Атмосферна циркуляція та вітер

Протягом року на території області переважає західно-східний перенос. Інтенсивно відбувається трансформація атлантичного повітря в континентальне.

Циклони, що надходять з північної Атлантики, захоплюють територію області своєю південною периферією. У холодну пору року збільшується вплив циклонів середземноморського походження. Циклони зумовлюють значну хмарність та опади, зниження температури влітку та підвищення її взимку. Зі Скандинавії у тил атлантичних циклонів надходить холодне повітря, що викликає приморозки у перехідні пори.

Напрям вітру визначається розподілом тиску повітря та характером атмосферної циркуляції. На території області у перехідні пори року найчастіше повторюються південно-східні вітри (20...30% усіх напрямків), трохи рідше (на 5% менше) – північно-західні вітри, які влітку стають переважаючими (30...40%), а на друге місце виходять західні вітри. Разом північно-західні та західні вітри у липні становлять 50... 55% усіх вітрів.

У січні повторюваність південно-східних і північно-західних вітрів майже однакова – в середньому по 20%. Влітку порівняно з зимою майже у півтора рази збільшується кількість днів з тихою погодою.

Північно-західні та південно-східні вітри протягом року мають і найбільшу швидкість. Особливо це підтверджують спостереження у Кам'янці-Подільському. Про швидкість вітру на території області свідчать дані табл. 7.

Збільшення швидкості вітру в холодну пору року пов'язане з ростом баричних і термічних градієнтів як між Атлантичним океаном та Європою, так і між екватором та Північним полюсом.

Протягом доби найбільша швидкість вітру о 13 год., найменша – вночі. Особливо помітна ця різниця влітку, коли серед дня швидкість вітру не менше ніж у два рази перевищує швидкість о 1 год. ночі.

В окремі роки кількість днів з сильним вітром може значно перевищувати середні дані (Кам'янець-Подільський – до 56 днів). Один раз в 10 років на всій території області можливі вітри швидкістю в 23...25 м/с.

Хмарність і вологість повітря

Залежно від умов утворення протягом року змінюється ступінь покриття неба хмарами. Про річний хід хмарності яскраве уявлення дає кількість ясних і похмурих днів по сезонах (табл. 8).

Як бачимо, влітку кількість ясних днів на всій території області збільшується порівняно з зимою майже втричі. Восени порівняно з ве­сною трохи більше як ясних, так і похмурих днів за рахунок напівясних. До південного сходу помітне деяке збільшення кількості ясних днів. У теплу пору року переважають купчасті хмари, в холодну – шаруваті.

Річний хід абсолютної вологості повітря характеризується максиму­мом у липні (15,0...15,5мб), коли найбільше випаровування, і мінімумом у січні (3,7.,.4,0мб).

Відносна вологість порівняно з абсолютною температурою повітря має зворотний хід. Максимум її в листопаді–грудні (86...88%), а мінімум звичайно у травні (66...70%). Особливо чітко виражений добовий хід відносної вологості влітку – серед дня близько 50%, а вночі понад 80%.

Опади та сніговий покрив

Від кількості опадів значною мірою залежить зволоження території. У той же час кількість опадів може досить сильно коливатись у часі. Найчастіше вони пов'язані з проходженням атмосферних фронтів, циклонів, які пересуваються з Атлантики на схід по центральних і північних районах Європи (табл. 9). Збільшення опадів влітку зумовлено розвитком конвекції, особливо в умовах складного рельєфу.

У холодну пору року на території області випадає від 125 до 175мм опадів. 3 північного заходу на південний схід кількість опадів знижується.

У теплу пору року (з квітня до жовтня включно) інтенсивність опадів збільшується в середньому в три рази і становить від 370 ммна південному сході (Руда–Прчичнянська) до 468мм на північному заході (Білозерка), тобто змінюється майже на 100мм.

Залежно від кількості опадів у теплу пору року їх річний розподіл по території – від 500мм на південному сході до 600мм у північній частині області.

В окремі роки спостерігається значне відхилення сум опадів від багаторічних величин, особливо в теплу пору року, коли вони мають зливовий характер (табл. 10).

Великі літні зливи нерідко призводять до катастрофічних паводків на ріках.

Про розподіл опадів у часі та їх інтенсивність свідчить кількість днів з опадами. Найбільше їх на півночі області (в Шепетівці 163 дні за рік), на півдні і південному сході менше (Кам`янець-Подільський 151 день). При цьому 35–40 днів опади у вигляді снігу, а 102–104 дні у вигляді дощу.

Найбільше днів з опадами взимку – 15–17 днів на місяць. Середня тривалість опадів у північній частині області становить понад 1050 год. за рік (Шепетівка), зменшуючись на південь до 780 год. у Кам'янці-Подільському.

Сніговий покрив на території області з'являється в середньому у другій половині листопада (Шепетівка 15.ХІ, Кам'янець-Подільський 23.ХІ). В холодні роки він буває 5–10 жовтня, в теплі – в другій половині грудня.

Стійкий сніговий покрив встановлюється на місяць пізніше – звичайно у другій половині грудня (17.XІІ у Ямполі, 27.ХІІ у Хмельницькому). На початку березня сніговий покрив починає руйнуватись, а в третій декаді сходить. Але в холодні весни сніговий покрив може затримуватись до третьої декади квітня, а на півночі області і до початку травня. У теплі весни, навпаки, сніговий покрив може зійти вже у другій половині лютого. Таким чином, загальна кількість днів зі сніговим покривом становить в середньому до 95 на півночі, зменшуючись на півдні до 75. На півдні майже в 1/4 усіх зим сніговий покрив нестійкий, а на півночі зим з нестійким сніговим покривом трохи менше. Це зумовлено значним зростанням кількості відлиг на півдні області.

Найбільшої висоти сніговий покрив досягає у другій декаді лютого (10...16см), зменшуючись на південь. Однак висота снігового покриву значною мірою залежить від рельєфу, рослинності, переносу його вітром у більш захищені місця.

Середні з найбільших декадних висот снігового покриву за зиму на 5см більші, ніж за декаду. Сніговий покрив на всій території області може досягати 50...58см. Середній запас води в снігу з найбільших де­кадних становить 30...45мм.