Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

MetodMA1

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
561.48 Кб
Скачать

 

3

Змiст

 

Роздiл I. Дiйснi числа i послiдовностi . . . . . . . . .

5

1.1. Метод математичної iндукцiї . . . . . . . . . .

5

1.2. Формула бiнома Ньютона . . . . . . . . . . . .

8

1.3.Рацiональнi та iррацiональнi числа . . . . . . . 11

1.4.Обмеженi числовi множини та їх точнi межi . 12

1.5.Означення границi послiдовностi . . . . . . . . 15

1.6.Правила знаходження границь . . . . . . . . . 17

1.7.Ознаки iснування границь послiдовностей . . 19

1.8.Верхня i нижня границi послiдовностi . . . . . 24 Роздiл II. Границя та неперервнiсть функцiї . . . . . 27

2.1. Функцiї та їх властивостi . . . . . . . . . . . . 27

2.2.Означення границi функцiї . . . . . . . . . . . 32

2.3.Правила знаходження границь, обчислення границь рацiональних та iррацiональних

виразiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

35

2.4. Важливi границi, застосування еквiвалентних

 

до знаходження границь . . . . . . . . . .

38

2.5.Означення неперервної функцiї . . . . . . . . . 43

2.6.Дослiдження функцiй на неперервнiсть та класифiкацiя точок розриву . . . . . . . . . . 45

2.7. Основнi теореми про неперервнi функцiї . . .

49

Роздiл III. Диференцiальне числення функцiй однiєї

 

змiнної . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

55

3.1.Похiдна функцiї та її знаходження . . . . . . . 55

3.2.Геометричний змiст похiдної та його застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

3.3.Диференцiал функцiї . . . . . . . . . . . . . . . 62

3.4.Похiднi та диференцiали вищих порядкiв . . . 65

3.5.Основнi теореми диференцiального числення . 69

3.6. Правило Лопiталя . . . . . . . . . . . . . . . . 73

4

3.7.Формула Тейлора . . . . . . . . . . . . . . . . . 74

3.8.Застосування похiдної до дослiдження функцiй

на монотоннiсть i екстремуми . . . . . . . 78 3.9. Найбiльше i найменше значення функцiї . . . 81 3.10. Побудова графiкiв функцiй . . . . . . . . . . 86 Список лiтератури . . . . . . . . . . . . . . . . . 90

5

Роздiл I. Дiйснi числа i послiдовностi

1.1. Метод математичної iндукцiї

Для того, щоб довести iстиннiсть тверджень Tn при n 2 N достатньо:

1)перевiрити iстиннiсть твердження T1 (база iндукцiї);

2)припустивши, що твердження Tn iстинне для деякого натурального n = k (iндуктивне припущення), довести, що твер-

дження Tn iстинне i для наступного n = k + 1 (iндуктивний перехiд).

З допомогою методу математичної iндукцiї довести, що для кожного n 2 N виконуються такi рiвностi:

1.

1 + 2 + : : : + n =

n(n+1)

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

1 + 3 + : : : + (2n ¡ 1) = n2;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

12 + 22 + : : : + n2 = n(n+1)(2n+1) ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

13 + 23 + : : : + n3 = ³

n(n+1)

 

´2

;

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

 

1

+

 

 

1

 

+ : : : +

 

1

 

 

=

 

 

n

;

 

 

 

 

 

 

 

 

1¢2

2¢3

(n+1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

 

1

+

 

 

1

 

+ : : : +

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

n

;

 

 

1¢5

5¢9

(43)(4n+1)

4n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

 

12

+

 

22

 

+ : : : +

 

 

n2

 

 

 

 

 

 

=

n(n+1)

;

 

1¢3

3¢5

(21)(2n+1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2(2n+1)

 

 

8.

1 ¢ 2 + 2 ¢ 5 + : : : + n(3n ¡ 1) = n2(n + 1);

 

9.

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

n(4n2¡1)

;

 

 

1

 

+ 3

 

+ : : : + (2n ¡ 1) =

 

 

3

 

 

 

 

10.

1 ¢ 2

2

+ 2 ¢ 3

2

+ : : : + (n ¡ 1) ¢ n

2

=

 

n(n2¡1)(3n+2)

;

 

 

 

 

 

12

6

11.

(1 ¡ 41 ) ¢ (1 ¡ 91 ) ¢ : : : ¢ (1 ¡

1

 

 

 

) =

 

 

n+2

;

 

 

 

 

(n+1)

2

2n+2

 

 

 

 

12.

