5. Визначення та осн. Ознаки довгострок. Активів у відповідності з нац. Стандартами

В Нац. П(С)БО активи визначаються як ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільш. ек. вигод у майб.

Довгострок. актив, як ек. потенціал, може існувати у формі: виробн. засобів (ОЗ, НА, виробн. запасів); довгострок. фін. Інв.а період більше 1 року, а також усі інв., які не можуть бути вільно реалізовані у будьз-який момент; довгострок. дебіторська заборг.

Активи відображ. у БО і балансі у грош. виразі використ. таких методів оцінки: 1) істор. собіварт.; 2) поточ. собіварт.; вартість продажу (реаліз.); 4) теперішня вартість. Оцінка за істор. собіварт. означає, що активи відображ. за сумою сплачених грош. коштів чи їх еквівалентів або за справедливою варт. компенсації виданї на момент прибання. При оцінці поточ. собіварт. активи відображ за сумою грош. коштів або їх еквівалентів, яка була б сплачена в разі їх придб. на поточ. момент. За продажною вартістю (варт. реаліз.) актив відображ. за сумою грош. коштів або їх еквівал., яку можна було б отрим. на поточ. момент шляхом продажу активу за звичайних умов. При оцінці за теп. варт. активи відображ. за тепер. дисконтованою варт. майб. чистих надходжень грош. коштів. П – вами для склад. фін. звітів основною оцінкою є істор. собіварт. Разом з тим запаси, як правило, відображ. за найнижч. з двох оцінок собіварт. або чистою вартістю реалізації, цінні пап. можуть відображ. за рин. варт.; довгострок. зобовяз. дебіторів за їх тепер. варт. Окремі підпр. використовують як основну поточ.собіварт., оскільки не здатні (не готові) побудувати облікову модель істор. собіварт. та відображ. вплив зміни цін на немонетарні активи.

Основні засоби – матеріальні активи які підприємство утримує з метою їх використання в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення інших функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року.

Довгострокові фінансові інвестиції – інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути реалізовані в будь який момент.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Відстрочений податковий актив – сума податку на прибуток,Є що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці, що підлягає відніманню.

6. Облік та оцінка основних виробничих засобів в залежності від способу їх придбання

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачується постачальникам активів за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням права на об’єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням, створенням основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати по доведення основних засобів до стану, в якому вони придатні до використання.

Вмтратри на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно справедливій вартості окремого об’єкта основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками, учасниками підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з П(С)БО9,16.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість, придбана в обмін на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана)під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, реконструкція), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкту.

Первісна вартість зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.