчя та хімічні опіки.

18 лютого 2014 р. – сутички між активістами Майдану та підрозділами правоохоронних органів відновилися у центрі Києва у день, коли було проведено засідання українського парламенту.

Влада відповіла світло-шумовими гранатами, побиттям активістів та використанням вогнепальної зброї. До вечора “Беркут” та Внутрішні війська відтіснили мітингувальників назад на Майдан Незалежності.

20 лютого 2014 р. – вранці, під час ескалації конфлікту між сторонами, більш, ніж 90 осіб було вбито, більшість з них були розстріляні снайперами. Українська опозиція скликала позачергове засідання парламенту. Члени парламенту прийняли рішення відкликати всіх співробітників правоохоронних органів з Києва.

21 лютого 2014 р. – після багатогодинних переговорів між владою та опозиційними партіями за участі європейських та російських офіційних посередників сторони оголосили про підписання компромісного договору, який передбачав повернення до Конституції 2004 р., формування нового уряду і проведення дострокових президентських виборів не пізніше, ніж у грудні 2014 р.

Вночі на 22 лютого 2014 р. – президент Янукович раптово втікає з столиці.

22 лютого 2014 р. – Верховна Рада України прийняла постанову “про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів президента України” на 25 травня 2014 р. Наступного дня президентські обов’язки були покладені на спікера парламенту Олександра Турчинова.

27 лютого 2014 р. – Верховна Рада України призначила лідера партії “Батьківщина” Арсенія Яценюка на посаду прем’єр-міністра. Безпрецедентна кількість членів парламенту – 371 депутат – проголосувала за резолюцію №4302.

12 квітня – поява “зелених чоловічків” у Слов’янську та Краматорську.

13 квітня – в.о. президента України Олександр Турчинов заявив 13 квітня 2014 р., що для того, щоб зупинити розгул тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України, Рада нацбезпеки та оборони розпочинає широкомасштабну антитерористичну операцію(АТО) із залученням Збройних Сил України.

17 квітня – Женевська зустріч Україна-ЄС-США-Росія.

2 травня – протистояння в Одесі (2014) Внаслідок сутичок футбольних ультрас та проросійських активістів і пожежі в будинку профспілок у Одесі загинуло 48 осіб.

9 травня – протистояння у Маріуполі. Близько 60 озброєних бойовиків вчинили спробу захоплення міського управління внутрішніх справ, внаслідок чого сталася перестрілка. Загинуло близько 20 осіб.

11 травня – сепаратистські референдуми на Донбасі. Референдум у Луганську Референдуми в частині Донецької та Луганської областей щодо незалежності ДНР і ЛНР.

13 травня – близько 30-ти проросійських терористів влаштували засідку на околицях села Октябрське у кущах уздовж річки. Внаслідок нападу терористів на колону 95-ої окремої аеромобільної бригади ЗС України загинули 6 десантників, 9 отримали поранення та контузії, ще один військовий загинув від отриманих поранень під час транспортування до шпиталю.

22 травня – стався напад бойовиків терористичної організації ДНР на блокпост українських військових 51-ої механізованої бригади поблизу міста Волноваха. Внаслідок боїв щонайменше 17 людей загинуло, 32 отримали поранення.

25 травня – вибори президента України Перемогу здобув Петро Порошенко.

26 травня – внаслідок боїв за аеропорт «Донецьк» було знищено більше 100 терористів. Самоназваний прем'єр-міністр Донецької народної республіки Олександр Бородай підтвердив, що серед загиблих було 34 громадянина Російської Федерації.

2 червня – відбувся вибух у приміщенні Луганської ОДА, внаслідок чого загинуло 8 людей. За офіційною версією ГПУ бойовики стріляли з ПЗРК[8] в український літак що пролітав над містом, але снаряд навівся на кондиціонер в ОДА. За версією ОБСЄ - український літак міг завдати авіаудару некеревонами ракетами по ОДА..

5 червня – над міськрадою Красного Лиману піднятий український прапор..

7 червня – інавгурація п’ятого президента України Петра Порошенка

14 червня – військово-транспортний літак Іл-76 Повітряних Сил Збройних Сил України при посадці в аеропорту “Луганськ” був обстріляний терористами вогнем із зенітної установки та великокаліберного кулемета. На борту літака перебувало 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської бригади та 9 членів екіпажу. В результаті обстрілу усі вони загинули.

16 червня – Президент України Петро Порошенко запропонував мирний план врегулювання ситуації на сході країни.

23 червня – в Донецьку відбулася зустріч тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану П. Порошенка. На зустрічі були присутні екс-президент України Леонід Кучма, посол РФ в Україні Михайло Зурабов, лідер громадської організації “Український вибір” Віктор Медведчук, один із лідерів ДНР Олександр Бородай, Олег Царьов та Нестор Шуфрич. За результатами переговорів бойовики пообіцяли припинити вогонь до 10 ранку 27 червня.

1 липня – Президент України Петро Порошенко у своєму зверненні до українського народу повідомив про припинення режиму одностороннього припинення вогню.

17 липня – поблизу міста Торез Донецької області розбився пасажирський літак Boeing 777, який належав малазійським авіалініям. Він здійснював переліт маршрутом Амстердам-Куала-Лумпур. На борту літака було 283 пасажирів і 15 членів екіпажу. Всі вони загинули. Попередня версія катастрофи – збиття з ракетного комплексу “Бук”.

28 липня – військовослужбовці Збройних сил України взяли під контроль Савур-Могилу.