4

 

4

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

1+2n

;

 

(1 ¡ 1 ) ¢ (1 ¡ 9 ) ¢ (1 ¡

 

 

 

) ¢ : : : ¢ (1 ¡

 

 

 

 

 

 

 

) = 1¡2n

 

25

(21)2

13.

1 ¢ 1! + 2 ¢ 2! + : : : + n ¢ n! = (n + 1)! ¡ 1;

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 + r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 + q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14.

2 + : : : + p

 

 

 

= 2 cos (

¼

 

 

);

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2n+1

 

 

 

 

 

|

 

 

 

 

 

{z

 

 

 

 

 

 

 

 

x}

1

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

1

x

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n коренiв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15.

tg x + 2 tg 2 + : : : +

 

tg

 

=

 

 

ctg

 

 

¡ 2 ctg 2x;

 

 

2n

2n

2n

2n

 

 

16.

 

1

 

+

2

 

 

 

+ : : : +

 

 

2n

 

=

 

1

 

+

 

2n+1

 

,

 

1 + x

1 + x2

 

1 ¡ x2n

 

x ¡ 1

 

1 ¡ x2n+1

 

де x – довiльне дiйсне число, вiдмiнне вiд §1;

 

 

17.

3 + 33 + 333 + : : : + 333 : : : 3 = 10n+1¡910 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

 

 

{z }

 

 

 

 

27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

nцифр

18.Довести нерiвнiсть Бернуллi:

(1 + x1)(1 + x2) : : : (1 + xn) ¸ 1 + x1 + x2 + : : : + xn, де x1; x2; : : : ; xn – числа одного знака, бiльшi вiд ¡1. Довести нерiвностi:

19.(1 + x)n ¸ 1 + nx, де x ¸ ¡1;

20.n+11 + n+21 + : : : + 21n > 1324 при n > 1;

 

p

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21.

 

n < 1 + p

 

+ : : : + p

 

 

< 2 n при n > 1;

 

2

n

22.

n

< 1 + 1 +

1 + : : : +

 

 

1

 

 

< n при n > 1;

2

 

 

n

 

2

 

3

 

 

 

2

 

¡1

 

 

 

23.

21 ¢ 43 ¢ 65 ¢ : : : ¢

 

2n2¡n

1

<

p

1

 

;

 

 

 

 

 

2n

+1

 

 

 

7

24.2! ¢ 4! ¢ : : : ¢ (2n)! > [(n + 1)!]n при n > 1;

25.nn+1 > (n + 1)n при n > 2;

 

 

(2n)!

 

4n

 

 

26.

 

 

¸

 

;

27.

2n > n2 при n > 4;

 

(n!)2

n + 1

28.

(2n)! < 22n(n!)2;

29.

j sin n®j · nj sin ®j;

30. j sin (x1 + x2 + : : : + xn)j · sin x1 + sin x2 + : : : + sin xn, де

0 · x1; x2; : : : ; xn · ¼;

31.(1 ¡ x1)(1 ¡ x2) ¢ : : : ¢ (1 ¡ xn) ¸ 12 , якщо x1; x2; : : : ; xn ¸ 0 i x1 + x2 + : : : + xn · 12 ;

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 + r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 + q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32.

4 + : : : + p

 

 

 

 

 

 

< 3;

 

 

4

 

 

 

|

 

 

 

 

 

{z

 

 

 

 

}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n коренiв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a + r

 

 

 

 

 

 

 

a + q

 

 

 

< 21 (1 + p

 

), де a > 0;

33.

a + : : : + p

 

 

a

1 + 4a

 

|

 

 

 

 

 

 

{z

 

 

}

 

 

 

nкоренiв

34.n+11 + n+21 + : : : + 3n1+1 > 1;

35.21(an + bn) ¸ (a + b)n, де a; b ¸ 0;

36.

1

 

 

 

 

 

 

n (x1 + x2 + : : : + xn) ¸ px1x2 : : : xn, де x1; x2; : : : ; xn ¸ 0.

 

 

n

37.

Розв’язати нерiвностi вiдносно аргументу n 2 N:

 

а) 3n > 2n + 7n;

 

б) 2n ¸ n2 + 3n + 10;

 

в) 4n ¸ 3n + 10n + 7;

 

г) 3n > n2 + 5n + 3.

