Пасажирський рух

		Час у хвилинах
№ п/п	Серія локомотива	без зміни локомотива	зі зміною локомотива, зарядкою і з’єднанням гальмівної магістралі состава до 20 вагонів
1	2	3	4
1	Електровози
	ЧС-2, 4 ВЛ-60 в.і	7,0	13
	ЧС 7, 8, ВЛ-80 в.і.	10,0	16
2	Тепловози
	ТЕП60, 70, М62	7,0	13
	2ТЕП60, 2ТЕ10 в.і.	10,0	16
	2М62 в.і., 2ТЕ116	10,0	16

Вантажний рух

		Час у хвилинах
№ п/п	Серія локомотива	без зміни локомотива	зі зміною локомотива і з’єднанням гальмівної магістралі состава	причепле-ння штовхача	відчепле-ння штовхача
1	2	3	4	5	6
	Електровози
	ВЛ-80 в.і., ВЛ-82, ВЛ-82М, ВЛ-10, ВЛ-8, ВЛ-11	14,0	18	1,1	1,1
	ВЛ-60 в.і.	12,0	16	1,1	1,1
2	Тепловози
	2ТЕ116,
	2ТЕ10М, У, УТ	15,0	19	1,1	1,1
	2М62 (дві секції)	14,0	18	1,1	1,1
	2М62	11,0	16	1,1	1,1

Примітки: У графі 4, 5, 6 даний час без урахування слідування локомотива від КП до состава і повного випробування гальм.

У графі 3 даний час без урахування скороченого випробування гальм.

Норми часу на додаткові операції

Таблиця 2.4.3

Норми витрат часу	Тривалість у хв
1	2
Допоміжний час
Відмічення маршруту машиніста на КП (з урахуванням проходження на пост і повернення на локомотив)	1,5
Одержання (здача) вантажних документів з позначкою в маршруті, одержання письмового попередження та дозволу на відправлення	1,0
Відмічення у маршруті машиніста у чергового по станції часу відправлення (прибуття) поїзда, номера, маси і складу поїзда з підтвердженням даних підписом ДСП та штемпелем станції	1,3
Підготовчо-заключний час
Одержання машиністом локомотива маршрутів, вказівок від чергового по депо	1,4
Медичний огляд локомотивної бригади	7,0
Одержання ключів від локомотива	0,3
Перевірка дій та огляд пристроїв локомотивної сигналізації та автостопів:
на одному посту управління локомотивом	4,0
на двох постах управління локомотивом	7,5
Заправлення швидкостемірної стрічки	2,0
Зачистка писців швидкостеміра	4,0
Зняття діаграмної стрічки	1,2
Позначення в маршруті машиніста про видачу палива на локомотив	0,5
Позначення в маршруті явки на роботу або закінчення роботи, запис на явку для чергової поїздки	1,3
Відмічення і здача маршруту, стрічки швидкостеміра черговому по депо, інформація про технічний стан локомотива, запис на явку на роботу	4,5

2.5 Форми вихідної інформації

2.5.1 Вихідна інформація подається у вигляді заповнених бланків встановленої форми, що називаються відомостями. Кожна відомість складається із титульного листа і таблиць (повідомлень).

На титульному листі зазначається назва відомості, її шифр, посади та повне прізвище осіб, які складали, перевіряли, погоджували і затверджували цю відомість; зведені таблиці, що додаються до титульного листа, містять значення показників, нормативів та елементів графіка. Шифр відомості указує на главк і відділ Укрзалізниці, який відповідальний за підготовку цієї вихідної інформації для складання графіка.

2.5.2 Вихідна інформація у відомості записується певною кількістю знаків, представлених цифрами у десятковій системі, або літерами українського чи російського алфавіту, порядком, що встановлений цією інструкцією. Вихідна інформація у повному обсязі по усіх відомостях надається в ГІОЦ тільки під час первинного автоматизованого складання графіка руху поїздів.

Для наступного складання графіка проводиться коректування інформації у відповідних відомостях з необхідними змінами бази даних. Терміни і порядок надання вихідних даних для централізованої розробки графіка руху поїздів з використанням ЕОМ визначаються “Планом розробки графіка руху поїздів”, затвердженим головою центральної комісії Укрзалізниці.

2.5.3 Перелік відомостей вихідних даних наведений у табл. 2.5.3

Таблиця 2.5.3

Назва відомості	Шифр відомості	Повідомлення (для автоматизованого складання графіка)
1	2	3
Відомість допустимих швидкостей руху локомотивів і вагонів по перегонах	ЦП-1	-
Відомість допустимих швидкостей руху поїздів на роздільних пунктах по головних і бокових коліях	ЦП-1а	-
Відомість постійних і тривалих попереджень про обмеження швидкості руху поїздів	ЦП-2	-
* Відомість перегінних часів руху	ЦДЛ-3	Форма 7г, 7п, 7с
* Відомість станційних інтервалів	ЦДТ-4	Форма 3, 4
* Відомість міжпоїзних інтервалів для умов автоблокування і пристроїв електропостачання	ЦДТ-4-а	Форма 5, 6
* Відомість інтервалів попутного прямування поїздів	ЦДТ-ГІОЦ-4	Форма 18
* Відомість технічних стоянок пасажирських і транзитних вантажних поїздів	ЦДТ-5	Форма 16
1	2	3
Відомість пунктів штовхання і подвійної тяги поїздів	ЦДЛ-6	0112
* Відомість вагових норм і довжин поїздів у пасажирському і вантажному русі	ЦДТ-111	ЦД0110, ЦД0111
*Відомість надання технологічних “вікон”	ЦДТ-ГІОЦ-103	Форма 14
*Відомість поїздів фіксованого розкладу	ЦДТ-ГІОЦ-112	Форма 9
Відомість ворожостей, створюваних поїздами фіксованого розкладу	ЦДТ-113
*Відомість загальних відомостей з розробки графіка на дільниці	ЦДТ-ГІОЦ-101	Форма 1
*Відомість технічних характеристик перегонів і роздільних пунктів дільниці	ЦДТ-ГІОЦ-102	Форма 2
Відомість нових і коректуємих пасажирських поїздів, затверджених до розробки графіка	ЦЛ-1
Відомість затверджених стоянок пасажирського поїзда	ЦЛ-2
Відомість (схема) підходів до станції і розташування пасажирських колій станції	ЦДЛ-120
Відомість характеристик пасажирських колій станції	ЦДЛ-121
Відомість ворожості маршрутів з приймання-відправлення пасажирських поїздів	ЦДЛ-122

* Для автоматизованого складання графіка.

