Теми рефератів

1. Розвиток культури України в роки незалежності.

2. Історичний портрет В’ячеслава Чорновола..

3. Основні напрямки зовнішньої політики України.

4. Політичні кризи в України та їх вирішення.

5. Історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.

6. Державна політика України у сфері сім’ї, молоді та спорту.

7. Проблема репатріації та інтеграції в українське суспільство депортованих народів.

8. Роль української діаспори у становленні незалежної України.

9. Трудова міграція з України.

Теми есе

1. НАТО чи ЄС – проблеми та перспективи.

2. Однопартійність чи багатопартійність – що краще?

3. Основні проблеми під час прийняття Конституції 1996 р.

4. Помаранчева революція осені 2004 р.: причини, характер, наслідки.

5. Міжнаціональні відносини в Україні.

6. Релігійні відносини в Україні.

Самостійна робота

Скласти таблицю основних подій:

	„Помаранчева революція” 2004 р.	Революція гідності 2013-2014 рр.
Дата
Територія
Причини
Лідери
Значення

Ключові терміни та поняття до теми

ВІДРОДЖЕННЯ – процес відновлення різних сфер (економічної, національної, духовної, культурної, мовної, релігійної та ін.) буття певного народу після їх занепаду. Передбачає наявність відповідних об'єктивних та суб'єктивних передумов. Пов'язане зі значним зростанням уваги до проблем і процесів, які свідомо чи несвідомо гальмувалися або замовчувалися у минулому, з активізацією діяльності національно свідомих суспільних сил (політичних партій, рухів, громадських організацій, лідерів).

ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНЕ – процес розкриття та реалізації свого часу затриманих чи нездійснених через ті чи інші причини можливостей нації (народу) до розвитку, більш широкого, ніж у минулому задоволення потреб та запитів людей, які належать до певного національного колективу. В.Н. означає не повернення народів до колишніх стадій їхньої соціально-культурної еволюції, а розвиток національних культур відповідно до вимог сучасної епохи.

ВОТУМ – рішення, прийняте голосуванням. У парламентській практиці часто виражає довіру чи недовіру урядові. 

ДЕМОКРАТІЯ – форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, рівні можливості для діяльності різних політичних сил, контроль за діями органів влади.

ДЕПОРТАЦІЯ – вигнання, вислання з країни; примусове переселення окремих осіб, груп, народів.

ДІАСПОРА — розпорошення, розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками або пануючою владою за межі батьківщини; уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які проживають поза її межами.

ДЕКЛАРАЦІЯ – 1) заява одного чи декількох урядів, політичних партій, міжнародних або громадських організацій, що доводить до загального відома програмний акт, важливу міжнародну подію, закон тощо. 2) Урочисте проголошення загальнополітичних принципів. 3) Заява платника податку про характер і розмір доходів. 4) Документ, що додається до грошових і цінних паперів, які надсилаються поштою за межі країни. 5) Заява до митниці від особи, яка проїздить через кордон, про наявність і кількість у неї речей, цінностей тощо.

ЕМБАРГО – 1) заборона державною владою будь-якої країни ввозити або вивозити золото, іноземну валюту, певні товари та інші цінності. 2) Заборона заходити у порти і виходити з них іноземним суднам. 3) Затримання (арешт) у країні іноземної власності. 

ІНТЕГРАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА – процес поступової уніфікації та зрощування національних економік європейських держав з метою подолання суперечностей між інтернаціоналізацією господарського життя та обмеженими можливостями внутрішніх ринків.

ІНТЕГРАЦІЯ ПОЛІТИЧНА – сукупність політичних процесів, спрямованих на консолідацію, злиття суспільних, політичних, військових, економічних структур або етносів у рамках однієї держави з метою протидії деструктивним внутрішнім і зовнішнім чинникам. 

КРИЗА ЕКОНОМІЧНА – значне порушення процесу відтворення, що виявляється в надвиробництві товарів, скороченні виробництва, руйнуванні грошових і кредитних відносин, банкрутстві промислових, торговельних і банківських фірм, зростанні масового безробіття, різкому зниженні життєвого рівня народу.

КРИЗА ПОЛІТИЧНА – 1) тимчасове припинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи. 2) Значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, політичної напруженості. 

ПАРТІЯ ПОЛІТИЧНА – організація, яка об'єднує людей на основі спільної ідеології, бере участь у формуванні та розподілі влади, представляє інтереси різних соціальних груп (або якоїсь домінуючої в суспільстві групи). 

ПУТЧ – одна з форм державного перевороту як раптова, неконституційна нелегітимна зміна правлячої політичної сили за допомогою військових чи контрольно-репресивних органів. Ці структури є або безпосередніми інструментами захоплення влади, або засобом психологічного тиску невеликої групи змовників на суспільство, правлячу еліту, інститути влади.

РЕФЕРЕНДУМ (від лат. referendum – те, що треба доповісти) – в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань; всенародне опитування.

НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ (НРУ, Рух) – громадсько-політична організація, з 1993 – політична партія в Україні. В кін. 1988 у середовищі відомих українських письменників, науковців і колишніх правозахисників-дисидентів виникли ідея створення національної громадсько-політичної організації – Народного Руху України за перебудову. Вперше проект програми майбутньої масової громадської організації України було надруковано 16.2.1989 в газеті Спілки письменників України, “Літературна Україна”.

НАТО – Організація Північноатланти́чного до́говору, НАТО, або Північноатлантичний Альянс – міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949. Сьогодні 28 держав є членами НАТО. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.

ЄС – Європе́йський Союз (ЄС, Європейська Унія, Європейська Співдружність) – союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р.