Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Мова програмування с Навчальний посібник

Чернівці

ЧНУ

2005

ББК 22.183.492я73

М-741

УДК 004.43 (075.8)

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради

Чернівецького національного університету

імені Юрія Федьковича

М-741 Мова програмування С: Навчальний посібник / Укл. Т.М. Сопронюк, І.М. Данилюк. – Чернівці: ЧНУ, 2005. – 70 c.

У методичному посібнику наведено основні синтаксичні конструкції мови програмування С, які відповідають стандарту ANSI (American National Standards Institute). Тут дається однозначне і машинно-незалежне визначення мови С, яке підтримується всіма платформами. Посібник можна використовувати і як довідник по бібліотеках, які розширюють можливості мови С.

Посібник містить велику кількість прикладів, які ілюструють конструкції мови і можливості бібліотек стандартних функцій. Наведено варіанти завдань до лабораторних робіт.

Для студентів факультету прикладної математики спеціальностей “Прикладна математика” та “Соціальна інформатика” .

ББК 22.183.492я73

УДК 004.43 (075.8)

© Видавництво "Рута"

Чернівецького національного

університету, 2005

ЗМІСТ

І. Теоретична частина 5

Структура програми на мові С 5

Базові типи даних 7

Арифметичні операції 10

Функції введення scanf() та виведення printf() 13

Оператори    15

Функції користувача 22

Функції із змінним числом аргументів 24

Функції стандартних бібліотек 26

Функції для роботи із символами (ctype.h) 26

Функції для роботи з каталогами (dir.h) 27

Функції для роботи з ОС (dos.h) 27

Функції для роботи з графічним режимом (graphics.h) 29

Математичні функції (math.h) 34

Функції для роботи з рядками (string.h) 36

Функції потокового вводу/виводу (stdio.h) 39

Функції вводу/виводу нижнього рівня (io.h) 44

Функції вводу/виводу консолі та порту (conio.h) 46

Масиви 49

Структури 51

Об'єднання 52

Динамічний розподіл пам’яті 53

ІІ. Практична частина 56

Лабораторна робота №1 56

Тема: Основні конструкції мови С. Програмування простих алгоритмів 56

Лабораторна робота №2 63

Тема: Створення і використання функцій 63

Лабораторна робота №3 70

Тема: Використання структур 70

Лабораторна робота №4 75

Тема: Організація роботи з файлами 75

Рекомендована література 76

І. Теоретична частина Структура програми на мові с

Програма на мові С складається з модулів, які окремо компілюються. Модуль – це вихідний файл компілятора С, який містить набір логічно зв’язаних даних і функцій. Функції і дані можуть бути глобальними – тобто відомими в усій програмі, або статичними ­– відомими тільки в окремому модулі. Виконання програми завжди починається з головної функції main().

Функція main() – вхідна точка будь-якої програмної системи, причому немає різниці, де її розміщувати. Перший оператор програми повинен розміщуватися саме в цій функції.

Мінімальна програма на мові С має вигляд:

main()

{

return 0;

}

Функція починається з імені. В даному прикладі вона не має параметрів, тому за її іменем розташовуються порожні круглі дужки (). Далі обидві фігурні дужки {...} позначають блок або складений оператор, який розглядається як єдине ціле. У Паскалі аналогічний зміст мають операторні дужки begin ... end.

Мінімальна програма має лише один оператор – оператор повернення значення return. Він завершує виконання програми та повертає у розглянутому прикладі деяке ціле значення (ненульове значення свідчить про помилки в програмі, нульове – про успішне її завершення).

В мові С є оператори препроцесора, які дозволяють виконувати макрообробку, умовну компіляцію, включення файлів в текст програми. Препроцесор мови викликається в якості окремого, першого кроку компілятора і на виході видає програму на мові С. Препроцесор мови С розширює деякі скорочені конструкції вихідного тексту.

Структура програми:

1. Директиви препроцесора

2. Функції

Функція А

{оператори;}

Функція B

{оператори;}

. . .

3. Основна програма

main()

{оператори;}

• функції – це блоки, з яких будується програма на С;

• функція, з якої починається виконання – завжди main();

• функції складаються з операторів;

• оператори складаються з ключових слів, імен, даних, спеціальних символів.

 Текст на мові С, що міститься у дужках /* та */, ігнорується компілятором, тобто вважатиметься коментарем до програми. Такі коментарі можуть розміщуватися в будь-якому місці програми.

Ключові слова – це зарезервовані ідентифікатори, які мають спеціальне значення для компілятора. Імена змінних, констант, міток, типів не можуть співпадати з ключовими словами:

auto	continue	float	interrupt	short	unsigned
asm	default	for	long	signed	void
break	do	far	near	sizeof	volatile
case	double	goto	pascal	static	while
cdecl	else	huge	switch	struct
char	enum	if	register	typedef
const	extern	int	return	union

Приклад простої програми:

/* директива препроцесора

вказує компілятору, що необхідно включити інформацію, що міститься у файлі stdio.h.*/

#include <stdio.h>

void main()

{

/* опис та ініціалізація змінних */

  int a=10,b,c;

float d; 

/* оператор присвоєння */

b=3;

/* ввід цілої змінної с */

scanf("%d",&c);

/* оператор присвоєння */

d=(c+a-b)/3.5; 

/* вивід результату (дійсне d) */

printf(" d=%f \n ",d);

return;

}