2.5.4 Заповнення відомостей вихідної інформації

Заповнення відомостей здійснюється послідовно по непарному напрямку руху поїздів. Інформація записується кількістю знаків, зображених точками над рядком нумерації граф. У випадку, коли інформація містить меншу кількість знаків, ніж зазначено у відомості, запис доповнюється необхідною кількістю нулів перед основною цифрою. Для запису найменувань дільниць і роздільних пунктів, коли їх повне найменування перевищує кількість знаків, допускається скорочення найменування до кількості знаків, зазначеної у відомості, або менше, за умови збереження суті найменування і неповторюваності його на даній дільниці.

Коди для роздільних пунктів надаються згідно з сітьовою розміткою станцій залізниць України системи Експрес 2. За відсутності у цих документах коду роздільного пункту управління залізниці це питання зобов’язане погодити з ГІОЦ.

У відомостях ЦДЛ № 3, ЦД № 4, 4а, 4б указується підсумковий рядок, який підсумовує дані граф усієї дільниці (3 знаки).

Відомості, помічені *, використовуються для автоматизованого складання графіка. Відомості 6, 113, 120, 121, 122 передбачається використовувати у наступних удосконалених версіях автоматизованого складання графіка. Коди дільницям надаються і заносяться тільки у відомості ГІОЦ.

2.5.5 Відомість ЦДЛ №3 – перегінні часи руху

Відомість заповнюється за даними тягових розрахунків, окремо для пасажирського і вантажного руху та для кожної серії локомотивів, маси та довжини поїзда, що прийняті для поїздів на розрахунковій дільниці. У верхній частині відомості записується характеристика поїзда, в якій зазначається:

• вид поїзда, згідно з присвоєним йому кодом (1 знак): швидкісні пасажирські – “1”; пасажирські усіх категорій – “2”; вантажні – “3”;

• серія локомотива, що обслуговує зазначену категорію поїздів;

• маса состава поїзда у непарному (парному) напрямках.

Для вантажних поїздів перед величиною маси зазначається його вид: уніфікований, паралельний, критичний.

Наприклад, уніф. 3500/4000, крит. 4000/4200.

Подальше заповнення відомості виконується згідно з найменуваннями граф. Кількість значущих цифр повинна відповідати кількості точок.

Час, витрачений на випробування гальм на шляху прямування, включати в розрахунковий час перегону, на якому ця операція виконується. Місце виконання операції та витрачений на це час, зі значністю до 0,1 зазначити приміткою до розрахункової дільниці.

У графах 7, 8 час на розгін та сповільнення записується одним рядком з графами 4 – 6, тобто підряд записуються значення “прийнятого часу руху”, “на розгін”, “на сповільнення”, які відносяться до одного перегону. При цьому час на розгін та сповільнення на станціях виконання технічних операцій, що обмежують дільницю, для якої провадиться розрахунок, включати в розрахунковий час до прилеглого перегону.

У разі необхідності (а на одноколійних обов’язково) розраховується час на розгін та сповільнення і по бокових коліях. Значення їх записується у відповідні графи знаменником.

Розрахунковий перегінний час для поїздів, що мають зупинки на зупиночних платформах, розташованих на перегоні, зазначається окремо до кожної платформи, назва якої заноситься до графи “Найменування роздільних пунктів”.

У графі “розрахунковий” – зазначається із значністю до 0,1 розрахунковий перегінний час “плюс” розрахунковий час на попередження.

У графі 9 зазначається прийнятий додатковий час на реалізацію попереджень про обмеження швидкості руху поїздів. Записується одним рядком з основним часом на відповідному перегоні.

У графі 10 зазначається додатковий час на реалізацію обмеження швидкості руху поїздів під час проведення ремонтно-колійних робіт та після вікна у терміни згідно з інструкцієюЦП-0067. Для інших поїздів протягом доби враховується час з графи на попередження.

У графах 11, 12 зазначаються допустимі швидкості руху поїздів:

• по станційних коліях (чисельником – по головних, знаменником – по бокових);

• по перегонах.

Графи 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 заповнюються аналогічно графам 4 - 12 для руху поїздів у парному напрямку. Зразок відомості ЦДЛ № 3 для системи ЦСГРП наведений у додатку 1.

При розрахунках перегінних часів ходу біля вузлів пропуск (прибуття, відправлення) різними коліями або парками зазначається у примітках.

2.5.6 Відомості ЦД № 4, 4-а, 4-б – станційні і міжпоїзні інтервали

2.5.6.1 Для складання графіка руху поїздів інтервали подаються у відомостях форми ЦД № 4, 4-а, 4-б (додатки 2 – 6):

• відомість ЦД № 4 – станційні інтервали;

• відомість ЦД № 4-а – міжпоїзні інтервали при автоблокуванні;

• відомість ЦД № 4-б – інтервали попутного прямування поїздів.

2.5.6.2 За умовами приймання і відправлення поїздів усі інтервали поділяються на типи відповідного найменування. Кожний тип має декілька видів, у залежності від прокладання поїздів різних категорій.

