Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

MetodMA1

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
561.48 Кб
Скачать

53

29.Дослiдити на рiвномiрну неперервнiсть на множинi X функцiю y = f(x), якщо:

а) f(x) =

x

i X = [¡1; 1];

4¡x2

 

б) f(x) = ln x i X = (0; 1);

в) f(x) =

sin x

i

 

X = (0; ¼);

 

 

 

 

 

x

 

 

 

г) f(x) = excosx1

 

i

X = (0; 1);

ґ) f(x) = arctg x

i

X = R;

д) f(x) = p

 

i X = [1; +1);

x

е) f(x) = x sin x

 

i

X = [0; +1).

30.Для " > 0 знайти ± = ±("), яке задовольняє умови рiвномiрної неперервностi функцiї y = f(x) на множинi X, якщо:

а) f(x) = 5x ¡ 3 i X = R;

б) f(x) = x2 ¡ 2x ¡ 1 i X = [¡2; 5];

в) f(x) = x1 i X = [101 ; 1];

г) f(x) = px i X = [0; +1);

ґ) f(x) = 2 sin x ¡ cos x i X = R;

д) f(x) = x sin x1 , якщо x 6= 0, f(0) = 0 i X = [0; ¼].

31.На скiльки однакових вiдрiзкiв достатньо розбити вiдрiзок [1; 10], щоб коливання функцiї f(x) = x2 на кожному з цих вiдрiзкiв було менше 0; 0001?

32.Довести, що сума i добуток скiнченної кiлькостi рiвномiрно неперервних на iнтервалi (a; b) функцiй є рiвномiрно неперервними на (a; b) функцiями.

54

33.Нехай функцiя y = f(x) обмежена, монотонна i неперервна на iнтервалi (a; b). Довести, що f рiвномiрно неперервна на (a; b).

34.Довести, що для того, щоб функцiю y = f(x) , визначену i неперервну на iнтервалi (a; b), можна було продовжити до неперервної на вiдрiзку [a; b] функцiї, необхiдно i досить, щоб функцiя f була рiвномiрно неперервною на (a; b).

35.Довести, що для того, щоб функцiю f : X ! R, де X = Q \ [0; 1], можна було продовжити до неперервної на [0; 1] функцiї, необхiдно i досить, щоб функцiя f була рiвномiрно неперервною на X.

точцi i

55

Роздiл III. Диференцiальне числення функцiй однiєї змiнної

3.1. Похiдна функцiї та її знаходження

Нехай задано функцiю y = f(x) i x0 2 Df – гранична точка множини Df . Для кожного x 2 Df число ¢x = x ¡ x0 назива-

ється приростом аргументу, а число ¢f(x0) = f(x) ¡ f(x0) –

вiдповiдним приростом функцiї f у точцi x0.

Якщо iснує скiнченна границя вiдношення приросту функцiї f у точцi x0 до приросту аргументу в цiй точцi при ¢x ! 0, то

вона називається похiдною функцiї f у точцi x0 i позначається f0(x0) або dxdf (x0), тобто

 

f0(x0) = lim

¢f(x0)

 

=

 

 

 

¢x

 

¢x!0

 

 

 

= lim

f(x0 + ¢x) ¡ f(x0)

= lim

f(x) ¡ f(x0)

:

¢x!0

¢x

 

x!x0

x ¡ x0

Теорема 1. Якщо функцiя f має похiдну в точцi x0, то вона неперервна в цiй точцi.

Теорема 2 (правила знаходження похiдних). Якщо C

– стала, а функцiї u i v мають похiднi в точцi x0, то функцiї Cu, u § v, uv, uv (якщо v(x0) =6 0) також мають похiднi в цiй

1) (Cu)0(x0) = Cu0(x0); 2) (u § v)0(x0) = u0(x0) § v0(x0);

3)(uv)0(x0) = u0(x0)v(x0) + u(x0)v0(x0);

4)³u´0 (x0) = u0(x0)v(x0) ¡ u(x0)v0(x0). v v2(x0)