8

38.Довести, що для кожного натурального n вираз а) n(2n2 ¡ 3n + 1) нацiло дiлиться на 6;

б) (n3 + 11n) нацiло дiлиться на 6;

в) n3 + 3n2 + 5n + 3 нацiло дiлиться на 3; г) 11n+1 + 1221 нацiло дiлиться на 19; ґ) 5 ¢ 332 + 331 нацiло дiлиться на 133;

д) 622 + 3n+1 + 31 нацiло дiлиться на 11; е) n5 ¡ n нацiло дiлиться на 5;

є) n7 ¡ n нацiло дiлиться на 7;

ж) 4n + 15n ¡ 1 нацiло дiлиться на 9.

39.Довести, що n рiзних прямих, якi проходять на площинi через одну точку, дiлять площину на 2n частин.

40.На скiльки частин дiлять простiр n площин, що проходять через одну точку так, що жоднi три з них не проходять через одну пряму?

41.Дано n довiльних квадратiв. Довести, що їх можна розбити на частини так, що з отриманих частин можна скласти новий квадрат.

1.2.Формула бiнома Ньютона

Для довiльних n 2 N i a; b 2 R має мiсце така рiвнiсть, яка називається формулою бiнома Ньютона:

(a+b)n = Cn0an +Cn1a1b+: : :+Cnkan¡kbk +: : :+Cn1ab1 +Cnnbn;

де

Cnk

9

бiномiальнi коефiцiєнти Cnk обчисляються за формулою

= n! .

k!(n¡k)!

Бiномiальнi коефiцiєнти мають такi властивостi:

1)Cn0 = Cnn = 1 для довiльного n 2 N;

2)Cnk = Cnn¡k для довiльних n 2 N, 0 · k · n;

3)Cn1 + Cnk = Cnk+1 для довiльних n 2 N, 1 · k · n.

За допомогою цих властивостей коефiцiєнти бiнома можна виписати у виглядi таблицi, яка називається трикутником Паскаля:

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

3

3

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

4

 

6

4

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

5

10

10

 

5

1

 

 

 

 

1

 

6

15

20

15

6

 

1

 

 

 

1

 

7

21

35

35

21

 

7

1

 

 

1

8

28

56

70

56

28

8

 

1

1

9

36

84 126 126

 

84

 

36

9

1

1 10 45 120 210 252

210 120 45 10 1

..........................................................

1.Розв’язати рiвняння:

a)Cx4+2 = x2 ¡ 1; б) Cx3 + Cx2 = 15(x ¡ 1);

в)

1

 

1

=

 

1

;

г)

C1

+ C2

= 9x + 10

C4x

¡ C5x

C6x

 

x+1

x

.

2.Написати формулу бiнома Ньютона для степенiв двочлена:

а) (x + 1)7;

б) (a ¡ b)6;

в) ³q

 

¡ p

 

´5;

г) µq

 

+ 2p

 

6.

 

ab

 

xy

ab

xy

10

3. Знайти:

а) п’ятий член розкладу (px + 1 )8;

p

б) сьомий член розкладу (pa ¡ p43xb)13; в) член розкладу (x + x1 )7 з x3;

г) член розкладу (x2 ¡ 2x1 )9 з x3;

ґ) член розкладу (x5 + 1)2010 з x2010; p

д) член розкладу ( 3 x¡2 ¡ x)7 з x2; е) член розкладу (px + p2)18 з x8.

4.Знайти доданок, який не мiстить змiнної x, у таких розкладах:

 

 

1

8

 

 

 

 

 

 

 

1

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

12

 

 

 

 

 

а) (x + x )

;

 

б) (x ¡

 

) ;

 

 

 

 

 

в) (2x + p

 

) ;

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г)

 

 

; ґ)

 

1

+ p4 x3)17

; д)

(2p5 x4

 

 

 

 

1

 

 

 

.

(x3

¡

x¡2 )15

(

¡

 

 

)19

3

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

px2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 px2

 

 

5. Довести тотожностi:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) k=0 Cnk = 2n;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) k=0(¡1)kCnk = 0;

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

Cn¡m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в)

 

( 1)kkCk

= 0

;

 

 

 

 

 

 

 

г) k=1

= Cn¡m+1

;

 

 

 

k=0

¡

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n¡k

³

 

 

n

 

 

 

 

 

´.

