3 Складання графіка руху пасажирських поїздів

3.1.1 Графік руху пасажирських поїздів повинен забезпечувати:

• повне задоволення населення у перевезеннях;

• високу швидкість руху, прискорення обороту составів з метою раціонального використання рухомого складу;

• раціональне поєднання пасажирського руху з вантажним;

• пріоритетне прокладання міжнародних поїздів, узгоджене підведення і безумовне забезпечення технології обробки поїздів на прикордонних станціях;

• відправлення, прибуття і проходження поїздів через великі міста у зручний для пасажирів час;

• узгоджене підведення пасажирських поїздів різних напрямків до вузлових станцій;

• організацію, якщо можливо, безпересадочних сполучень, обхід завантажених вузлів і зон напруженого приміського руху;

• узгодження руху дальніх, місцевих і приміських поїздів;

• узгодження руху пасажирських поїздів на залізничному транспорті з іншими видами транспорту.

3.1.2 Перед складанням графіка Головне пасажирське управління сумісно з пасажирськими службами залізниць окремо по кожній нитці пасажирського поїзда визначає, який час відправлення (прибуття) зберегти (змінити) у новому графіку.

3.1.3 Розробка нових і коректування діючих розкладів здійснюється у три етапи:

• аналіз діючих розкладів пасажирських поїздів на напрямку і визначення точок прибуття і відправлення поїздів по головній (визначальній) станції напрямку, таких як Київ, Харків, прикордонні станції тощо;

• розробка принципової схеми (ескіза) графіка руху поїздів для основних напрямків мережі з доданням схематичних графіків обороту пасажирських составів, узгодження точок переходу із залізниці на залізницю (на технічних нарадах технологів залізниць в Укрзалізниці);

• докладне прокладання пасажирських поїздів по дільницях (на нарадах технологів в Укрзалізниці і на залізницях).

3.1.4 Визначення точок прибуття і відправлення поїздів по головній станції напрямку повинне задовольняти умовам:

• максимальної зручності для пасажирів по прибуттю і відправленню, а також здійсненню пересадки на інші поїзди;

• забезпечення достатнього часу для виконання комплексу технологічних операцій з підготовки состава у рейс;

• ефективне використання колій відстою пасажирських составів, особливо в пунктах їх обороту;

• безперешкодного пропуску приміських поїздів у “години пік” (6.00-8.30, 17.00-20.30).

3.2.1 Розробка принципової схеми (ескіза) графіка руху пасажирських поїздів для основних напрямків мережі здійснюється ЦЛ, ЦД, ГІОЦ Укрзалізниці на підставі завдання Укрзалізниці та пропозицій залізниць.

3.2.2 Принципова схема являє собою скорочене прокладання пасажирських поїздів усіх категорій (крім приміських) по спеціально виділених на напрямку станціях.

3.2.3 До переліку станцій, для яких здійснюється прокладання, повинні включатися:

• великі пасажирські станції;

• станції, на яких здійснюється технічне обслуговування пасажирських поїздів;

• вузлові станції, по яких здійснюється відхилення дальніх пасажирських поїздів;

• пункти міждержавних переходів.

Скорочене прокладання повинне встановлювати:

• час проходження поїздами міжзалізничних стикових і великих пасажирських станцій;

• організацію обороту составів і визначення їх кількості;

• послідовність займання колій на технічних і великих пасажирських станціях;

• технічно обгрунтований резерв у тривалості стоянок і часу руху по кожній залізниці.

Вихідною інформацією для розробки скороченого графіка обороту составів на виділених напрямках є:

• нормативні часи ходу по перегонах у залежності від допустимої швидкості, маси поїзда і тяги (форма ЦДЛ № 3);

• нормативи технічних стоянок (зміна локомотивів, зміна бригад, технічний огляд, постачання водою і паливом тощо);

• нормативи часу для виконання операцій з підготовки составів у рейс;

• нормативи стоянок для посадки і висадки пасажирів;

• вимоги щодо прокладання поїздів, завдання по маршрутній швидкості, скороченню кількості составів в обороті, бажаний або суворо заданий інтервал проходження окремих станцій;

• перелік поїздів, розклади яких не повинні змінюватися;

• перелік поїздів, що відміняються;

• перелік нових поїздів, зазначення маршруту їх прямування;

• перелік поїздів, по яких змінюється маршрут прямування, із зазначенням нового маршруту (включаючи пропуск поїздів по обходах великих станцій).

