2.2. Аналіз змін вантажо- та пасажирообігу.

Робота структурного підрозділу залізниці характеризується сумою навантажених у даному структурному підрозділі вагонів та прийнятих навантажених вагонів з сусідніх структурних підрозділів. Цей показник аналізують, як правило, в середньому за добу.

Вантажообіг в експлуатаційних тонно-кілометрах: ∑ plе = середньодобова робота структурного підрозділу залізниці * тривалість періоду, що аналізується * середнє динамічне навантаження вагону. При аналізу визначають вплив на вантажообіг вказаних факторів.

Важливо пам’ятати взаємозв’язки складових обсягу перевезень вантажів:

ввіз + транзит + місцеве сполучення + вивіз = обсяг перевезень вантажів;

прибуло вантажів + відправлено вантажів = перевезено вантажів;

прийнято вантажів + здано вантажів = перевезено вантажів.

Мета аналізу – виявити конкретні причини відхилення від плану фактичного обсягу навантаження.

Для характеристики співвідношення між тарифним та експлуатаційним вантажообігом використовують коефіцієнт розриву між тарифними та експлуатаційними тонно-кілометрами: Кр = (експлуатаційні т-км/ тарифні т-км) – 1) * 100. Підвищення цього показника означає збільшення експлуатаційної роботи, що тягне додаткові витрати на перевезення, зменшення прибутку залізниці.

Виконання по пасажирообігу аналізують з відокремленням приміського, місцевого та прямого сполучень. В процесі аналізу вивчають питання організації продажу квитків, здійснення контролю за недопущенням безквиткового проїзду та наявністю вільних місць у потягах, що відправляються, поліпшення якості обслуговування пасажирів.

Виконання плану по приведеній продукції оцінюють за сумою пасажиро-кілометрів та експлуатаційних тонно-кілометрів.

Мета аналізу – виявлення та кількісна оцінка резервів збільшення обсягів перевезень пасажирів, покращання якісних показників, що характеризують ці перевезення.

Місячна нерівномірність перевезень пасажирів впродовж року характеризується коефіцієнтом сезонної нерівномірності (відношення обсягу перевезень за кожен місяць до середньомісячного його показника за рік).

Питання для обговорення та самоперевірки:

1. Дайте визначення поняттю «навантаження (відправлення) вантажів».

2. Що є начальною та кінцевою операцією перевізного процесу?

3. За якою системою факторів характеризується якість виконання вантажних перевезень?

4. Як характеризується робота структурного підрозділу залізниці?

5. Як визначається вантажообіг?

6. Як розраховується коефіцієнт розриву?

7. Охарактеризуйте взаємозв’язки складових обсягу перевезень вантажів.

8. Що таке пасажирообіг та за якими показниками його аналізують?

Тести для самоконтролю

1. Навантаження (відправлення) вантажів – це:

а) один з найважливіших показників, що характеризує роботу залізниці та її структурних підрозділів;

б) відношення обсягу перевезень за кожен місяць до середньомісячного його показника за рік;

в) обсяг перевезень, що навантажений по усіх станціях залізниці за рік.

2. Фактори, від яких залежить якість перевезень – це:

а) своєчасність доставки вантажу вантажоодержувачу;

б) навантажено за добу;

в) ритмічність вантажної роботи, виконання завдань по маршрутизації перевезень вантажів, комплексне регулювання вагонного парку, відправлення вантажів в потягах збільшеної маси та довжини.

3. Показник «відправлено пасажирів»:

а) це кількість пасажирів, що сіли у потяг;

б) це кількість пасажирів, які отримали квитки на проїзд залізничним транспортом;

в) це кількість пасажирів, що доїхали до кінцевої зупинки потягу.