Теорема 3 (похiдна складеної функцiї). Нехай функцiя

' : T ! X має похiдну в точцi t0 2 T , а функцiя f : X ! Y

56

має похiдну в точцi x0 = '(t0) 2 X. Тодi складена функцiя

g : T ! Y , g(t) = f('(t)), також має похiдну в точцi t0, причому

g0(t0) = f0(x0)'0(t0):

Теорема 4

(таблиця похiдних). Якщо C; p 2 R, a > 0

(a 6= 1), то для

всiх тих x, для яких iснують вiдповiднi вирази,

правильнi такi рiвностi:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

C0 = 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2)

(xp)0 = p x1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1 )0 =

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(p

 

)0 =

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3)

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

4)

2px ;

 

 

 

 

 

 

 

 

x

¡x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5)

(ex)0 = ex;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6)

(ax)0 = ax ln a;

 

 

 

 

 

 

 

 

7)

(ln x)0

= x1 ;

 

 

 

 

8)

(loga x)0 =

1

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

x ln

a

 

9)

(sin x)0 = cos x;

 

 

 

 

10)

(cos x)0

= ¡ sin x;

 

11)

(tg x)0

=

1

 

 

;

 

 

 

 

 

12)

(ctg x)0

= ¡

1

 

 

 

;

 

 

cos2 x

 

 

 

 

sin2 x

 

13)

(arcsin x)0

 

 

 

 

 

 

1

 

 

;

14)

(arccos x)0

 

 

 

 

 

 

1

 

;

 

=

 

p

 

 

 

 

= ¡

p

 

 

 

1

¡

x2

1 x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¡

 

 

15)

(arctg x)0

=

1

;

 

16)

(arcctg x)0

= ¡

1

;

 

1+x2

 

1+x2

 

17)

(sh x)0

= ch x;

 

 

 

 

18)

(ch x)0 = sh x;

 

 

 

 

 

 

 

 

19)

(th x)0

=

1

;

 

 

 

 

20)

(cth x)0

= ¡

1

.

 

ch2 x

 

 

 

 

sh2 x

 

1. Використовуючи означення похiдної, знайти f0(x), якщо:

а) f(x) = x2, x 2 R;

б) f(x) = x3, x 2 R;

1

 

 

 

1

 

 

 

в) f(x) =

 

, x 6= 0;

г) f(x) =

 

 

, x 6= 0;

x

x2

ґ) f(x) = p

 

, x > 0;

д) f(x) = p3

 

, x 6= 0.

x

x

2.Знайти f0(1), f0(2) i f0(3), якщо f(x) = (1)(2)2(3)3.

3.Знайти f0(¡1) i f0(5), якщо f(x) = (x + 1)(x ¡ 5)2.

4.Знайти f0(2), якщо f(x) = x2 sin(x ¡ 2).

5.Знайти f0(3), якщо f(x) = x tg (x ¡ 3).

57

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

Знайти f0

(1), якщо f(x) = x + (x ¡ 1) arcsin r

 

 

x

 

.

 

 

 

 

 

 

 

x + 1

 

 

(¡1), якщо f(x) = x + (x + 1) arctg r

 

 

 

 

 

7.

Знайти f0

 

x

 

.

 

x ¡

2

Використовуючи правила знаходження похiдних i таблицю похiдних, знайти похiднi таких функцiй:

8. f(x) = 10x2 ¡ 18x + 1;

 

9. f(x) = 8x4 ¡ 3x3 +

21 x2 ¡ 7;

10.

1

 

2

;

 

 

 

 

 

11.

3

 

1

;

 

 

 

 

 

 

f(x) =

 

 

+

 

 

 

 

 

 

f(x) =

 

¡

 

 

 

 

 

 

 

 

x

x2

 

 

 

 

 

x

x3

 

 

 

 

 

 

12.

p

 

 

p3

 

4

;

13.

