- •1. Сутність понять умова та ресурс
- •2. Природні ресурси. Підходи до їх класифікації.
- •2. 1. Паливно-енергетичні ресурси
- •2.2. Рудні корисні копалини
- •2.3. Нерудна хімічна і будівельна сировина
- •2.4. Земельні ресурси
- •2.5. Агрокліматичні ресурси
- •2.6. Водні ресурси.
- •2.7. Біологічні ресурси.
- •2.8. Рекреаційні ресурси
- •2.9. Ресурси Світового океану
- •3.Трудові ресурси
- •4. Принципи економічної оцінки природних ресурсів
Лекція 3. Умови та ресурси розвитку світового господарства.
План.
Сутність понять умова та ресурс.
Природні ресурси. Підходи до їх класифікації.
Трудові ресурси.
Принципи економічної оцінки природних ресурсів
1. Сутність понять умова та ресурс
Між даними поняттями існує відмінність, з другого — ці поняття значною мірою перекриваються між собою і їх розмежування дедалі стає все більш складним. Людство вже давно зрозуміло необхідність інвентаризації та оцінки природних умов і ресурсів. При цьому суспільний розвиток знов і знов розширює перелік компонентів і властивостей середовища, які стають важливими для життєдіяльності людей і потребують відповідного обліку й оцінки.
Ще донедавна людство не знало про наявність озонового шару в стратосфері та його захисну роль для населення й врожаю сільськогосподарських культур від жорсткого ультрафіолетового випромінювання. А нині вже організований моніторинг озонового шару, реалізуються міжнародні програми щодо його збереження і т. ін.
Природні умови — це тіла й сили природи, які істотні для життєдіяльності людства, але безпосередньо не використовуються у суспільному виробництві. Слід наголосити, що з розвитком знань і технологій все більша частина природних умов розглядається вже як природні ресурси, оскільки у нових видах господарської діяльності та в нових технологіях у той чи інший спосіб використовуються все нові природні властивості. Наприклад, до появи землеробства клімат виступав як одна з природних умов життя людини. Розвиток землеробства потребував оцінки основних кліматичних характеристик — тепла, вологи та їх співвідношення вже як ресурсів. І на даний час вже звичними стали характеристики кліматичних умов і агро-кліматичних ресурсів.
Донедавна атмосферу розглядали лише як природну умову , а нині вже оцінюють ресурси атмосферного кисню. До початку XX століття використовували лише один атмосферний ресурс — переміщення повітря (вітер). Надалі розкриваються все нові ресурсні аспекти атмосфери — електромагнітні (іоносфера), оптичні, акустичні, захисні від жорсткого випромінювання (озоносфера).
Останнім часом з'явилися "уявні ресурси": люди високо цінують мальовничі пейзажі та краєвиди, унікальні природні об'єкти та явища — "феномени природи", можливості побувати в екстремальних природних умовах і відчути смак "протистояння" їм.
Природні ресурси — це тіла і сили природи, які на сучасному рівні їх вивченості та розвитку продуктивних сил можуть використовуватись у суспільному виробництві для задоволення тих чи інших потреб людей.
Природні ресурси включають такі природні об'єкти та явища, що використовуються як засоби праці (земля, водні шляхи, вода для зрошення), джерела енергії (гідроенергія, мінеральне паливо, енергія вітру, сонячна енергія та ін.), сировина та матеріали (мінеральна сировина, деревина, технологічна вода), або ж як предмети споживання (питна вода, гриби, ягоди, цілющі рослини та ін.).
І знов необхідно підкреслити історичний характер освоєння природних ресурсів: те, що вчора розглядалось лише як природна умова, сьогодні використовується як природний ресурс. Гідросфера розглядалась як одна з природних умов життєдіяльності людей, а нині вода — це один з головних видів природних ресурсів. Традиційно атмосфера була "природною умовою", а з розвитком суспільства все нові її якості набувають статусу природних ресурсів: динамічні (вітрова енергія), електромагнітні (шар Хевісайда відбиває радіосигнали, повертає їх назад до земної поверхні і тим самим різко збільшує дальність радіопередач), оптичні, акустичні. Все частіше кисень атмосфери розглядають вже не лише як природну умову, але і як природний ресурс.
І ще одна сучасна тенденція щодо оцінки природно-ресурсного потенціалу. Природні ресурси традиційно визначають як тіла і сили природи. Але є й ресурси "пейзажні", естетичні, ресурси природної "зручності" й "доступності", ресурси "природної унікальності" тощо.
Однією з стрижневих проблем взаємодії суспільства й природи є оцінка природних умов і ресурсів. Для сучасного розвитку людства ця проблема стала глобальною: яким повинно бути використання природних ресурсів, щоб їх стало й для наступних поколінь(?); чи загрожує людству ресурсний голод (?); чи не набувають зміни природних умов загрозливого й катастрофічного порядку (?); якою повинна бути політика й стратегія природокористування (?). З початку 1990-х- років значної популярності набуває стратегія сталого розвитку, за якою відтворення природних ресурсів повинне повною мірою компенсувати їх біжуче споживання.