- •Лекція 1 Технологічний підхід в освіті. Педагогічні технології на основі особистісно-орієнтованого педагогічного процесу
- •1. Поняття педагогічної технології (пт). Проблема визначення і реалізації мети та оцінки результатів навчально-виховного процесу.
- •Когнітивна галузь
- •2) Спосіб описання конкретних цілей (створення максимально ясної і конкретної мови для описання цілей навчання, на яку учитель може перевести недостатньо ясні формулювання)
- •Ознаки технологічно організованого навчального процесу
- •2. Особистісно-орієнтована освіта і технології. Педагогіка співробітництва та її характеристики
- •Головна ідея, мета та завдання освітньої технології «Навчання у співробітництві»
- •Ознаки та принципи освітньої технології «Навчання у співробітництві»
- •Роль учителя та учнів при використанніосвітньої технології «Навчання у співробітництві»
- •Соціальні ролі учнів при роботі за освітньою технологією «Навчання у співробітництві»:
- •Варіанти організації навчання у співробітництві
- •Загальна характеристика Student Team Learning
- •Варіанти Student Team Learning
- •Характеристика варіантів Student Team Learning Характеристика Спільного навчання в малих групах (Student Team – Achievement Division, or stad)
- •Характеристика Навчання в командах на основі ігрової діяльності, турнірних змагань (Teams – Games – Tournament, or tgt)
- •Характеристика Індивідуальної роботи в команді (Team Assisted Individualization, or tai)
- •Характеристика Навчання у співробітництві читанню та творам (Cooperative Integrated Reading and Composition, or circ)
- •Загальна характеристика Cooperative Learning (Jigcaw, Jigcaw-2)
- •Загальна характеристика Learning Together
- •Загальна характеристика Дослідницької роботи учнів у групах
- •Проблеми організації навчання при співробітництві в малих групах
- •Педагогічні проблеми
- •Основні етапи організації навчання з використанням освітньої технології навчання у співробітництві в малих групах
- •3. Проектна технологія
- •Ознаки освітньої технології «Метод проектів»
- •Типологія освітніх проектів
- •Структурування освітніх проектів
- •Етапи освітньої технології «Метод проектів»
- •Вимоги щодо використання освітньої технології «Метод проектів» у навчальному процесі Вимоги до організації навчання з використанням освітньої технології «Метод проектів»
- •Основні вимоги до використання освітньої технології «Метод проектів»
- •Зовнішня оцінка проекту
- •Параметри зовнішньої оцінки проекту:
- •4. Технологія навчання як дослідження
- •5. Технологія повного засвоєння знань (керолл, блум)
- •Навчальний процес за технологією повного засвоєння
- •Реалізація технології повного засвоєння
- •6. Технологія індивідуалізації навчання в світовій практиці (а. С. Границька, інге унт, в. Д. Шадріков).
- •7. Технології диференційованого навчання (в. В. Фірсов, м. П. Гузик). Види диференціювання учнів в навчальному процесі.
- •Основні типи уроків, принципи їх побудови.
5. Технологія повного засвоєння знань (керолл, блум)
Чи ставили ви собі запитання про те, чи реально здійснити ідею Я. А. Коменського: „Всіх навчати всьому”? Отже, маємо можливість ознайомитись з підходом, який здобув назву „masterylearning” (повного засвоєння) і був запропонований психологами Дж. Кероллом та Б. Блумом.
Розподіл успішності пояснюється відповідним розподілом здібностей до навчання. В традиційному навчанні завжди фіксовані параметри умов навчання (однаковий для всіх навчальний час, спосіб подання інформації та ін.). Незафіксованими залишаються результати навчання, які характеризуються помітним розподілом.
Дж. Керолл запропонував зафіксувати саме результати навчання. У цьому випадку всі параметри умов будуть змінюватись внаслідок підстроювання під досягнення усіх учнів заздалегідь заданого результату.
Цей підхід був розвинутий Б. Блумом. Він запропонував, що здібності учня визначаються його темпом навчання не при фіксованих, а при оптимально підібраних для конкретної дитини умовах. Б. Блум вивчав здібності учнів у процесі навчання різних дисциплін в умовах, коли час на вивчення матеріалу не обмежувався. На основі цього він виділив три групи учнів:
малоздібні учні(близько 5 %), які не в змозі досягнутих заздалегідь поставленого рівня знань і умінь навіть при великому терміні навчання;
талановиті учні(близько 5 %), які можуть вчитися у високому темпі, виконувати складні завдання;
звичайні діти(близько 90 %), здібності до засвоєння знань та вмінь яких визначаються витратами навчального часу.
На основі цього аналізу була висунута пропозиція:при правильній організації навчання і особливо при знятті жорстких часових обмежень близько 95 % учнів можуть повністю засвоювати весь зміст навчання.
Взаємозв’язок між здібностями учнів та їх результатами є значним (r=0,7) – коефіцієнт кореляції між результатами навчання і здібностями. Якщо оптимізувати умови навчального процесу (перш за все за темпом навчання), то навчальний матеріал засвоюють майже всі учні. В цьому випадку взаємозв’язок між здібностями учнів і результатами навчання значно знижується, тобто високих результатів досягають учні не тільки з високими здібностями.
Отже, характерною рисою навчання на основі повного засвоєння є фіксація навчальних результатів на достатньо високому рівні, яких повинні досягнути практично всі учні.
Дж. Блок, Л. Андерсон та інші розробили на практиці загальнодидактичну систему повного засвоєння.
Навчальний процес за технологією повного засвоєння
Установка для вчителя: усі учні мають здібності повністю засвоїти необхідний навчальний матеріал.
Задача вчителя: правильно організувати навчальний процес, щоб дати учням таку можливість.
Визначитиу чому полягає повне засвоєння, які результати повинні бути досягнуті всіма учнями.
Учитель визначає еталон (критерії) повного засвоєння (конкретизація цілей). На цій основі складаються тести для перевірки досягнення цілей з усього матеріалу.
Детальний аналіз навчального матеріалу та додаткова його переробка.
Навчальний матеріал розбивається на окремі фрагменти (навчальні одиниці, модулі). Кожен фрагмент є цілісним розділом навчального матеріалу. Також орієнтиром при розбивці на розділи слугує термін вивчення матеріалу (3-4 уроки).
Визначаються результати вивчення розділів-модулів, складаються тести з кожного розділу.
Поточні тести мають діагностичний характер і не слугують основою для виставлення оцінок. Оціночне судження здійснює вчитель за результатами тесту «зарах-незарах» (засвоїв-не засвоїв). Призначення цих тестів – виявити необхідність колекційної роботи.
4. Підготовка альтернативних «корекційних) навчальних матеріалів з кожного з тестових питань.