2.5.6.3 Графічні інтервали у відомостях зображуються таким чином:

• товста лінія – прокладання пасажирського поїзда;

• тонка лінія – прокладання вантажного поїзда;

• одночасне поєднання товстої і тонкої ліній означає, що початком інтервалу може бути прибуття будь-якого поїзда, категорія його не впливає на величину інтервалу.

2.5.6.4 Після заповнення відомості підбивається підсумок величин за усіма графами (3 знаки).

2.5.7 Відомість ЦД № 4. Станційні інтервали

Відомість “Станційних інтервалів” (див. додатки 2 і 3) містять інформацію про встановлену величину станційних інтервалів для приймання та відправлення поїздів у разі ворожих ситуацій у непарних і парних горловинах усіх роздільних пунктів дільниці.

Відомість заповнюється згідно з найменуванням граф.

У графі 1 і 2 указуються найменування і коди роздільних пунктів.

Тип І – інтервал неодночасного прибуття поїздів протилежних напрямків (графи 3, 4) застосовується, коли забороняється одночасне приймання на станцію декількох поїздів протилежних напрямків (п. 16.10 ПТЕ). Види інтервалів І-го типу передбачають необхідний час від моменту прибуття на роздільний пункт вантажного або пасажирського поїзда до моменту:

• графа 3 – прибуття на цей роздільний пункт зустрічного вантажного поїзда;

• графа 4 – прибуття зустрічного пасажирського поїзда.

Тип ІІ – інтервал неодночасного прибуття і проходження без зупинки поїзда зустрічного напрямку (графа 5, 6). Види інтервалів ІІ-го типу передбачають мінімальний час від моменту прибуття на роздільний пункт пасажирського або вантажного поїзда до моменту пропуску без зупинки:

• графа 5 – зустрічного вантажного поїзда;

• графа 6 – зустрічного пасажирського поїзда.

Тип ІІІ – інтервал схрещення поїздів (графи 7 – 10) передбачає мінімальний час, який необхідний на виконання станційних операцій від моменту прибуття або проходження поїзда до моменту відправлення на той самий перегін іншого поїзда зустрічного напрямку.

Тип ІV –інтервал неодночасного відправлення і зустрічного прибуття поїздів у разі ворожих маршрутів (графи 11 – 23). Види інтервалів даного типу передбачають мінімальний час від моменту відправлення одного поїзда до моменту прибуття на цю станцію поїзда зустрічного напрямку, маршрути прямування яких перетинаються.

Тип V –інтервал беззупинкового схрещення поїздів (графи 24 - 27) розраховується на одноколійних перегонах для роздільних пунктів поздовжнього типу або для двоколійних вставок, по вхідній і вихідній розрахункових осях.

Тип VІ –інтервал неодночасного прибуття і попутного відправлення поїздів (графи 28 – 31).

Тип VІІ –інтервал неодночасного відправлення і попутного прибуття поїздів (графи 32 – 35). Інтервали типівVІ, VІІзастосовуються за умови, коли:

• забороняється одночасне відправлення і приймання на станцію поїзда, що прямує в тому самому напрямку (п. 16.20 ПТЕ);

• виключається одночасне приймання і відправлення поїзда, який прямує в тому самому напрямку, у вузлах у разі відповідного розташування парків.

Тип VІІІ –інтервал неодночасного відправлення поїздів протилежних напрямків (графи 36 –39) застосовується у вузлах у разі відповідного розташування парків, що виключає одночасне відправлення поїздів протилежних напрямків.

2.5.8 Відомість ЦД № 4-а. Міжпоїзні інтервали при автоблокуванні

Відомість ЦД № 4-амістить інформацію про встановлені величини міжпоїзних інтервалів для перегонів і станційних інтервалів попутного прибуття та попутного відправлення поїздів на дільницях, обладнаних автоматичним блокуванням для непарного (додаток 4) і парного (додаток 5 ) напрямків.

Відомість заповнюється згідно з найменуванням граф, крім того визначаються міжпоїзні інтервали відповідно до схем прямування, зазначених у графах 7 – 26 у сполученні з приміськими поїздами. При цьому:

1. Інформація по міжпоїзних інтервалах заповнюється по роздільному пункту на перегін, що знаходиться попереду. У зв’язку з цим, на тупикових роздільних пунктах і роздільних пунктах, що обмежують дільниці з автоблокуванням, для непарного напрямку руху по останньому роздільному пункту, а для парного напрямку руху по першому роздільному пункту графи 3–10 заповнюються відповідною кількістю нулів. Графи, по яких відсутня інформація, заповнюються відповідною кількістю нулів.

2. Графи 3 – 28 заповнюються 2-ма знаками. Наприклад, інтервал у 5 хвилин записується – 05 (додатки 4, 5).

При розрахунковому міжпоїзному інтервалі більше 8 хвилин, відомість міжпоїзних інтервалів ЦД № 4-а узгоджує Головне управління перевезень.

9. Відомість ЦД № 4-б. Інтервал попутного прямування поїздів

Відомість ЦД № 4-б містить інформацію про встановлені інтервали попутного відправлення і пропуску поїздів без зупинки по роздільних пунктах, де засобами зв’язку під час руху поїздів є напівавтоматичне блокування, електрожезлова система або телефонний зв’язок.

Відомість заповнюється згідно з найменуванням граф.

У графах 1 і 2 записуються найменування і коди роздільних пунктів дільниці.

У графах 3 – 14 вказується інтервал від моменту проходження (прибуття) пасажирського або вантажного поїзда по роздільному пункту до моменту проходження на цей самий перегін по попередньому роздільному пункту пасажирського поїзда (відправлення з нього).

2.5.10 Відомість ЦД № 5 – технічні стоянки пасажирських і вантажних поїздів

Відомість ЦД № 5 складається в управлінні залізниці для усіх роздільних пунктів залізниці, на яких передбачені стоянки поїздів для виконання технічних операцій (див. додаток 7).