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

n+1

 

1

 

 

 

 

 

 

1

ґ)

k=2 Ck

= Cn+1, де n ¸ 2;

 

д)

Cnk

= n+2

Cnk+1

 

+

Cnk+1+1

6. Обчислити суми:

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

kP

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

n

2kCk;

 

 

 

 

б)

 

n

kCk;

 

 

 

 

 

 

в)

 

n

 

 

1

 

Ck

;

 

 

=0

 

n

 

 

 

 

 

 

 

k=1

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k=1

 

k+1

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

г) (k + 1)Ck;

 

 

k=0

 

n

 

 

2n

1

 

 

 

 

P

 

 

 

 

е)

¡

 

(¡1)1

1

;

=1

C2kn

 

kP

 

 

 

 

P

 

 

 

kP

 

n

 

 

 

n

ґ)

 

k3kCnk;

 

д) (Cnk)2;

 

k=0

 

 

=0

 

21

k

є)

 

 

(¡1)1

 

.

=1

C2kn

 

kP

 

 

 

11

1.3. Рацiональнi та iррацiональнi числа

Числа вигляду mn , де m 2 Z i n 2 N, називаються рацiональними. Множина рацiональних чисел позначається через Q.

Дiйсне число є рацiональним тодi i тiльки тодi, коли його можна подати у виглядi скiнченного або нескiнченного перiодичного десяткового дробу.

Сума, рiзниця, добуток i частка, якщо дiльник вiдмiнний вiд нуля, двох рацiональних чисел є рацiональним числом.

Дiйсне число, яке не є рацiональним, називається iррацiональним. Множина iррацiональних чисел позначається через I.

1.Подати у виглядi нескiнченного перiодичного десяткового дробу рацiональне число r, якщо:

а) r = 1

;

б) r = 5

;

в) r = 3

;

 

3

 

6

 

7

 

 

г) r = ¡1115 ;

ґ) r = 1330 ;

д) r = ¡

11455 .

2.Перетворити у звичайнi нескоротнi дроби такi перiодичнi дроби:

а) 0; (01);

б) 2; (12);

в) 0; (309);

г) 0; 5(23);

ґ) 4; 7(25);

д) 0; 10(69).

3. Довести, що нижченаведенi числа є iррацiональними:

а) p

 

 

;

 

 

б) p

 

;

в) p3

 

;

2

5

3

г) p

 

+ p

 

;

ґ) lg 36;

д) log2 3;

2

5

е) 0; 12122122212222:::;

є) 0; 123456789101112:::.

4.Нехай ® 2 I, r 2 Q. Довести, що нижченаведенi числа є iррацiональними:

а) ® + r;

б) ® ¢ r, якщо r 6= 0;

в) p3

 

;

г) p

 

, якщо ® + r ¸ 0.

® ¡ r

® + r

12

5.Нехай ®; ¯ 2 I, r 2 Q. Чи обов’язково є iррацiональними такi числа:

а) ® + ¯;

б) ® ¡ ¯;

в) ® ¢ ¯;

г) ®2 + ¯2;

ґ) ®3 ¡ ¯3;

 

д) ®¯, якщо ®; ¯ > 0; е) p® + pr, якщо ®; r ¸ 0; є) p® + pr, якщо r; ® + pr ¸ 0?

6. Нехай ® i ¯ – такi iррацiональнi числа, що число ® + ¯ є рацiональним. Довести, що нижченаведенi числа є iрра-

цiональними:

 

а) ® ¡ ¯;

б) ® + 2¯;

в) + , де m i n – рiзнi цiлi числа.

7.

Нехай ® i ¯ – такi iррацiональнi числа, що числа ®

¡

¯

i

®2

¡

¯2

 

 

 

® ¯

 

є рацiональними. Обчислити значення виразу

 

 

2 ¢

2

.

 

 

 

 

 

® +¯

 

 

 

 

 

 

8.Нехай ® i ¯ – такi iррацiональнi числа, що числа ® ¡ ¯ i ®3 ¡ ¯3 є рацiональними. Чи обов’язково ® = ¯?

p

9. Чи може 3 2 бути коренем квадратного рiвняння з цiлими коефiцiєнтами?

1.4. Обмеженi числовi множини та їх точнi межi

Число a називається нижньою (верхньою) межею множини

X µ R, якщо для кожного x 2 X виконується нерiвнiсть x ¸ a (x · a). Множина X µ R, яка має хоча б одну нижню (верхню) межу, називається обмеженою знизу (зверху). Обмежена знизу i зверху множина називається обмеженою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]