 

p

 

 

 

p4

 

 

3

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x) =

x ¡

x +

p4

 

f(x) = 4

x + 8

x ¡

p3

 

x

x

14.

f(x) = (x2 ¡ 1)(x3 + 2);

15.

f(x) = (x4 + 2x)(x2 ¡ 5);

 

16.f(x) = (1 ¡ x)(1 ¡ x2)(1 ¡ x3);

17.f(x) = (x + 1)(x2 + 2)(x3 + 3);

18.

f(x) =

 

2x

;

 

 

 

1

3¡ x2

 

 

 

 

 

 

 

20.

f(x) =

x

+ 20

 

;

(x + 1)2

 

 

 

22.

f(x) = x(sin x + cos x);

24.

f(x) =

arcsin x

 

;

arccos x

 

 

 

26.

f(x) = x2tg x arctg x;

28.

f(x) = x4 ln x;

 

30.

f(x) =

1

¡ ln x

;

 

1

+ ln x

32.

f(x) = ex ctg x;

 

34.

f(x) =

 

ex

 

 

;

arcctg x

19.

f(x) =

1 + x ¡ x2

;

 

 

 

1

¡

x + x2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

21.

f(x) =

2 ¡ x

3

;

 

 

 

 

 

(x ¡ 1)

 

 

 

23.

f(x) = arccos x arcsin x;

25.

f(x) =

 

sin x

 

 

;

 

 

 

tg x + cos x

27.

f(x) = x4 ctg x arcctg x;

29.

f(x) = x3 ln x;

 

 

 

31.

f(x) =

 

ln x

 

 

 

 

;

 

 

ln x + x2

 

 

 

 

 

 

 

33.

f(x) = ex cos x;

 

 

 

35.

f(x) =

 

ex

 

;

 

 

 

arctg x

 

 

 

58

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

x

 

x

 

 

36.

f(x) =

 

 

;

37. f(x) =

 

 

;

 

x

4

x

38.

3

 

 

 

39.

 

 

 

f(x) = 10x lg x;

f(x) = 5x lg x;

40.

f(x) = 2 sh x ¡ 3 th x;

41.

f(x) = 4 ch x + 5 cth x;

42.

f(x) = ch x cth x;

43.

f(x) = sh x th x;

44.f(x) = sin x arccos x arctg x ex;

45.f(x) = cos x arcsin x tg x ln x.

Знайти похiднi таких складених функцiй:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

46.

f(x) = p

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

47.

f(x) = p

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

1 + x2

 

 

 

 

 

2x + x4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ¡ x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x) =

3 1 + x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x) =

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

48.

1 ¡ x

;

 

 

 

 

 

 

 

49.

3 + x;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50.

f(x) = cos 2x ¡ sin 3x;

 

 

 

51.

f(x) = tg 4x ¡ ctg 5x;

 

 

 

52.

f(x) = sin(cos x);

 

 

 

 

 

53.

f(x) = cos(sin x);

 

 

 

 

54.

f(x) = cos3 x;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

55.

f(x) = sin2 x;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

56.

f(x) =

sin2 x

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

57.

f(x) =

 

sin(x3)

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos(x2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos2 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

58.

f(x) = e¡x2 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

59.

f(x) = ex3 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

60.

f(x) = ln(ln(ln x));

 

 

 

 

 

61.

f(x) = lg(lg(lg x));

 

 

 

 

62.

f(x) = 3ctg (ln3 x);

 

 

 

 

 

63.

f(x) = 2tg

1

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

64.

f(x) = ex

+ ee

x

 

 

ex

 

 

 

65.

f(x) = ee

x

 

+ ex

e

 

 

e

;

 

 

 

 

 

 

+ ee

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ xe

 

 

 

66.

f(x) = ln(x + p

 

 

 

 

 

 

67.

f(x) = ln(ex + p

 

);

x2 § 1);

 

1 + e2x

68.

f(x) = arcsin(sin x);

 

 

 

 

 

69.

f(x) = arccos(cos x);

 

 

 

 

70.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

;

 

71.

 

 

 

ch x

¡xln ³cth

x

´;

f(x) = ln(ch x) +

 

 

 

f(x) =

 

 

 

 

2ch2x

 

 

sh2x

2

72.

f(x) = x(sin(ln x) ¡ cos(ln x));

73.

f(x) = x ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x) = ln r

1 + sin x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

74.