У графі 1 записується найменування напрямків залізниць, до яких входять розрахункові дільниці. У графі 2 записуються найменування дільниць. У графах 3, 4 указуються найменування і коди роздільних пунктів, на яких передбачені технічні стоянки поїздів. У графах 4-а і 18-а указується серія локомотива. У графах з 5 по 16 указуються норми часу на кожну технічну операцію для пасажирських поїздів у непарному (парному) напрямках, які передбачені на роздільному пункті:

• графи 9, 10, 11, 12 – час на технічний огляд составів, заповнюються окремо для составів на електроопаленні і без електроопалення;

• графи 13, 14 – час на постачання состаів водою;

• графи 15, 16, 25, 26 – “інші” – записується час на причеплення (чисельником), відчеплення (знаменником) штовхача, час на обгін локомотива при зміні напрямку з поміткою “штовхання”, “обгін” та інше.

У графах 17, 18 указується загально прийнята норма тривалості стоянки пасажирських поїздів, яка являє собою максимальну величину технічної операції з-поміж передбачених на даному роздільному пункті, і приймається для складання графіка.

У графах з 19 по 28 зазначаються норми для вантажних поїздів на підставі Технологічних процесів роботи станції. Заповнення граф виконується фахівцями з розробки графіка руху поїздів аналогічно графам першої частини відомості для пасажирських поїздів. У графах 25, 26 зазначаються норми часу для інших технічних операцій з вантажними поїздами: зміна маси і довжини состава, використання штовхача та інші операції.

За відсутності операції – ставиться прочерк.

Тривалість технічних стоянок визначається для поїздів різної довжини состава, що встановлюється, відповідно до вказівки Укрзалізниці.

2.5.11 Відомість ЦДЛ № 6 – пункти штовхання і подвійної тяги поїздів

Відомість ЦДЛ № 6 складається в управлінні залізниці для дільниць, де на окремих перегонах застосовується штовхання або подвійна тяга поїздів (див. додаток 8). Інформація записується згідно з найменуванням граф, причому графа 2 записується двома рядками: перший рядок – найменування дільниці, другий рядок – код дільниці.

У графі 11 зазначається напрямок руху поїздів із штовхачем (подвійною тягою): непарний напрямок - “1”, парний – “2”. У графі 12 указується ознака прямування штовхача з поїздом: на весь перегін “1”, на частину перегону з поверненням назад – “2”. У графі 15 зазначається інтервал часу попутного прибуття штовхача на станцію слідом за поїздом, у разі прямування штовхача на весь перегін. У випадку, якщо штовхач входить на станцію разом з поїздом, то у графі записується “0”.

2.5.12 Відомість ЦДТ № 111 – вагові норми і довжина поїздів у пасажирському та вантажному русі

Відомість складається в управлінні залізниці окремо для пасажирського і вантажного руху згідно з встановленими нормами (див. додаток 9).

Заповнення відомості:

А. Для пасажирського руху.

У графі 2 зазначається дільниця обертання локомотива, куди входить дільниця, для якої складається графік. У графі 3 зазначаються серії локомотивів, що обслуговують пасажирський рух на дільниці (8 знаків). У наступних графах указується встановлена маса состава:

• графа 4 – для швидкісних поїздів;

• графи 5, 6 – для швидких дальніх і місцевих поїздів;

• графи 7, 8 – для пасажирських дальніх і місцевих поїздів;

• графа 9 – для приміських поїздів.

Якщо на дільниці пасажирський рух обслуговується декількома серіями локомотивів, то заповнюється наступний рядок з повторенням найменування дільниці. У випадках, коли зазначена у рядку серія локомотива не обслуговує певну категорію поїздів, у відповідних графах ставиться прочерк.

Б. Для вантажного руху.

У графі 2 зазначається найменування дільниць (25 знаків). У графі 3 зазначаються серії локомотивів, що обслуговують вантажний рух (8 знаків).

У графах 4 – 9 зазначається маса вантажних поїздів для непарного і парного напрямків: 4, 5 – уніфікована маса; графи 6, 7 – паралельна; графи 8, 9 – критична маса.

У графах 10 – 13 зазначається довжина состава поїзда в умовних вагонах: графи 10, 11 – уніфікована довжина транзитних поїздів для непарного і парного напрямків; графи 12, 13 – довжина дільничних поїздів для непарного і парного напрямків за місткістю приймально-відправних колій дільниці. Якщо на дільниці у вантажному русі використовуються декілька серій локомотивів, для кожної серії заповнюється окремий рядок з повторенням найменування дільниці.

У графі 10 для пасажирського руху і у графі 14 для вантажного руху зазначається номер директивного документа, яким встановлені норми ваги і довжини поїздів.

2.5.13 Відомість ЦД № 103 – надання технологічних “вікон”

Відомість містить інформацію на розробку у графіку руху регламентованого “вікна” для поточного утримання колії, пристроїв контактної мережі, СЦБ і зв’язку та заповнюється згідно з найменуванням граф (див. додаток 10): у графі 2, 3 зазначаються найменування і коди роздільних пунктів дільниці; у графах 4, 5, 6, 7 указується початок і кінець технологічного “вікна” у непарному (парному) напрямках по кожному роздільному пункту на перегін, що знаходиться попереду. Час записується у годинах і у хвилинах. Наприклад: 10.20; 11.03.

Початок і кінець “вікна” по першому роздільному пункту дільниці визначається за часом відправлення двох послідовно прокладених у графіку поїздів. На наступних роздільних пунктах дільниці початок і кінець “вікна” визначається моментом проходження заданих поїздів, а по останньому роздільному пункту – моментом їх прибуття.

2.5.14 Відомість ЦД № 112 – поїзди фіксованого розкладу

Відомість ЦД № 112 складається інженером–графістом дирекції перевезень залізниці на поїзди, які при автоматизованому складанні графіка руху повинні бути прокладені згідно з заданим розкладом і не змінюються у процесі розрахунку. До поїздів фіксованого розкладу належать:

• пасажирські поїзди усіх категорій;

• вантажні поїзди спеціального призначення;

• вантажні поїзди, що забезпечують місцеву роботу на дільниці (збірні, вивізні).

