- •1. Поняття світогляду
- •Класифікація світогляду
- •Функції світогляду
- •Структура світогляду
- •2 Міфологічний світогляд і філософія
- •5 Основне питання філософії та специфіка його розв’язання в історії філософії.
- •17. Мілетська натурфілософія
- •18. Піфагорійська філософія
- •19 Діалектична філософія Геракліта
- •20 Елейська школа. Апорії Зенона
- •21 Атомістична філософія Демокріта
- •22 Загальна хар-ка класичного періоду розвитку ант. Філ..
- •23 Загальна хар-ка софістичної філ. Сутність релятивізму
- •Сутність релятивізму
- •26 Проблема пізнання в філ. Платона
- •27 Вчення Платона про суспільство
- •28 Арістотель. Вчення про буття і знання
- •29 Арістотель про матерії і форми
- •30 Загальна хар-ка середньовічної філософіі
- •31 Номіналізм і Реалізм
- •32 Віра і розум. Тертуліан vs Августин Аврелій
- •33 Віра і розум. Тома Аквінський vs Дунс Скотт
- •34 Загальна хар-ка філ. Відродження
- •35 Гуманістичний напрямок філософії Відродження
- •36 Загальна хар-ка філ. Нового Часу
- •37 Індуктивний та Дедуктивний методи
- •38 Емпіризм у філ. 17 ст. Бекон, Локк
- •39 Проблеми суспільної угоди та громадянського суспільства в філ. Нового Часу (Гоббс, Локк)
- •41 Проблема свободи і необхідності в філософії спінози.
- •42 Вільнодумство та атеїзм французьких матеріалістів хуііі ст.
- •43 Загальна характеристика німецької класичної філософії.
- •45 46 Вчення Канта про знання, пізнавальні здібності дюдини
- •48 Концепція суспільного прогресу Гегеля
- •49 Проблема відчуження в філософії марксизму.
- •50 Сутність та історичні форми позитивізму
- •53 Загальна характеристика філософії екзистенціалізму.
- •54 Проблема людини в філософії екзістенціалізму.
- •55 Проблема свободи і відповідальності в філософії екзістенціалізму
- •56 Ірраціоналізм і філософія життя
- •57Місце української філософії у структурі всесвітньої філософії.
- •58 Українська філософія хуіі-хуііі ст.
- •59 Києво-могилянська академія як перший в україні центр професійної філософії.
- •60 Філософія г.Сковороди і сучасність
- •61 Філософія серця п.Юркевича.
- •62 Проблема буття у філософії. Буття і матерія.
- •64 Еволюція уявлень про свідомість.
- •70 Практика, її форми та роль у житті людини і суспільства.
- •73 Специфіка соціального пізнання.
- •75 Субєкт і обєкт пізнання. Зміна уяв про субєкта пізнання.
- •77 Форми чуттєвого та раціонального рівня пізнання.
- •79 Методи емпіричного та теоретичного рівня наукового пізнання
- •84 Загальна характеристика формаційної концепції суспільства. Поняття
- •86 Загальна характеристика цивілізаційної концепції суспільства.
21 Атомістична філософія Демокріта
Демокріт розвинув вчення проатомисвого вчителя філософаЛевкіппа, що є головним досягненням демокрітової філософії.
Демокріт приходить до ідеї неподільних атомів, які можуть бути різної конфігурації: гачкоподібні, якореподібні, кутасті, вигнуті тощо.
За Демокрітом фізичні атоми неподільні, але подумки в них можна виділити певні частини – точки, які не мають ваги і які не можна від атомів відторгнути. Це – уявна частина атома – „амера” (та, що не має частин). Згідно з деякими свідченнями (серед них є опис так званої „площі Демокріта” у Джордано Бруно), у найдрібнішому атомі було 7 амер: верхня, нижня, ліва і права, передня і задня, серединна. Це була математика, узгоджена з даними чуттєвого сприйняття, які говорили, що, яким би малим не булофізичне тіло- наприклад, невидимий атом, - точки частини (сторони) у ньому завжди можна уявити, ділити нескінченно навіть подумки неможливо.
22 Загальна хар-ка класичного періоду розвитку ант. Філ..
Антична філософія підрозділяється на давньогрецьку і давньоримську. Антична філософія сформувалася під впливом і впливомпредфилософской грецької традиції, яку умовно можна як ранній етап самої античної філософії, і навіть поглядів мудреців Єгипту, Месопотамії, давньосхідних країн.
Вершина розвитку античної грецької філософії доводиться приблизно тимчасово від другої половини V остаточно IV в. е. Це період найбільшого розквіту класичної грецької рабовласницькою демократії, спирається на політичну форму міста-держави — поліси.
Завдяки трьом найвидатнішою сьогодні представникам класичної грецької філософії — Сократові, Платону і Арістотелеві— Афіни приблизно 1000 років стали центром грецької філософії. Сократ вперше у історії порушує питання особистості з її рішеннями,диктуемими совістю, і з її цінностями. Платон створює філософію як закінчену світоглядно - політичну талогико-етическую систему; Аристотель — науку якисследовательски-теоретическое вивчення реального світу.
Старогрецька філософія справила визначальним чином вплинути протягом усього історію західної та почасти навіть світової філософії до сьогодні. Самим терміном «філософія» завдячувала своєю появою античності. Розквіт давньогрецької філософії посідаєV—IV ст. е., а відгомони її завмирали ще протягом тисячоліття.
У Візантії й країнах ісламу панує вплив грецької філософії зберігалося протягом усього наступного тисячоліття; потім, у період Ренесансу і гуманізму, у Європі сталося відродження грецької філософії, що призвело до творчим новоутворенням, починаючи з платонізму іаристотелизма епохи Ренесансу і закінчуючи впливом грецької філософії попри всі розвиток європейської у філософській думці.
23 Загальна хар-ка софістичної філ. Сутність релятивізму
• У період високої класики об'єктом осмислення для філософії ста-9 ють усі сфери людської життєдіяльності.
Першими повернення проблематики від пізнання природи (космосу) в напрямі людини (мікрокосма) та реалій її буття здійснили софісти - платні вчителі мудрості. Нагромаджене у філософії знання вони пустили у практику, почавши вчити риторики, мистецтва аргументації та доведення виправданості власної позиції. їх більше цікавило саме це, а не пошук істини, але вони сприяли поширенню знань і поглибленню людських уявлень про суспільство, державу, людську доброчесність. Теза Протагора (481 -411 pp. до Р. X.) "людина є мірою усіх речей" вважається яскравим виявленням суб'єктивізму та релятивізму (принцип "все є відносним") у позиції софістів.