лекція УЕР 5 курс / Лекції 7-8

Лекції 5 – 6

Елементи графіку руху поїздів. Розрахунок станційних інтервалів.

1. Елементи графіку руху поїздів

Елементами графіка руху поїздів є: час ходу поїздів перегонами, станційні інтервали, інтервали між поїздами в пакеті і по перегонам, норми стоянок поїздів на станціях, норми знаходження локомотивів на станціях основного і оборотного депо.

Час ходу поїздів перегонами визначається за допомогою тягових розрахунків. Окрім того, враховується досвід передових машиністів і дані дослідних поїздок динамометричних вагонів. Час ходу встановлюється окремо в парному і непарному напрямках для кожної категорії вантажних та пасажирських поїздів. Він визначається з умов беззупинкового прямування поїзда через обидва роздільні пункти і називається чистим часом ходу і позначається t_x та t_x відповідно у парному і непарному напрямках. Чистий час ходу визначається моментами проходу серединою поїзда осей роздільних пунктів. Основними факторами, що впливають на чистий час ходу є швидкість руху, конструкція та сила тяги локомотивів, пристрої енергопостачання, потужність і стан колії. У разі зупинки поїзда до чистого часу ходу додається час на розгін і уповільнення, відповідно t_р та t_у.

Станційний інтервал – це мінімально необхідний час для виконання операцій з приймання, відправлення або пропуску поїздів через роздільний пункт з колійним розвитком (роз’їзд, обгінний пункт або станція).

Міжпоїзний інтервал – це мінімальний час, яким розмежовують поїзди при прямуванні по перегонах та ділянках, обладнаних автоматичним блокуванням.

Станційні і міжпоїзні інтервали визначають виходячи із забезпечення вимог безпеки руху; недопущення зупинок поїздів біля вхідних сигналів роздільних пунктів, або сповільнення їх руху; повного і раціонального використання наявних технічних засобів; застосування прогресивної технології робіт.

Станційні інтервали визначають окремо для кожної горловини, що межує з перегонами, і кожної ділянки, що прилягає до неї. Станційні інтервали, тривалість яких залежить від швидкостей руху поїздів, визначають для всіх заданих сполучень пасажирських і вантажних поїздів, що мають різні швидкості руху.

Послідовність і максимально можлива паралельність виконання і пропускання поїздів, а також норми часу на виконання кожної операції визначаються згідно з ПТЕ, інструкціями і правилами Укрзалізниці, технічно-розпорядчими актами станцій і технологічними процесами роботи станцій з урахуванням результатів хронометражних спостережень. Час руху поїздів визначається за даними тягових розрахунків з точністю до 0,1 хв.

Тривалість станційних і між поїзних інтервалів залежить:

• від порядку пропускання поїздів через роздільний пункт (із зупинкою або без зупинки);

• плану і профілю підходів;

• технічного оснащення (кількість головних колій, засоби сигналізації і зв’язку) ділянок, що прилягають до станцій;

• встановленого порядку видачі машиністові локомотива дозволу на займання перегону;

• взаємного розташування колій, парків, розміщення сигналів, стрілочних постів і службового приміщення чергового по станції;

• довжини станційних колій;

• типу стрілочних переводів;

• способу управління стрілками і сигналами (маршрутно-релейна централізація, електрична централізація, механічна централізація, ручне обслуговування стрілок з ключовою залежністю та використання інших пристроїв станційного блокування);

• допустимих швидкостей руху поїздів;

• категорії поїзда, його ваги і довжини;

• серії поїзних локомотивів, що обслуговують вантажні і пасажирські поїзди.

Норми стоянок вантажних поїздів для виконання технічних операцій на дільничних, сортувальних, проміжних станціях установлюються у відповідності з діючими на цих станціях технологічними процесами. Стоянки пасажирських поїздів розраховуються виходячи з часу необхідного для посадки і висадки пасажирів, навантаження і розвантаження багажу та інших операцій, зв’язаних з обслуговуванням пасажирських поїздів і пасажирів.

Норми знаходження локомотивів на станціях основного і оборотного депо складаються з норм виконання технічних операцій з локомотивами на території деповського господарства, на коліях станції після і перед відправленням, проходу в депо і з депо.

2. Розрахунок станційних інтервалів

На одноколійних ділянках розраховують такі станційні інтервали між прибуттям, відправленням і прямуванням поїздів:

• схрещення;

• неодночасного прибуття з протилежних напрямків;

• попутного прибуття;

• попутного відправлення;

• беззупинкового схрещення;

• неодночасного прибуття і попутного відправлення;

• неодночасного відправлення і попутного прибуття;

• неодночасного відправлення і зустрічного прибуття.

Станційні інтервали попутного прибуття і попутного відправлення поїздів розраховуються для роздільних пунктів розташованих на ділянках з автоблокуванням. Інтервал попутного прямування визначається для роздільних пунктів розташованих на ділянках з напівавтоматичним блокуванням. Інтервали неодночасного відправлення і зустрічного прибуття поїздів розраховуються при наявності відгалуження на перегоні і управлінні стрілкою, що примикає до головної колії, зі станції. На двоколійних ділянках визначають такі станційні інтервали між прибуттям і відправленням поїздів:

• попутного прибуття;

• попутного відправлення;

• неодночасного прибуття і попутного відправлення;

• неодночасного відправлення і попутного прибуття;

• неодночасного відправлення і зустрічного прибуття;

• попутного прямування (для колій, що не обладнані автоблокуванням).

Так як на величину станційних інтервалів у значній мірі впливає швидкість руху поїздів, розрахунок станційних інтервалів треба зробити для усіх випадків поєднання приймання, пропуску і відправлення пасажирських (швидкоходів) і вантажних (тихоходів).

Під час прокладання у графіку “ниток” для пропускання довгосоставних поїздів (довжина состава більше корисної довжини приймально-відправних колій проміжних станцій) станційні інтервали необхідно збільшувати на час, який необ-хідний для звільнення перегону (горловини станції), що розглядається, хвостом довгосоставного поїзда після проходження серединою состава осі станції (осі приймально-відправного парку).

Міжпоїзний інтервал визначається для дільниць, що обладнані авто-блокуванням, при нормальній схемі розмежування поїздів у пакеті трьома блок-дільницями. Крім цього, визначається інтервал у пакеті за умовами попутного прибуття і попутного відправлення для усіх горловин станцій дільниці та усіх сполучень скороходів і тихоходів.