2. Класифікація видів аналізу.

Однією із загальновизнаних ознак групування є поділ окремих видів аналізу залежно від часу проведення. Розрізняють ретроспективний, оперативний і попередній аналіз.

Фінансово-економічний аналіз проводиться після завершення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства. Головний акцент робиться на вивченні ключових фінансових показників підприємства.

Управлінський аналіз (внутрішньогосподарський) – значну увагу приділяє вивченню даних використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства.

Статистико-економічний аналіз – вивчає діяльність великих господарських комплексів, регіонів, галузей.

Порівняльний або міжгосподарський аналіз обмежується даними кількох споріднених підприємств.

Функціонально-вартісний аналіз пов'язаний не з роботою підприємства, а з випуском та експлуатацією певних видів продукції.

Системний аналіз використовують для дослідження складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів.

Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємстві безпосередньо в процесі господарської діяльності або відразу після закінчення окремих виробничих робіт.

3. Резерви підвищення ефективності господарської діяльності.

Господарські резерви – це можливості підвищення ефективності діяльності підприємства на основі використання досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду.

Резерви класифікуються: за просторовою ознакою (внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, загальнодержавні), за ознакою часу (невикористані, поточні, перспективні), за стадіями життєвого циклу виробу (на перед виробничій стадії, на виробничій стадії, на стадії експлуатації, на стадії утилізації), за стадіями процесу відтворення (у сфері виробництва, у сфері обігу), за видами споживаних ресурсів (земельні ресурси, засоби праці, предмети праці, трудові ресурси), за економічною природою (екстенсивні, інтенсивні), за джерелами утворення (внутрішні, зовнішні), за способами виявлення (явні, приховані).

Питання для обговорення та самоперевірки:

1. В чому полягає суть економічного аналізу?

2. Що вивчає економічний аналіз?

3. Які завдання стоять перед курсом аналізу?

4. Що є предметом та об’єктом економічного аналізу?

5. Які основні категорії існують в економічному аналізі?

6. Які бувають види економічного аналізу?

7. Які основні методи використовують в економічному аналізі?

8. Які бувають резерви підвищення ефективності господарської діяльності?

9. Які зв’язки має економічний аналіз з іншими дисциплінами?

10. Що є інформаційною базою аналізу на підприємстві?

Тести для самоконтролю

1. Економічний аналіз – це:

а) науковий метод пізнання сутності економічних явищ та процесів;

б) методика розрахунку основних фінансових показників діяльності підприємства;

в) соціологічне дослідження підприємства, галузі, народногосподарського проекту.

2. Об’єктом економічного аналізу є:

а) залежності економічних явищ і процесів на підприємстві;

б) результати господарської діяльності підприємства;

в) причинно-наслідкові зв’язки процесів, що формують результати діяльності суб’єкта господарювання.

3. Предметом економічного аналізу є:

а) фінансова звітність підприємства;

б) зв’язки і залежності економічних явищ та процесів, що формують результати діяльності підприємства;

в) окремі показники діяльності підприємства.

4. Суть методу аналізу полягає в:

а) узагальненні фінансових результатів діяльності підприємства;

б) розчленуванні предметів або явищ на складові частини, властивості, ознаки;

в) оперативному плануванні роботи підприємства.

5. Суть методу синтезу полягає в:

а) виявленні передового досвіду та новітніх технологій на підприємстві;

б) деталізації конкретних показників діяльності підприємства;

в) узагальненні кінцевих результатів дослідження окремих сторін явища.

6. Під індукцією розуміють:

а) планування аналітичної роботи на підприємстві;

б) прийом дослідження, при якому від знання окремих фактів та явищ переходять до загального ствердження;

в) знання про окремий предмет виводяться із загального правила.

7. Під дедукцією розуміють:

а) інформування керівництво підприємства про виявлені недоліки;

б) прийом дослідження, при якому від знання окремих фактів та явищ переходять до загального ствердження;

в) знання про окремий предмет виводяться із загального правила.

8. При фінансово-економічному аналізі головну увагу приділяють:

а) вивченню даних використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства;

б) вивченню ключових фінансових показників підприємства;

в) вивченню діяльності великих господарських комплексів, регіонів, галузей.

9. Управлінський аналіз акцентує увагу на:

а) вивченні даних використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства;

б) вивченні діяльності великих господарських комплексів, регіонів, галузей;

в) вивченні показників, пов’язаних із випуском та експлуатацією певних видів продукції.

10. Статистико-економічний аналіз ґрунтується на:

а) вивченні складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів;

б) вивченні діяльності великих господарських комплексів, регіонів, галузей;

в) вивченні ключових фінансових показників підприємства.

11. Функціонально-вартісний аналіз пов'язаний:

а) не з роботою підприємства, а з випуском та експлуатацією певних видів продукції;

б) з роботою великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів;

в) з порівнянням показників діяльності споріднених підприємств.

12. Системний аналіз базується на дослідженні:

а) ключових фінансових показників підприємства;

б) діяльності великих господарських комплексів, регіонів, галузей;

в) складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів.

13. Резерви за просторовою ознакою поділяються на:

а) невикористані, поточні, перспективні;

б) внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, загальнодержавні;

в) на перед виробничій стадії, на виробничій стадії, на стадії експлуатації, на стадії утилізації.

14. Резерви за ознакою часу поділяються на:

а) невикористані, поточні, перспективні;

б) у сфері виробництва, у сфері обігу;

в) земельні ресурси, засоби праці, предмети праці, трудові ресурси.

15. Резерви за стадіями життєвого циклу виробу поділяються на:

а) екстенсивні, інтенсивні;

б) внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, загальнодержавні;

в) на перед виробничій стадії, на виробничій стадії, на стадії експлуатації, на стадії утилізації.

16. Резерви за стадіями процесу відтворення поділяються на:

а) земельні ресурси, засоби праці, предмети праці, трудові ресурси;

б) у сфері виробництва, у сфері обігу;

в) невикористані, поточні, перспективні.

17. Резерви за видами споживаних ресурсів поділяються на:

а) земельні ресурси, засоби праці, предмети праці, трудові ресурси;

б) внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, загальнодержавні;

в) на перед виробничій стадії, на виробничій стадії, на стадії експлуатації, на стадії утилізації.

18. Резерви за економічною природою поділяються на:

а) внутрішні, зовнішні;

б) екстенсивні, інтенсивні;

в) явні, приховані.

19. Резерви за джерелами утворення поділяються на:

а) внутрішні, зовнішні;

б) невикористані, поточні, перспективні;

в) внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, загальнодержавні.

20. Резерви за способами виявлення поділяються на:

а) явні, приховані;

б) внутрішні, зовнішні;

в) екстенсивні, інтенсивні.