;

 

 

 

 

 

75.

f(x) = px x;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

sin x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¡sin x + cos x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

76.

f(x) = arcctg µ

 

 

 

 

;

77.

f(x) = (sin x)cos x;

 

sin x

¡

cos x

 

78.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

79.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin x

;

 

f(x) = 2arctg (x + p1 + x2);

 

f(x) = (cos x)

 

 

 

80.

f(x) = x + xx + xxx ;

 

 

 

 

 

 

81.

f(x) = (ln x)x;

 

 

 

 

82.

f(x) = xxe + xex + exx ;

 

 

 

 

83.

f(x) = xln x.

 

 

 

 

59

3.2. Геометричний змiст похiдної та його застосування

Нехай l – деяка крива на площинi, M0 2 l – фiксована точка, а M 2 l – довiльна точка кривої l. Пряма M0T називається

дотичною до кривої l у точцi M0, якщо кут мiж прямими M0T i M0M прямує до нуля при M ! M0. Iншими словами, дотична M0T – це граничне положення сiчної M0M при M ! M0.

Нехай задано функцiю y = f(x), яка має похiдну в точцi x0 2 Df . Тодi iснує дотична до графiка цiєї функцiї в точцi x0 i її кутовий коефiцiєнт (тобто тангенс кута нахилу прямої до осi Ox) дорiвнює f0(x0). У цьому полягає геометричний змiст похiдної. Враховуючи це, рiвняння дотичної до графiка функцiї f у точцi x0 має вигляд

y = f0(x0)(x ¡ x0) + f(x0):

Нехай задано двi функцiї f та g, якi мають похiднi в точцi x0 i графiки яких перетинаються в цiй точцi. Кутом мiж графiками функцiй f та g в точцi x0 називається кут ' мiж дотичними до графiкiв цих функцiй, проведеними в цiй точцi. Вiн обчисляється за формулою

(

¼ ;

¯

 

 

 

¯

 

якщо

f0(x0)g0

(x0) =

 

1:

 

 

 

 

 

 

2

¯

f0(x0)¡g0(x0)

¯

 

якщо

f0(x

)g0

 

 

 

 

' =

arctg

 

1+f0

(x0)g0

(x0)

 

;

(x

) =

 

1;

 

 

¯

 

 

 

¯

 

 

 

 

 

 

¡

 

Скласти рiвняння дотичної до графiка функцiї y = f(x) у точцi x0, якщо:

1.

f(x) = x3, x0 = ¡1;

3.

f(x) = 3 ¡ 2x2, x0 = ¡2;

5.

2

, x0 = 1;

f(x) = ¡

 

 

x

7.

f(x) = p

 

, x0 = 4;

x

2.f(x) = x3 ¡ 3x, x0 = 2;

4.f(x) = (3x ¡ 7)3, x0 = 3;

3

6. f(x) = x2 , x0 = 1;

8. f(x) = p2x ¡ 1, x0 = 5;

60

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.

 

x2 ¡ 1

,

 

 

 

 

 

10.

f(x) = xp

 

 

 

,

 

 

 

 

 

;

f(x) =

x

 

=

2

x

¡

1

x

 

= 2

 

x

 

0

 

¡ ;

 

 

 

 

0

 

 

 

11.

f(x) = sin x, x0 = 0;

 

 

12.

f(x) = cos 2x, x0 =

 

¼

;

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13.

f(x) = sin2 3x, x0 =

¼

;

14.

f(x) = tg (x ¡ ¼4 ), x0 = ¼2 ;

12

15.

f(x) = x2e¡x, x0 = 1;

16.

f(x) = x(ln x ¡ 1), x0 = e.

17.Знайти кут нахилу до осi Ox дотичної до графiка функцiї f(x) = x2 ln x у точцi x0 = 1.

18.Пiд яким кутом до осi Ox нахилена дотична, проведена до графiка функцiї f(x) = 2x3 ¡ x у точцi його перетину з вiссю Oy?

19.В яких точках дотична до графiка функцiї f(x) = 13 x3 ¡ 52 x2 + 7x ¡ 4 утворює з вiссю Ox кут 45o?

20.В яких точках кутовий коефiцiєнт дотичної до графiка функцiї f(x) = 2x3 ¡ 2x2 + x ¡ 1 дорiвнює 3?

21.Знайти кут, який утворює з вiссю ординат дотична до гра-

фiка функцiї f(x) = 23 x5 ¡ 19 x3, проведена в точцi з абсцисою x0 = 1.

