Санкції за порушення у сфері обігу готівки

Порушення

Штрафна санкція

Коментар

1

2

3

Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі

Двократний розмір суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день

Готівкові кошти не вважаються понадлімітнимив день їх надходження, якщо їх було здано в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або було видано для використання підприємством відповідно до законодавства (без попередньої здачі їх до банку та одночасного отримання з каси банку на визначені потреби) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітнимив день їх надходження і готівкові кошти, що надійшли в каси підприємств у вихідні та святкові дні і були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків у наступний робочий день банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попередньої здачі їх до банку та одночасного отримання з каси банку на певні потреби) наступного робочого дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства (див.п. 5.10 Положення № 637).

Порядок розрахунку понадлімітних сум див. на с. 12.

Штраф застосовується не за разове порушення, яке призвело до перевищення ліміту, а за кожний день знаходження в касі підприємства понадлімітної суми. Виняток становлять випадки перевищення 10-тисячного обмеження: сума перевищення додається до суми готівкових коштів у касі для визначення того, чи не перевищено ліміт, одноразово

Примітка. Як показує аналіз судової практики, однією з найбільш частих причин спору щодо застосування штрафу за перевищення встановленого ліміту каси є відсутність у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях підпису одержувача готівкових коштів (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 23.09.2008 р. № К-8407/07). Але при цьому слід пам’ятати, що сума готівкових коштів за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, в якому оформлено зазначені видаткові документи, і в подальшому не враховується для розрахунку понадлімітних залишків готівки (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2009 р. № 4/512).

Неоприбуткування (неповне або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки

П’ятикратний розмір неоприбуткованої суми

Згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до каси, має бути своєчасно (у день отримання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткована шляхом урахування в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів

Примітка. У судовій практиці знайшла підтвердження позиція, згідно з якою ця санкція може застосовуватися не за будь-яке порушення порядку (правил) оприбуткування готівки в касі підприємства, а виключно в тих випадках, коли таке порушення призвело до неоприбуткування (неповного або несвоєчасного оприбуткування) готівки в касі (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2008 р. № 10/227).

При розгляді спору про застосування цієї санкції Вищим адміністративним судом України було зроблено висновок, який має значення для дії Указу № 436/95 у цілому: цей нормативний акт може застосовуватися виключно до суб’єктів підприємницької, а не будь-якої господарської діяльності. Під підприємницькою діяльністю розуміється самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, зайняття торгівлею з метою отримання прибутку (ухвала ВАСУ від 03.07.2007 р. № К-10529/06).

Витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомогу при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкового боргу

У розмірі здійснених виплат

Ця санкція не застосовується. Її встановлення первісно було пов’язане із закріпленням обмеження на відповідні виплати вПорядкуведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління НБУ від 02.02.95 р. № 21. З прийняттямПоложення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001 р. № 72, вона також не втратила своєї актуальності:п. 2.12 зазначеногоПоложення передбачав, що підприємства, які мають податковий борг, здійснюють виплати, пов’язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, отриманих в установах банків.Постанова № 637 такої норми вже не містить і тільки зазначає: за наявності в підприємства податкового боргу виплати готівковими грошовими коштами здійснюються з урахуванням вимогЗакону № 2181(п. 7.32).Закон № 2181 заборони на виплату заробітної плати за рахунок касових надходжень не встановлює, тому і санкція «за витрачання готівкових коштів на виплати, пов’язані з оплатою праці» застосовуватися не повинна навіть за наявності податкового боргу. Аналогічний висновок зроблено влистах ДПАУ від 15.06.2006 р. № 6563/6/23-8019,від 13.12.2005 р. № 12374/6/24-1115,листі НБУ від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 64)

Примітка. Спірним деякий час залишалося питання про можливість застосування цієї санкції до фактів витрачання готівки на оплату праці за наявності податкового боргу в період, коли Положення № 72 ще діяло, але рішення про застосування санкції виноситься вже після його скасування. Нацбанк у цьому спорі підтримував позицію податкових органів, згідно з якою санкції повинні застосовуватися в усіх випадках здійснення відповідних виплат до 15.02.2005 р. — дати набуття чинності Положенням № 637 (див. лист НБУ від 18.12.2006 р. № 11-115/4668-13627). На думку ж судів, цей штраф міг застосовуватися тільки в період дії Положення № 72 у момент винесення податковим органом рішення про його застосування. Отже, усі рішення податкових органів про застосування зазначеного штрафу, прийняті після 15.02.2005 р., має бути визнано незаконними (див. ухвалу ВАСУ від 11.12.2007 р. № К-9661/06, від 05.02.2009 р. № К-11339/07). На сьогодні цей спір уже втратив актуальність у зв’язку із застосуванням до «готівкових» штрафів, передбачених ст. 250 ГКУ строків давності (докладніше див. на с. 33).

Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звіту за раніше видані кошти

25 % виданих під звіт сум

Видача готівки під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторсировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів із дня такої видачі, а на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше 2 робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт (п. 2.11 Положення № 637).

У ситуації, коли працівник разом із коштами на відрядження отримав кошти на госппотреби (наприклад, на придбання матеріалів під час відрядження), загальний строк повернення невикористаних коштів становить 3 банківські дні після повернення з відрядження. Це підтверджує і НБУ в листі від 11.05.2004 р. № 11-113/1571-4618

Проведення готівкових розрахунків без видачі одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чеку, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів

У розмірі сплачених коштів

Цей штраф застосовується до покупця, зокрема, до підприємства, у касі якого при перевірці виявляються затверджені авансові звіти підзвітних осіб, згідно з якими таким особам зараховано (виплачено) суми готівки, не підтверджені відповідними розрахунковими документами (див.лист ДПАУ від 30.12.2005 р. № 13363/6/23-8019 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 17)

Примітка. Суди поширюють цю норму на відносини між суб’єктом господарювання — продавцем та покупцем, виходячи при цьому з того, що наведений в абз. шостому ст. 1 Указу № 436/95 перелік документів не є вичерпним. Такими документами можуть бути не тільки товарний чи касовий чек, квитанція до прибуткового ордера, а й інші документи, що підтверджують факт сплати покупцем готівкових коштів (ухвали ВАСУ від 03.07.2007 р. № К-41/07, від 07.02.2008 р. № К-34555/06).

Використання отриманих в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням

У розмірі витрачених готівкових коштів

Цей штраф не застосовуєтьсядо фактів нецільового використання готівкових коштів, що мали місце після 15.02.2005 р.

Незастосування цього штрафу обґрунтовується положеннями Цивільного кодексу України, згідно з яким суб’єкти господарювання можуть вільно розпоряджатися власними коштами, що знаходяться на їх банківських рахунках, і банки не мають права визначати і контролювати напрями використання грошових коштів клієнта (ст. 1066, 1067, 1068, 1074). Крім того, з прийняттямПоложення № 637 вимогу про цільове використання коштів, яка раніше встановлювалосяПорядком № 21 і згодомПоложенням № 72, було скасовано (див.листи НБУ від 13.04.2005 р. № 11-113/1228-3747, від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214, від 01.03.2005 р. № 11-111/680-1907 тощо). До фактів нецільового використання готівки, що мали місце до 15.02.2005 р., штрафи також уже не може бути застосовано через закінчення строків давності, передбаченихст. 250 ГКУ(див. на с. 33)