3.2.4 Для вирішення конфліктних ситуацій, що виникають під час детального прокладання пасажирських і вантажних поїздів, у часі для руху пасажирського поїзда в скороченому графіку необхідно передбачити резерв, який визначається за формулою:

,

де - протяжність маршруту прямування поїзда у км;

- задана маршрутна швидкість у км/год;

t_min,t^з _min– мінімальний час ходу відповідно по усьому маршруту прямування і залізниці, що розглядається, у годинах.

3.2.5 Розрахунок часу прямування поїзда по залізниці (дільниці) у скороченому графіку здійснюється за формулою:

t_пр=t^з _min +

3.2.6 Скорочене прокладання пасажирських поїздів на виділеному напрямку повинне виконуватися у такій послідовності:

• швидкісні;

• швидкі;

• дальні пасажирські постійного обертання;

• літні пасажирські;

• пасажирські разового призначення.

Під час прокладання поїздів більш низьких категорій схема раніше прокладених поїздів переважно повинна зберігатися.

3.2.7 При скороченому прокладанні поїздів по маршруту прямування на дільницях можуть виникати конфліктні ситуації:

• між попутними поїздами на двоколійних дільницях;

• між попутними і зустрічними поїздами на одноколійних дільницях;

• між зустрічними поїздами за умов прямої або непрямої ворожості у горловинах станцій;

• між зустрічними і попутними поїздам по кількості та спеціалізації колій на дільничних і вузлових станціях.

Вирішення конфліктних ситуацій здійснюється у залежності від категорії конфліктуючих поїздів та встановлених вимог щодо їх прокладання зі зміною часу руху одного із поїздів на величину, що забезпечує затяжку або виконання операцій з обгону або схрещення.

3.2.8 Під час організації обгону на двоколійній дільниці планується резерв часу для додаткової стоянки, що розраховується за формулою:

t^дод _рез = 1,3 (І_пп +І_пв)t '_о + t '_пр - t'' _о - t ''_пр - І_пп,

де І_пп– середній на дільниці інтервал попутного прибуття поїзда;

І_пв– середній на дільниці інтервал попутного відправлення;

t '_о , t'' _о - відповідно час відправлення на дільницю поїзда, що обганяється, і поїзда, який обганяє;

t '_пр , t ''_пр - відповідно час прямування по дільниці поїзда, що обганяється, і поїзда, який обганяє, які розраховані виходячи із попередньо визначених резервів.

3.2.9 Під час організації схрещення на одноколійній дільниці планується резерв часу для додаткової стоянки, який розраховується за формулою:

- при схрещенні поїздів однакової категорії, для кожного:

t^дод _рез = 1,1

- при схрещенні поїздів різних категорій для поїздів більш низької категорії:

t^дод _рез = 1,7,

де - середній по дільниці інтервал схрещення;

- середній по дільниці інтервал неодночасного прибуття.

3.2.10 Для дільниць, на яких дозволене паралельне прокладання пасажирських і вантажних поїздів, час прямування по дільниці із стоянками усіх пасажирських поїздів береться рівним часу руху без зупинок по дільниці вантажного поїзда уніфікованої маси і довжини.

3.2.11 Резерви часу, що виділяються для поїздів на дільницях прямування, використовуються у процесі детального прокладання для забезпечення найкращого погодження розкладів пасажирських і вантажних поїздів.

3.2.12 Час повного обороту состава пасажирського поїзда розраховується за формулою:

Т_об =,

де , -завдання по маршрутній швидкості відповідно для непарного і парного поїзда;

t _ф – час на станції формування;

t _о – час на станції обороту.