Заповнення відомостей виконується згідно з найменуванням граф для кожного роздільного пункту (див. додаток 11).

У графах 1, 2 записуються найменування і коди роздільних пунктів, далі по колонках записуються розклади поїздів. Першим рядком над кожною колонкою розкладу указується номер поїзда, у другому рядку – категорія. Категорія поїзда ставиться автоматично в залежності від номера поїзда. Програмно передбачені наступні діапазони номерів та категорії (типи лінії при автоматизованому кресленні):

1 – 399, 501 – 999, 5401 – 5999, 7001 – 9999, 6001 - 6999 – суцільна червона;

400 – 499 – пунктирна червона;

1001 – 3399, 3501 – 3999, 4001 – 4999, 5001 – 5399 – суцільна чорна;

3401 – 3499 – штрих-пунктирна чорна.

За технологічною необхідністю тип лінії може бути змінено, але колір не змінюється.

Далі по кожному роздільному пункту записується у годинах і хвилинах розклад поїзда (4 знаки, не рахуючи крапки, що розділяє години і хвилини). Якщо поїзд має стоянку на роздільному пункті, то указується час прибуття та відправлення. У разі прямування поїзда через роздільний пункт без зупинки указується тільки відправлення, у графі “час прибуття” ставиться прочерк. У разі зародження поїзда на роздільному пункті також указується “час відправлення”.

По першому й останньому роздільних пунктах розрахункової дільниці для поїздів фіксованих розкладів, що надходять із сусідньої дільниці або прямують далі, зазначається час їх прибуття та відправлення.

Загальна кількість поїздів фіксованого розкладу указується за категоріями і напрямками руху у графах 10 - 17 відомості ЦД № 101.

2.5.15 Відомість ЦД № 113 – ворожості, що створюються поїздами фіксованого розкладу

Відомість містить інформацію про типи ворожості, яку створюють поїзди фіксованого розкладу для прокладання “ниток” вантажних поїздів в умовах, коли поїзд фіксованого розкладу пропускається по роздільному пункту з перетином маршруту прямування зустрічного поїзда, або на роздільному пункті існують заборони одночасного приймання (відправлення) поїздів зустрічного або попутного напрямку.

Ворожість визначається:

• від поїзда фіксованого розкладу поїзду, що прокладається;

• поїзду фіксованого розкладу від поїзда, що прокладається.

Тип ворожості відповідає типу станційного інтервалу. У відомості № 113 у відповідних графах указується тип ворожості. Наприклад:

Пасажирський поїзд № 86 на роздільний пункт “А” для висадки і посадки пасажирів приймається на 3 колію з перетином 1-ї головної колії, чим і створюється ворожість:

а) по прибуттю (у парній горловині), де: - ворожість від поїзда № 86 для прокладання поїзда № 2001, тип ІІ;- ворожість приймання поїзда 86 від поїзда № 2001, тип ІV.

б) по відправленню (у непарній горловині), де: - ворожість від № 86 для приймання № 2001, тип ІV; -ворожість від № 2001 для відправлення поїзда № 86, тип ІІІ.

Заповнення відомості виконується згідно з найменуванням граф, кількістю знаків, що зазначені у кожній графі (див. додаток 12). Якщо кількість знаків у номері поїзда менше 4, то він доповнюється нулями. Наприклад, № 86 записується 0086.

Після закінчення заповнення відомості підраховується загальна кількість записаних ворожостей, які повинні бути враховані під час розробки графіка, ця кількість записується на титульному листі відомості.

2.5.16 Відомість ЦД № 101 – Загальні відомості про дільницю

Відомість містить загальні відомості про розрахункову дільницю і завдання на новий графік руху поїздів (див. додаток 13).

У графах 1, 2 указується кількість роздільних пунктів на дільниці окремо по непарному і парному напрямках руху поїздів. У графах 3, 4 указується завдання Укрзалізниці на розміри руху вантажних поїздів у непарному і парному напрямках. У графах 5, 6 зазначається завдання технічної і дільничної швидкості руху вантажних поїздів у новому графіку (записується трьома знаками без урахування коми). У графі 7 указується ознака роботи на дільниці штовхача або подвійної тяги поїздів. За наявності штовхача (подвійної тяги) записується “1”, за відсутності - “0”. У графі 8 зазначається характер розробки у графіку технологічного “вікна”:

• вільного від поїздів (записується 1);

• з прокладанням поїздів у період “вікна” (записується 2).

У графі 9 указується ознака наявності “вікон” для капітального (середнього) ремонту колії, на які вводиться обмеження швидкості руху. При плануванні “вікон” записується “1”; при відсутності – “0”.

У графах з 10 по 17 включно указується кількість поїздів фіксованого розкладу, які повинні бути враховані під час розробки графіка. У графі 18 указується ознака наявності на дільниці ворожих маршрутів, що створюються фіксованими поїздами для прокладання вантажних поїздів; за наявності ворожостей записується – 1, за відсутності – 0.

У графі 19 записується номер першого вантажного поїзда, що прокладається у парному напрямку, згідно з встановленою Укрзалізницею нумерацією транзитних поїздів на дільниці. У графі 20 указується ознака переважного прокладання поїздів одного напрямку за умовами профілю колії, маси состава та з інших причин. Заповнюється: 1 – для поїздів непарного напрямку; 2 – для поїздів парного напрямку.

2.5.17 Відомість ЦД 102 – технічні характеристики перегонів і роздільних пунктів розрахункової дільниці

Відомість містить інформацію, що відображає технічні характеристики перегонів і роздільних пунктів розрахункової дільниці. Уся вихідна інформація для кожного роздільного пункту і перегону, що до нього примикає, розміщується на одному рядку. Кількість заповнених рядків у відомості повинна відповідати кількості роздільних пунктів на розрахунковій дільниці.

