Рекомендації для студентів щодо підготовки до семінарських занять

Історія України займає одне з провідних місць серед навчальних дисциплін, які вивчають студенти вищих навчальних закладів. Основними формами вивчення даного предмету є лекції, семінарські заняття та самостійна робота студентів. Вони повинні систематично відвідувати лекції, семінарські заняття, готуватись до них, брати активну участь у обговоренні питань, готувати реферати, повідомлення, давати оцінки подіям та явищам, робити обґрунтовані висновки, узагальнення, захищати свої погляди, пов’язувати програмний матеріал з сучасністю та державотворчими процесами.

Розпочинаючи вивчення тієї чи іншої праці, студенту слід ознайомитися з історичними обставинами її написання. В цьому може допомогти додаткова література та довідково-науковий апарат, який є практично у кожній монографії.

Доречно також уважно ознайомитись з примітками автора тексту. Корисно розглянути план праці, що дає можливість уявити порядок, в якому слід вивчати тему. Рекомендовану працю слід читати повністю. Читання уривків не дає можливості засвоїти все багатство ідеї твору. Студент повинен уміти застосовувати ці ідеї на практиці для аналізу суспільних явищ, подій, процесів.

Важливим етапом підготовки до практичних занять є конспектування першоджерел. Ця частина роботи починається із складання плану праці, яку проробляють. Конспект будується відповідно до цього плану. Розпочинаючи конспектування, слід зразу ж записати прізвище автора твору, повну назву праці, вказати рік і місце її написання чи видання, виділивши це як заголовок до конспекту парці.

До конспекту слід записувати не лише окремі думки, а й цифрові дані, дати, кількісні показники, відсотки, на основі яких можна складати діаграми, схеми, таблиці та ін.

Конспект слід вести охайно, оформити його заголовок, відкреслити поля, вказувати дату проведення записів. Доцільно виділяти в ньому найбільш важливі місця і положення різними способами залежно від їх значення. При конспектуванні з метою економії часу можна користуватись загальноприйнятими, доступними для всіх скороченнями (напр.: сільське господарство – с/г; революція – рев.).

Готуючись до занять, важливо звертатися до мемуарної літератури і мистецтва, в яких відображено окремі періоди і події української історії. Завершальним етапом у підготовці студентів до практичних занять є складання тексту виступу у формі доповіді, реферату, поширеного плану чи тез.

Виступ студента на семінарі повинен бути розрахований на 8-10 хв. з одного питання, а доповнення – на 4-5 хв. Якщо студент бере слово не першим, то слід дати оцінку попереднім виступам. Рекомендується не читати записи, а користуватися ними лише при цитуванні або наведенні цифрових даних тощо.

Щоб відповідь студента була повноцінною, він (вона) повинен (повинна) вміти:

– глибоко і всебічно розкрити суть питання;

– пов’язати його з сучасністю, з місцевою проблематикою;

– при можливості залучити твори художньої літератури і мистецтва, мемуари та ін.;

– показати значення питання, що розглядається;

– об’єктивно аналізувати виступи своїх колег-студентів;

– зробити після кожного виступу короткі висновки і узагальнення.

Раціонально організована робота студентів при підготовці до практичних занять сприятиме міцному, систематичному, свідомому засвоєнню ними матеріалу з вітчизняної історії.