22.Пiд яким кутом графiк функцiї f(x) = ex перетинає вiсь

Oy?

23.Пiд яким кутом нахилена до осi Ox дотична, проведена до графiка функцiї f(x) = x3 ¡ x2 ¡ 7x + 6 у точцi M(2; ¡4)?

24.На графiку функцiї y = x(x ¡ 4)3 знайти точки, в яких дотичнi паралельнi до осi Ox.

25.Довести, що дотичнi, проведенi до графiка функцiї f(x) =

4 в точках його перетину з осями координат, паралельнi.

2

61

26.Знайти точку, в якiй дотична до графiка функцiї f(x) = x2 + 5x + 1 паралельна до прямої y = 3x + 1.

27.

В яких точках дотична до графiка функцiї f(x) = 2 +

 

x ¡ x2:

 

 

 

 

 

а) паралельна до осi Ox;

 

 

 

 

б) паралельна до бiсектриси першого координатного кута?

28.

В точцi M(1; 8) до кривої y =

 

 

проведена доти-

 

(5 ¡ x2=3)3

 

чна. Знайти довжину її

вiдрiзка, що мiститься мiж осями

 

 

p

координат.

29.Знайти площу трикутника, утвореного бiсектрисами координатних кутiв i дотичною до кривої y = px2 ¡ 5 у точцi

M(3; 2).

30.Довести, що парабола y = ax2 + bx + c (a 6= 0, b2 ¡4ac > 0) перетинає вiсь Ox пiд рiвними кутами.

31.Скласти рiвняння дотичних до параболи y = 1 ¡ x2, що проходять через точку M(0; 3).

32.Скласти рiвняння дотичних до параболи y = x2 ¡ 4x + 3, що проходять через точку M(2; ¡5).

33.Скласти рiвняння дотичних до кривих y = 2x2 ¡ 5 i y = x2¡3x+5, що проходять через точки перетину цих кривих, та знайти кут мiж цими дотичними.

34.Пiд яким кутом перетинаються графiки функцiй:

а)

y

=

ln x

i

y = 1

¡

x

;

 

x

 

 

 

б) y = ex

i y = 1 ¡ x;

 

в) y = 2x

i y = 3 ¡ x;

 

г) y = 3

i y = 5 ¡ 2x;

ґ)

y = arcsin x

i

y = arccos x;

д)

y = arctg x

i

y = arcctg x?

df(x0) = f0(x0) dx:

62

35. Пiд якими кутами перетинаються лiнiї

а) y = x2

i x = y2;

б)

y = x3

i x = y3;

в)

y = sin x i y = cos x?

3.3. Диференцiал функцiї

Функцiя y = f(x) називається диференцiйовною в точцi x0 2 Df , якщо її прирiст у цiй точцi можна подати у виглядi

f)(x0) = A ¢x + ®x) ¢x;

(1)

де A 2 R, а ®x) – нескiнченно мала при ¢x ! 0.

Теорема 1. Функцiя y = f(x) диференцiйовна в точцi x0 2 Df тодi й лише тодi, коли вона має похiдну в цiй точцi, причому A = f0(x0), де A – константа з формули (1).

Нехай функцiя y = f(x) диференцiйовна в точцi x0 2 Df . Тодi головна лiнiйна частина її приросту в цiй точцi називається

диференцiалом функцiї f у точцi x0 i позначається df(x0). Диференцiал функцiї f(x) = x позначається через dx.

Оскiльки dx = ¢x для незалежної змiнної x, то диференцiал df(x0) довiльної диференцiйовної в точцi x0 функцiї f можна подати у виглядi

Ця формула залишається правильною i в тому випадку, коли змiнна x є функцiєю вiд iншої незалежної змiнної (властивiсть iнварiантностi форми першого диференцiала).

Теорема 2. Якщо C – стала, а u i v – диференцiйовнi функцiї, то

1)

d(Cu) = Cdu;

;

2)

d(u § v) = du § dv;

.

3)

 

4)

³v ´

 

v2

 

d(uv) = u dv + v du

 

 

d

u

 

=

v du ¡ u dv

 

 

 

 

 

 

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]