Заповнення граф виконується послідовно по ходу поїзда у непарному напрямку (див. додаток 14). У графі 2 зазначаються коди роздільних пунктів, що відповідають сітьовій розмітці станцій залізниць системи “Експрес” – 2. У графі 3 перераховуються найменування роздільних пунктів на розрахунковій дільниці (16 знаків з урахуванням крапок і тире). Якщо найменування роздільного пункту більше 16 знаків, то воно скорочується до 16 або менше знаків за смислом. Наприклад, найменування роздільного пункту “Кривий Ріг – сортувальний” (22 знаки) можна записати “Кривий Ріг сорт.” (14 знаків).

У графі 4 указується кілометрова відмітка осі пасажирської будівлі роздільного пункту за прийнятим послідовним кілометровим відліком на даній дільниці (6 знаків без урахування коми). Наприклад, вісь роздільного пункту знаходиться на 206,3 км, у графі 4 записується 00206. 3.

Інформація, що заноситься у графи 5, 6, 7, записується по роздільних пунктах на перегін, що знаходиться попереду. У зв’язку з цим у зазначених графах на останньому роздільному пункті ставиться прочерк. У графі 5 указується відстань між осями роздільних пунктів, що обмежують перегін (3 знаки без урахування коми). Наприклад, відстань між роздільними пунктами 9,3 км записується 09.3. У графі 6 указується кількість головних колій на перегоні, що знаходиться попереду, (1 знак). У графі 7 указуються засоби сигналізації і зв’язку під час руху поїздів по перегону, що примикає до роздільного пункту. Заповнюється відповідно:

АБ – автоматичне блокування;

ДЦ – диспетчерська централізація;

ПАБ – напівавтоматичне блокування;

ЭЖ– електрожезлова система;

ТС – телефонний зв’язок.

У графах 8, 9 указуються ознаки приналежності роздільного пункту до руху поїздів у непарному (парному) напрямках. У разі прямування через роздільний пункт:

• пасажирських і вантажних поїздів – записується ПАСС/ГР;

• тільки пасажирських поїздів - записується ПАСС.;

• тільки вантажних поїздів – записується ГРУЗ.

Якщо роздільний пункт працює тільки в одному напрямку руху, заповнюється графа, що відповідає цьому напрямку, а у графі напрямку, по якому роздільний пункт не працює, записується “-”.

У графі 10 указується розташування пасажирської будівлі, а при її відсутності - службового приміщення ДСП відносно головних колій. У разі розташування пасажирської будівлі з непарного боку у даній графі записується – “неч”, з парного – “чет”, у разі острівного розташування – “ост”, у разі відсутності пасажирської будівлі – “-”.

У графі 11 зазначається спосіб управління стрілками на роздільному пункті (3 знаки). Заповнюється відповідно:

“МРЦ” – маршрутно-релейна централізація;

“ЭЦ” – електрична централізація;

“МЦ” – механічна централізація;

“МКУ” – ручне управління з ключовою залежністю.

У графах 12, 13 указується кількість приймально-відправних колій на роздільному пункті, без урахування головних колій для непарного і парного напрямків руху поїздів.

У графі 14 указується кількість колій із загальної кількості приймально-відправних колій, на які згідно з ТРА станції передбачається приймання поїздів усіх напрямків.

У графі 15 указуються види примикання до роздільного пункту, що розташовані на одному рівні з приймально-відправними коліями. Кожний вид примикання вибирається перебором можливих варіантів.

Види примикання на роздільному пункті:

За відсутності примикання у графі 15 записується “-”.

У графі 16 указується ознака наявності на роздільному пункті технічних стоянок поїздів. За наявності технічної стоянки у графі записується “ДА”, за відсутності – “НЕТ”.

У графі 17 указується необхідний за умовами ТРА інтервал між проходженням пасажирів під час стоянки приміського поїзда і проходженням зустрічного поїзда (розведення). Зазначений інтервал визначається у залежності від довжини маршруту прямування пасажирів від поїзда, що стоїть, до вокзалу і назад. Він дорівнює 2 – 5 хвилин.

У графі 18 зазначається час, що необхідний для звільнення колії після проходження поїзда (визначається для різних категорій поїздів).

2.5.18 Форма ЦЛ-1 - Відомість нових і коректуємих поїздів, затверджених до розробки графіка

Форма ЦЛ-1 складається у пасажирських службах залізниць, узгоджується у службі перевезень, узагальнюється Головним пасажирським управлінням, погоджується Головним управлінням перевезень і затверджується на засіданні Центральної комісії з розробки графіка руху поїздів. Ця форма є завданням на складання графіка руху поїздів.

У форму ЦЛ-1 заносяться усі дальні пасажирські поїзди, що вперше прокладаються, та усі дальні пасажирські поїзди, які будуть коректуватися під час розробки графіка (див. додаток 15). Під час заповнення ЦЛ-1 використовуються такі позначення:

Графа 5 – категорія поїзда:

1 – швидкісний;

2 – швидкий;

3 – пасажирський;

4 – поштово-багажний;

5 – туристичний.

Графа 7 - періодичність обертання:

1 – цілорічний щоденний;

2 – літній щоденний;

3 – зимовий щоденний;

4 – серпневий щоденний;

5 – цілорічний по окремих днях;

6 – частина року щоденно, частина ні;

7 – за особливим призначенням.

В усіх випадках, якщо у графі “7” стоїть код, який відрізняється від “1”, то у графі “18” – “додаткові відомості” в обов’язковому порядку указується період обертання і дні прямування даного поїзда.

Графи 8 –12 заповнюються відповідно до їх найменувань.

Графа 13 – наявність електроопалення - 1, немає – 0.

