28. Особливості організації обліку внутрішніх розрахунків на підприємствах залізничного транспорту

У зв’язку з особливостями організації перевезень виникають внутрішні і внутрішньогосподарські розрахунки між підприємствами залізничного транспорту, залізницею та відокремленими підрозділами. При внутрішніх розрахунках вимога платежу оформляється шляхом виписування повідомлення платнику авізо, яке передається минаючи установи банків. Операції по внутрішніх розрахунках відображаються на балансовому рахунку 682 «Внутрішні розрахунки» Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій залізничного транспорту України затвердженого наказом Укрзалізниці.

На рахунку 682 «Внутрішні розрахунки» обліковуються розрахункові відносини між підрозділами, безпосередньо підлеглими Укрзалізниці через ЦФУЗ.

В бухгалтерському обліку фінансових служб залізниці операції по незбереженних перевезеннях відображаються по кредиту субрахунку 3770 «Розрахунки незбереженних перевезеннях» і дебету субрахунків 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки», 9497 «Витрати по незбереженних перевезеннях», якщо винуватцями є інші підприємства Укрзалізниці.

За відвантаженні товари і надані послуги ШДГ «Укрліснічпостач» ЦПГЗ направляє повідомлення одержувачам товарів через Головне фінансово-економічне управління Укрзалізниці і відображається в бухгалтерському обліку по дебету субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки» і кредиту рахунків 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» або 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Розрахунки між підприємствами Укрзалізниці за іншими операціями відображаються в бухгалтерському обліку по субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки» через ЦФУЗ шляхом виписки повідомлення.

29. Методи обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції промислових підприємств

На підставі даних обліку витрат на виробництво калькулюється собівартість продукції, виконаної роботи і наданих послуг. При цьому застосовуються такі методи:

• позамовний метод, коли замовленням є об’єкт або група однорідних об’єктів;

• попроцесний метод, коли умовами його застосування є наявність декількох взаємозв’язаних між собою технологічних процесів для отримання кінцевого продукту; він включає в себе два варіанти: одно- та багатопередільний;

• нормативний метод, коли облік на виробництво побудований на зіставленні фактичних витрат з нормативними витратами.

Позамовний метод калькулювання собівартості характеризується тим,що об’єктами для здійснення калькуляції з метою визначення собівартості продукції виступають окремі, виконані на замовлення вироби, роботи або наданні послуги. З метою виявлення відхилень фактичних витрат від нормативних, а також для запобігання здійснення надмірних витрат, пов’язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг використовується нормативний метод калькулювання собівартості. Підставою для визначення фактичної собівартості є нормативна калькуляція, яка складається на початку року на кожен вид продукції,робіт та послуг на підставі затверджених норм на витрати сировини, матеріалів, оплати праці та інших витрат у розрізі статей калькуляції.

Попроцесний метод обліку витрат і калькуляція собівартості є обліком витрат по технологічних процесах, як частинах загального процесу виробництва готового продукту. Однопередільний метод характеризується тим, що виготовлення продукції від першої операції до останньої складає єдине ціле. Багатопередільний метод характеризується тим, що виготовлення кінцевого продукту поділено на підприємстві на ряд технологічних процесів, які являють собою переділи, результатом кожного з яких є отримання напівфабрикатів, деталей, вузлів або комплектів. Головний вибір, який включає в себе деталі, вузли, комплекти, отримують наприкінці останнього переділу.