- •Міністерство освіти і науки України
- •Ббк 22.1я73
- •Правила оформлення контрольної роботи:
- •Основні питання програми
- •Модуль 1 Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •1.1. Визначники, матриці, розв’язання систем лінійних рівнянь
- •1.2. Елементи векторної алгебри
- •1.3. Пряма на площині
- •1.4. Криві другого порядку
- •1.5. Площина та пряма в просторі
- •Модуль 2 вступ в математичний аналіз
- •2.1. Розкриття невизначеностей, і і іі визначні границі
- •2.2. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •Основні правила диференціювання:
- •2.3. Застосування похідних для дослідження функцій
- •2.4. Похідні в механіці
- •2.5. Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 3 нЕвизначений і визначений інтеграли
- •3.1. Основні методи інтегрування
- •Основні властивості невизначеного та визначеного інтегралів:
- •3.2. Невласні інтеграли
- •3.3. Застосування визначених інтегралів
- •Модуль 4 диференціальні рівняння
- •4.1. Розв’язання диференціальних рівнянь деяких типів
- •Модуль 5 кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •5.1. Подвійні, потрійні інтеграли та їх застосування
- •5.2. Криволінійні інтеграли
- •Модуль 6 числові і степеневі ряди
- •6.1. Числові ряди
- •Ознака Даламбера. Якщо для знакододатного ряду існує
- •6.2. Степеневі ряди
- •Модуль 7 комплексні числа. Елементи теорії функцій комплексної змінної
- •7.1. Комплексні числа
- •7.2. Обчислення значень елементарних функцій
- •Модуль 8. Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •8.1. Основні поняття і теореми теорії ймовірностей
- •8.2. Дискретні випадкові величини
- •8.3. Неперервні випадкові величини
- •8.4. Біноміальний та пуассонів закони розподілу
- •8.5. Нормальний, рівномірний та показниковий закони
- •Числові характеристики: , . (8.5.7)
- •8.6. Елементи математичної статистики
- •Контрольна робота № 1 Модуль 1. Системи рівнянь, вектори та аналітична геометрія
- •Модуль 2. Вступ в математичний аналіз
- •Модуль 3. Невизначений і визначений інтеграли
- •Модуль 4. Диференціальні рівняння
- •Контрольна робота № 2 Модуль 5. Кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли
- •Модуль 6. Числові і степеневі ряди
- •Література
- •Таблиця значень функції Гаусса
- •Продовження додатка а Таблиця значень функції Гаусса
- •Додаток б Таблиця значень функції Лапласа
- •Продовження додатка б Таблиця значень функції Лапласа
- •Додаток в Значення (розподіл Пуассона)
- •Продовження додатка в Значення (розподіл Пуассона)
8.3. Неперервні випадкові величини
Неперервною
називається випадкова величина, що може
приймати будь-які значення з деякого
проміжку. Інтегральна функція
неперервної випадкової величини
є неперервною функцією. Неперервні
випадкові величини можна задавати також
за допомогою диференціальної функції.Диференціальною
функцією
або щільністю
розподілу (щільністю ймовірностей)
називається
похідна від інтегральної функції:
(8.3.1)
Властивості диференціальної функції розподілу:
,
(8.3.2)
,
(8.3.3)
,
(8.3.4)
(8.3.5)
(зв'язок між диференціальною й інтегральною функціями).
Математичним
сподіванням неперервної випадкової
величини
називається
невласний інтеграл
,
(8.3.6)
де
–
диференціальна функція. Якщо випадкова
величина
,
то
.
Дисперсію
неперервної
випадкової величини
можна
обчислити за формулою:
,
(8.3.7)
причому
якщо
,
то
.
Приклад
8.3.1.
Інтегральну функцію розподілу
ймовірностей неперервної випадкової
величини
задано формулою:

Знайти:
а) коефіцієнт с,
б) диференціальну функцію
,
в)
,
,
,
г) ймовірність попадання
випадкової величини
в
інтервал
;
д) побудувати графіки функцій
і
.
Розв’язання.
а), б) Знайдемо
диференціальну функцію за формулою
(8.3.1):

Коефіцієнт
с
визначаємо з умови (8.3.3), тобто

,
значить,
,
отже інтегральна і диференціальна
функції набувають вигляду:
,
.
в) Знайдемо
математичне сподівання випадкової
величини
та випадкової величини
за формулою (8.3.6):



.
Тоді
дисперсія за формулою (8.2.9)
,
середнє квадратичне відхилення за
(8.2.14):
.
г) ймовірність
попадання випадкової величини
в
інтервал
знайдемо за допомогою інтегральної
функції й формули (8.2.4):
.
Цю
ж ймовірність можна обчислити за
допомогою диференціальної функції й
формули (8.3.4):
.
д) графіки диференціальної й інтегральної функції мають вигляд:

Рис.
8.3.1 – Графік диференціальної функції
![]()

Рис.
8.3.2 – Графік інтегральної функції
розподілу
![]()
Література: [1, с. 526 ‑ 529], [4, с. 529 – 559], [16], [18], [20].
8.4. Біноміальний та пуассонів закони розподілу
Біноміальним називається розподіл імовірностей дискретної випадкової величини за формулою Бернуллі. Для такої випадкової величини
,
,
.
(8.4.1)
Приклад
8.4.1
Знайти математичне сподівання й
дисперсію випадкової величини
– числа людей, які можуть звернутися
до консультанта (з приклада 8.2.1)
Розв’язання.
Безпосередній
підрахунок числових характеристик цієї
випадкової величини, що є біноміально
розподіленою, було виконано у прикладі
8.2.1 З іншого боку,
,![]()
,
і тому згідно (8.4.1):
,
.
Розподілом Пуассона називається розподіл імовірностей дискретної випадкової величини за формулою Пуассона. Для такої випадкової величини
,
(де
).
(8.4.2)
Закон
Пуассона називають також законом
рідких подій,
він апроксимує біноміальний розподіл
при досить великих
і малих
.
Приклад
8.4.2. Прилад
містить 2500 мікроелементів, які працюють
незалежно друг від друга. Імовірність
того, що мікроелемент вийде з ладу під
час роботи приладу, дорівнює 0,003. Знайти
математичне сподівання, дисперсію й
середнє квадратичне відхилення випадкової
величини
– числа мікроелементів, які вийдуть із
ладу під час роботи приладу.
Розв’язання.
Випадкова
величина
розподілена за законом Пуассона з
параметром
.
Обчислимо її числові характеристики:
згідно (8.4.2)
,
і за формулою (8.2.14)
.
Література: [4, с. 563 – 564], [16], [18], [20].