Графи 14 –18 – характеристика прокладання:

Графа 14 – 1 – новий поїзд, 0 – коректування;

Графа 15 – прискорені, указується зміна маршрутної швидкості у відношенні до діючого графіка у км/год (три знаки рахуючи кому);

Графа 16 – при зміні маршруту проставляється “1”;

Графа 17 – зміна номера: заноситься старий номер поїзда.

2.5.19 Форма ЦЛ-2 – Відомість затверджених стоянок поїзда

Форма ЦЛ-2 складається у пасажирських службах залізниць, узгоджується у службі перевезень, узагальнюється Головним пасажирським управлінням, погоджується Головним управлінням перевезень. Форма ЦЛ-2 складається по кожному поїзду окремо. У кожній графі указується нормативний час виконання технологічних операцій (див. додаток 16).

У графі 14 – “додаткові відомості” – наводяться причини понаднормативних величин виконання операцій та розшифрування операцій, зазначених у графі “інші”.

2.5.20 Форми ЦДТ-120, ЦДТ-121, ЦДТ-122 – складаються для основних станцій напрямку мережі, перелік яких розробляється Головним управлінням перевезень перед складанням або коректуванням графіка руху пасажирських поїздів, який розсилається по залізницях.

2.5.20.1 Форма ЦДТ-120 – Відомість пасажирських колій і підходів до станції

На схему (див. додаток 17) наносяться головні колії підходів і пасажирські колії (парки) станцій, а також колії вантажних парків, що використовуються для приймання-відправлення пасажирських поїздів. Решта схеми станції подається у “рибках”. Підходи нумеруються за часовою стрілкою. Біля кожного підходу до станції стрілкою указується напрямок руху непарних поїздів. Напрямок руху указується також стрілкою на лініях, що показують шляхи підходів і головні станційні колії. Нумерація станційних колій наводиться згідно з ТРА станції.

2.5.20.2 Форма ЦДТ-121 – Відомість характеристик пасажирських колій станції (додаток 18)

Графа 1 – нумерація колій.

Графа 2 – спеціалізація колії згідно з ТРА.

Графи 3 – 6, 11 – 19 – у цих графах ставиться “1”, якщо станційна колія відповідає ознаці, що названа у заголовку відповідної графи, у противному разі ставиться “0”.

Графи 20 – 25, 26 – 31 – ставиться 1, якщо колія працює на даний номер підходу. Під час заповнення граф 20 – 31 використовуються тільки підходи, що позначені на схемі у формі ЦДТ-ГІОЦ-120 для даної станції.

2.5.20.3 Форма ЦДТ-122 – Відомість ворожостей по прийманню-відправленню пасажирських поїздів по станції

Ця відомість складається на основі таблиці залежності маршрутів приймання і відправлення пасажирських поїздів (див. додаток 19).

Для забезпечення безпеки пасажирів під час проходження до пасажирських поїздів без упорядкованих переходів (пішохідні мости, тунелі) здійснюється розведення поїздів – інтервал, у період якого не можна пропускати зустрічні поїзди до і після прибуття пасажирського поїзда (непряма ворожість). Непряма ворожість позначається символом “Х” на перетині відповідних рядків і стовпця.

Графи “номер підходу” і “номер станційної колії” заповнюються у суворій відповідності з нумерацією підходів і колій, зазначених на схемі у формі ЦДТ-120 для даної станції.

2.6 Форма і зміст графіка руху поїздів

2.6.1 Графік руху поїздів являє собою масштабну сітку на якій умовно прямими похилими лініями зображується рух кожного поїзда. Горизонтальні лінії сітки графіка відповідають осям роздільних пунктів: станцій, роз’їздів, обгінних колій, колійних постів, парків станцій, розташованих на даній дільниці. Відстані між горизонтальними лініями відповідають відстаням між осями роздільних пунктів.

Масштаб, як правило, приймається: 2 мм = 1 км. Для дільниць великої протяжності з метою досягнення необхідної пропорційності креслення і зручного читання графіка цей масштаб може бути зменшений. По вертикалі сітка графіка жирними лініями поділена на 24 основні смуги, що відповідають 24 годинам у добі. Кожна годинна смуга у свою чергу ділиться тонкими лініями на 6 рівних смуг, які відповідають 10-хвилинним інтервалам.

Півгодинні лінії виділяються пунктирною лінією. Крім цього, виділяються потовщені годинні лінії (0, 5, 12, 17 год). У залежності від розмірів руху Укрзалізниці встановлені такі масштаби добової сітки:

• форма ДГ-1 на одному листі А-0 (1189х841 мм ГОСТ 2.301-68);

• форма ДГ-2 на двох листах по 12 годин на кожному листі А-0;

• форма ДГ-3 на трьох листах по 8 годин на кожному листі А-0;

• форма ДГ-4 на чотирьох листах по 6 годин на кожному листі А-0.

2.6.2 У вертикальних колонках з обох боків сітки графіка повинні розміщуватися додаткові дані, які необхідні для складання і користування графіком, у тому числі з лівого боку (див. табл. 2.6.1):

2.6.2.1 Розміщення на дільниці технічних пунктів та час стоянок пасажирських і вантажних поїздів у непарному і парному напрямках:

ЗЛ-20 – зміна локомотивів – 20 хв (приклад);

ЗБ-15 – зміна локомотивних бригад;

ТО-20 – технічний огляд состава;

НВ-10 – постачання состава водою.

2.6.2.2 Час руху пасажирських (вище) і вантажних поїздів по перегонах у непарному і парному напрямках. Тут же у клітці зазначений + додатковий час на попередження з обмеження швидкості. Розгін і сповільнення у разі прямування його із зупинкою пишеться на кожному перегоні нижче лінії першого роздільного пункту, вище лінії другого роздільного пункту ліворуч – для вантажних, праворуч – для пасажирських.

2.6.2.3 Найменування роздільних пунктів.

2.6.2.4 Засоби сигналізації і зв’язку під час руху поїздів.