Мінімальна кількість составів в обороті визначається за формулою:

n_обmin =

Виходячи із встановленого часу повного обороту состава будується схема обороту состава (див. додаток 21), що визначає час відправлення і прибуття поїздів обох напрямків за початковою і кінцевою станцією маршруту прямування, проходження визначених технічних станцій, міжзалізничних стиків, пунктів переходу на залізниці інших держав та станцій з інтенсивним рухом приміських поїздів та час перепричеплення вагонів (у разі їх наявності) до інших поїздів.

3.2.13 Згідно зі схемою скороченого прокладання поїздів визначається кількість составів, які забезпечать курсування та періодичність призначення.

Допускається організація поєднаного обороту, згідно з яким состав формування одного пункту залізниці прикріплюється до поїздів різних призначень, що мають однакову схему формування. Організація поєднаного обороту надає можливість ефективного використання составів.

3.2.14 З метою скорочення впливу пасажирського руху на використання наявної пропускної спроможності доцільно:

• застосовувати пакетне прокладання пасажирських поїздів, тоді першим поїздом у пакеті повинен прямувати поїзд більш високої або тієї ж категорії, що й другий;

• на двоколійних дільницях планувати організацію обгонів переважно на дільничних станціях;

• на одноколійно-двоколійних дільницях планувати організацію схрещень поїздів зустрічних напрямків переважно на двоколійних перегонах.

При існуючому колійному розвитку частка поїздів постійного обертання (К_п), які повинні бути прокладені пакетами, підраховується за формулою:

К_пп= 0,34 -,

а з урахуванням літніх і разових поїздів:

К_{п заг}= 0,54 -,

де n_пс– загальна кількість пасажирських поїздів

- на одноколійних дільницях схрещення пасажирських та вантажних поїздів з поїздами, що мають зупинки, здійснювати на станціях з масовим пасажиропотоком.

3.2.15 При скороченому прокладанні пасажирських поїздів на напрямку можуть бути установлені зони небажаного пропуску поїздів по дільницях і станціях, що пов’язані:

• з виділенням “вікон” для виконання ремонтно-будівельних робіт;

• з інтенсивним приміським рухом.

Схематичні графіки обороту составів і принципову схему графіка руху за напрямками (див. зразок у додатку 21) після попереднього розгляду на залізницях обговорюють на технічних нарадах в Укрзалізниці, погоджують точки переходу поїздів по міжзалізничних пунктах.

3.3 Детальне прокладання на дільницях пасажирських поїздів

3.3.1 Після розробки, погодження і затвердження скороченої схеми пропуску пасажирського поїзда здійснюється детальне постанційне прокладання поїздів на дільницях. Прокладання пасажирських поїздів на графіку можна здійснювати різними способами.

3.3.2 Як правило, складання графіка руху пасажирських поїздів на напрямку здійснюється послідовно, починаючи з головної станції, прокладанням ниток обох напрямків із здачею на сусідню дирекцію перевезень і залізницю точок проходження пасажирських, приміських та інших поїздів по стиковому пункту. Послідовне прокладання ниток графіка усіма залізницями на розрахунковому напрямку вимагає витрати великої кількості часу на розробку і погодження розкладів поїздів.

3.3.3 З метою розробки графіка у більш короткі терміни здійснюється одночасне паралельне прокладання поїздів залізницями у межах фіксованого часу, визначеного скороченим графіком.

3.3.4 На двоколійній лінії повинна використовуватися технологія одночасного прокладання поїздів одного напрямку до пункту їх призначення та зустрічне прокладання поїздів іншого напрямку.

На одноколійних лініях з метою збереження швидкостей руху пасажирських поїздів прокладання ведеться на кожній залізниці послідовно відразу в обох напрямках.

3.3.5 На вузлових станціях, де перетинається рух пасажирських поїздів, що прямують у різних напрямках, час їх проходження повинен бути взаємно узгоджений для того, щоб забезпечити існуючі перечеплення прямих безпересадочних вагонів та створити нормальні умови для пасажирів, які мають пересадку.