4. Фактори, що характеризують технологічні умови перевезень:

а) своєчасність вивозу вантажів у періоди, визначені планом, що оцінюється показником «число вагонів і тон, не навантажених по вині відправника чи залізниці», маршрутизація перевезень, рівень якої оцінюється показником «доля вагонів, відправлених в маршрутах, в загальному навантаженні вантажів»; коефіцієнт використання вантажопідйомної сили та місткості вагонів; статичне навантаження; тривалість та швидкість доставки вантажів; дальність перевезень вантажу;

б) ритмічність навантаження та вивантаження по періодах доби (в першій та другій половині), по декадах у порівнянні з планом та договірними обов’язками; тон вантажів дотерміново вивантажених та без документарних, ступінь відхилення (%) фактичного шляху курсування від тарифного найкоротшого та від відстані, що передбачена схемою нормального вантажопотоку;

в) тон вантажів, багажу, пошкоджені та втрачені на шляху та на складах станцій; їх вартість, що відшкодована вантажовласникам; штрафи за порушення терміну доставки вантажів та багажу, за невиконання плану навантаження вантажів та несвоєчасну подачу вагонів під навантаження, штрафи, що отримані з вантажовідправників та вантажоодержувачів.

5. Фактори, що характеризують ступінь раціональності перевезень вантажів:

а) тон вантажів, багажу, пошкоджені та втрачені на шляху та на складах станцій; їх вартість, що відшкодована вантажовласникам; штрафи за порушення терміну доставки вантажів та багажу, за невиконання плану навантаження вантажів та несвоєчасну подачу вагонів під навантаження, штрафи, що отримані з вантажовідправників та вантажоодержувачів.

б) своєчасність вивозу вантажів у періоди, визначені планом, що оцінюється показником «число вагонів і тон, не навантажених по вині відправника чи залізниці», маршрутизація перевезень, рівень якої оцінюється показником «доля вагонів, відправлених в маршрутах, в загальному навантаженні вантажів»; коефіцієнт використання вантажопідйомної сили та місткості вагонів; статичне навантаження; тривалість та швидкість доставки вантажів; дальність перевезень вантажу;

в) ритмічність навантаження та вивантаження по періодах доби (в першій та другій половині), по декадах у порівнянні з планом та договірними обов’язками; тон вантажів дотерміново вивантажених та без документарних, ступінь відхилення (%) фактичного шляху курсування від тарифного найкоротшого та від відстані, що передбачена схемою нормального вантажопотоку;

6. Фактори, що характеризують комерційну сторону вантажних перевезень:

а) ритмічність навантаження та вивантаження по періодах доби (в першій та другій половині), по декадах у порівнянні з планом та договірними обов’язками; тон вантажів дотерміново вивантажених та без документарних, ступінь відхилення (%) фактичного шляху курсування від тарифного найкоротшого та від відстані, що передбачена схемою нормального вантажопотоку;

б) своєчасність вивозу вантажів у періоди, визначені планом, що оцінюється показником «число вагонів і тон, не навантажених по вині відправника чи залізниці», маршрутизація перевезень, рівень якої оцінюється показником «доля вагонів, відправлених в маршрутах, в загальному навантаженні вантажів»; коефіцієнт використання вантажопідйомної сили та місткості вагонів; статичне навантаження; тривалість та швидкість доставки вантажів; дальність перевезень вантажу;

в) тон вантажів, багажу, пошкоджені та втрачені на шляху та на складах станцій; їх вартість, що відшкодована вантажовласникам; штрафи за порушення терміну доставки вантажів та багажу, за невиконання плану навантаження вантажів та несвоєчасну подачу вагонів під навантаження, штрафи, що отримані з вантажовідправників та вантажоодержувачів.

7. Обсяг перевезень вантажів дорівнює:

а) ввіз + транзит + місцеве сполучення + вивіз;

б) прийнято вантажів + здано вантажів;

в) прибуло вантажів + відправлено вантажів.

8. Перевезено вантажів дорівнює:

а) прийнято вантажів + здано вантажів;

б) ввіз + транзит + місцеве сполучення + вивіз;

в) прибуло вантажів + відправлено вантажів.

9. Підвищення коефіцієнту розриву між тарифними та експлуатаційними тонно-кілометрами:

а) означає зменшення експлуатаційної роботи;

б) означає збільшення експлуатаційної роботи, що тягне додаткові витрати на перевезення, зменшення прибутку залізниці;

в) зниження собівартості перевезень. Збільшення прибутку.

10. Коефіцієнт сезонної нерівномірності – це:

а) відношення обсягів навантаження до обсягів вивантаження;

б) відношення обсягу перевезень за кожен місяць до середньомісячного його показника за рік;

в) відношення обсягу перевезень приміського сполучення до прямого сполучення.