- •1. Сутність понять умова та ресурс
- •2. Природні ресурси. Підходи до їх класифікації.
- •2. 1. Паливно-енергетичні ресурси
- •2.2. Рудні корисні копалини
- •2.3. Нерудна хімічна і будівельна сировина
- •2.4. Земельні ресурси
- •2.5. Агрокліматичні ресурси
- •2.6. Водні ресурси.
- •2.7. Біологічні ресурси.
- •2.8. Рекреаційні ресурси
- •2.9. Ресурси Світового океану
- •3.Трудові ресурси
- •4. Принципи економічної оцінки природних ресурсів
2.8. Рекреаційні ресурси
Цей вид ресурсів почали вивчати відносно недавно, але вже сьогодні частка рекреаційних ресурсів у ПРП території є досить значною. Для різних видів рекреації (оздоровча, відпочинкова, пізнавальний чи спортивний туризм) використовується велика кількість різноманітних природних об'єктів та їх функцій. Це можуть бути мінеральні джерела, сприятливі кліматичні умови, узбережжя озер і морів, мальовничі ландшафти, заповідники і національні парки, порожисті річки, круті шпилясті вершини.
Використання природних рекреаційних ресурсів залежить від транспортного освоєння території, рівня розвитку інфраструктури. Визначні пам'ятки історії, архітектури, релігії, культури і мистецтва також різко підвищують сукупний рекреаційний потенціал території.
В Іспанії, Італії, Франції, Німеччині, Великобританії, Греції, Чехії, Австрії, Швейцарії є не лише відповідна інфраструктура, але й дуже давні традиції прийому значних потоків відпочиваючих і туристів. Спортивний, особливо гірськолижний туризм, активно розвивається в скандинавських країнах, у високогір'ї Альп і т.д.
Значними рекреаційними ресурсами володіє Азія. Тут і десятки тисяч кілометрів узбереж теплих морів, і найвищі у світі гори, і тисячі унікальних історичних та архітектурних об'єктів, і дуже самобутня культура багатьох народів. Але потік туристів у країни Азії стримується різними політичними і соціальними факторами. У багатьох країнах існують тоталітарні режими, тривають військово-політичні конфлікти. Недостатня кількість об'єктів сервісу та слабо розвинена транспортна мережа у країнах Південно-Східної Азії. ПАР та Північна Африка, особливо Єгипет, мають рекреаційні ресурси, схожі з європейським Середземномор'ям. В інших регіонах Африки переважають природні рекреаційні ресурси для спортивного (особливо сафарі*) та пізнавального туризму. Але їх використання стримується надзвичайно низьким рівнем розвитку більшості країн, а також тропічними хворобами.
В Америці найбільше приваблюють туристів острівні країни Карибського моря, Мексика, окремі райони США та Канади. Рекреаційними районами світового значення стали Флорида та Каліфорнія.
На подальший розвиток географії туризму та переоцінку рекреаційних ресурсів можуть вплинути такі прибуткові види туризму, як "ігровий" та "екологічний". Центри ігрового бізнесу можуть виникати у старих рекреаційних районах (Монте-Карло) і на практично неосвоєних територіях (Лас-Вегас у США, Сан-Сіті у ПАР). В екологічному туризмі відбувається його переорієнтація із пізнавального (коли туристи знайомляться із своєрідним органічним світом переважно у національних парках) на пізнавально-спортивний. При цьому туристські групи вирушають у слабоосвоєні райони, де людина може відчувати себе максимально близькою до природи. Цей вид туризму значно підвищить рекреаційний потенціал екваторіальних районів Латинської Америки і Африки, а також тайгових лісів Канади і Сибіру.
Відносне здешевлення і підвищення швидкості транспортних перевезень також може збільшити рекреаційний потенціал багатьох віддалених регіонів, особливо Австралії та Океанії, які мають ендемічний рослинний і тваринний світ.