3.3.6 На дільницях з особливо інтенсивним рухом у приміських зонах великих міст прокладання пасажирських поїздів ув’язується з рухом приміських поїздів у години “пік”. У найближчих зонах допускається паралельне прокладання пасажирських і приміських поїздів з дозволу Укрзалізниці.

Також враховуються приміські поїзди, що забезпечують підвезення працівників робочих змін на залізничні вузли та промислові підприємства.

3.3.7 На вантажонапружених дільницях двоколійних ліній, з метою підвищення використання пропускної спроможності, допускається прокладання пасажирських поїздів паралельними часами ходу, що затверджені для вантажних поїздів. У цьому випадку загальний час руху пасажирського поїзда, з урахуванням стоянок для посадки і висадки пасажирів на проміжних станціях, не повинен перевищувати загального часу руху вантажного поїзда на дільниці. Організація руху пасажирських поїздів паралельними ходами здійснюється тільки з дозволу Укрзалізниці після затвердження відповідних розрахунків на даній дільниці.

3.3.8 Розташування “ниток” пасажирських поїздів на графіку повинне здійснюватися з урахуванням наступного раціонального прокладання вантажних поїздів, створення умов для ритмічної роботи станцій і перегонів, а також покращання використання локомотивів і локомотивних бригад.

3.3.9 Після постанційного прокладання поїздів усіх категорій на дільниці та узгодження їх проходження по стикових міжзалізничних пунктах складається протокол узгодження поїздів. Протокол містить:

• найменування стикової станції, її належність до залізниці;

• між якими залізницями складається протокол;

• довжина та затверджена уніфікована вагова норма вантажних поїздів обох напрямків;

• номери поїздів, час проходження;

• примітку, в якій зазначаються додаткові особливості поїздів, тобто підвищеної ваги, довжини, серія тягового та рухомого складу, призначення наскрізних вантажних поїздів тощо;

• підпис і посада фахівців з розробки графіка руху поїздів служби перевезень, дирекції, ДЦУ.

Протокол узгодження поїздів складається у 2-х екземплярах, зберігається у пояснювальних записках про розробку графіка руху поїздів залізниць належності станції переходу.

Форма протоколу наведена у додатку 20.

3.4 Визначення показників графіка руху пасажирських поїздів

Після складання графіка руху пасажирських поїздів в межах Укрзалізниці визначаються його показники: технічна і маршрутна швидкість пасажирських поїздів. Для розрахунку цих показників на залізниці використовують таблиці порівняльної відомості форми ЦЛ9.

У таблиці ІІ відомості ЦЛ9 для кожного пасажирського поїзда, що курсує на даній залізниці, визначають поїздо-кілометри, що виконуються поїздом у кожному напрямку, (графа 6), затрати усього поїздо-годин на шляху прямування по залізниці (графа 8) та у чистому русі (графа 10), одержані швидкості (графи 14 і 16) і порівнюють з досягнутими у минулому графіку (графи 7, 9, 11, 13, 15).

Аналогічна таблиця складається для поїздів підвищеної комфортності та приміських поїздів. Для приміських поїздів швидкості визначаються не для кожного поїзда окремо, а відразу для усієї групи поїздів, що курсує на одній дільниці. Для цього у графі 1 таблиці ІІ зазначається не номер поїзда, а кількість пар поїздів, у графі 6 їх сумарний пробіг, у графах 7-10 – сумарні витрати часу.

У таблиці ІІІ відомості ЦЛ9 фіксуються підсумки швидкостей на залізниці для кожної категорії поїздів та за видами сполучень.

На підставі відомостей, що надходять від залізниць у ЦЛ Укрзалізниці, визначають середньозважені значення технічних і маршрутних швидкостей пасажирських поїздів у цілому по мережі.

У системі ЦС ГРП показники технічних і маршрутних швидкостей пасажирських поїздів визначають за допомогою ЕОМ у процесі розробки графіка руху поїздів, за схемою, яка аналогічна таблиці ІІ і ІІІ відомості ЦЛ9.

Відомість форми ЦЛ9 наведена у додатку 23.