2.6.2.5 Кількість головних колій на перегонах і приймально-відправних колій на проміжних станціях, розміщення будівлі вокзалу відносно головних колій у вигляді прямокутника, який має умовне позначення:

• внутрішня площа чиста – означає ручне управління з ключовою залежністю стрілками і сигналами (МКУ);

• внутрішня площа заштрихована похилими лініями – механічна централізація стрілок і сигналів;

• внутрішня поверхня прямокутника повністю зафарбовується при маршрутно-релейній централізації та електричній централізації.

2.6.3 З правого боку сітки повинні бути розміщені дані, що зведені у табл. 2.6.2:

2.6.3.1 Серія локомотивів при подвійній тязі та підштовхуванні для уніфікованої норми, дільниці підштовхування. Стрілкою показано початок, кінець і напрямок підштовхування.

2.6.3.2 Найменування роздільних пунктів.

2.6.3.3 Відстань послідовна по прийнятому відліку кілометрів та відстань між роздільними пунктами та парками при розгалуженій горловині.

2.6.3.4 Розміри пасажирського руху на дільниці у парах зображуються у вигляді дробу, де:

• чисельник означає кількість пар пасажирських поїздів постійного і літнього обертання плюс кількість пасажирських поїздів разового обертання;

• знаменник означає кількість приміських поїздів постійного обертання плюс кількість приміських поїздів вихідного дня і разового призначення.

Таблиця 2.6.1

Розміщення технічних				Час ходу		Найменування	Засоби	Кількість
пунктів і час стоянок				пас., вант.		роздільних	сигналізації	колій на діль-
пас. поїздів у хв.		вант. поїздів у хв.		поїздів		пунктів	та зв’язку	ниці і проміж- них станціях
неп.	пар.	неп.	пар.	неп.	пар.
				2 1	1 1	Ст. “А”
ЗЛ		ЗЛ		10	10+2		А
				12	12+1		В	2			2
10	10	10	10	1 1	2 1	Ст. “Б”	Т
				2 1	2 1		О
				10	10		Б
				12	12		Л	2			2
				1 1	1 1	Ст. “В”	О
				2 1	2 1		К
				10	10		У
				12	12		В	1			1
				1 1	1 1	Ст. “Г”	А
ТО		ТО		2 1	1 1		Н
				10	10+2		Н
				12	12+1		Я	3			3
20	20	20	20	1 1	2 1	Ст. “Д”

Таблиця 2.6.2

Серія локомотива при подвійній тязі і	Найменування роздільних пунктів	Відстань		Кількість поїздів			Швидкість вантажних поїздів
штовханні		послідовна	між розд.пункт.	Пасажир-ських у	вантажних		тех- нічна	дільнична
				парах	непар.	пар.
	Ст. “А”	107,5
ТЕ-3			15,9
	Ст. “Б”	91,6
			10,5
	Ст. “В”	81,1		5+6	15+3	15+3	50,1	49,8
				3+1	2+2	2+2	збірних
							48,1	30,3
			9,3
	Ст. “Г”	71,8
ТЕ-3			9,0
	Ст. “Д”	62,8

2.6.3.5 Розміри руху вантажних поїздів зображуються окремо для непарного і парного напрямків також у вигляді дробу, де у чисельнику зазначена кількість усіх вантажних поїздів плюс кількість резервних локомотивів у вантажному русі. У знаменнику у тому числі кількість збірних поїздів плюс кількість вивізних і передаточних поїздів на дільниці.

2.6.3.6 Швидкості руху усіх вантажних поїздів (технічна, дільнична) по дільниці. Окремо виділяється технічна і дільнична швидкості для збірних поїздів.

2.6.4 Угорі над сіткою графіка розміщені таблиці вагових норм і довжин поїздів у пасажирському і вантажному русі. З лівого боку – для пасажирського руху із зазначенням дільниці обертання локомотивів, встановленої маси поїздів. Праворуч – для вантажного руху із зазначенням дільниці обертання поїздів, серії локомотивів, уніфікованої маси у непарному і парному напрямках, максимальної маси поїзда за потужністю локомотива і встановленої довжини поїздів в умовних вагонах.

2.6.5 Кожному поїзду надається певний номер. У нижній лівій частині графіка повинні бути розміщені умовні позначення. Поїзди зображуються:

• пасажирські постійного і літнього щоденного (з 1 по 399) обертання, поштово-багажні - суцільною лінією червоного кольору або жирною лінією чорного або синього кольору при одноколірному зображенні;

• пасажирські разового призначення та інші літні – пунктирною червоною лінією або пунктирною жирною лінією чорного або синього кольору;

• вантажні, вивізні, передаточні і господарські поїзди – суцільною тонкою лінією чорного або синього кольору;

• вантажні і пасажирські поїзди підвищеної ваги та довжини – подвійною суцільною лінією відповідного кольору;

• збірні поїзди – штрих-пунктирною лінією;

• диспетчерські й одиночні локомотиви та штовхачі – пунктирною лінією;

• поїзди з підштовхуванням – суцільною і знизу пунктирною лінією відповідного кольору.

2.6.6 Рух поїзда на сітці графіка зображується відрізками прямої похилої лінії. Час відправлення, проходження або прибуття поїзда по кожному роздільному пункту відповідає на графіку точці перетину лінії руху поїзда з горизонтальною лінією-віссю роздільного пункту. Цифра проставляється у тупому куті по ходу поїзда.

Поїзди, що прямують не до кінця дільниці, зображуються на графіку так як показано на рис. 2.6.3:

1 – гаситься на середині дільниці;

2 – зароджується на дільниці;

3, 4 – у разі прямування на/з відгалуження.

Рис. 2.6.3

2.6.7 Унизу графіка повинні бути підписи начальника залізниці, особи, яка склала графік, особи, яка перевіряла графік. У правому верхньому куті графік узгоджується начальником Головного управління перевезень і затверджується заступником Генерального директора Укрзалізниці.