Питання для обговорення та самоперевірки:

1. Що слід розуміти під оптимізацією витрат?

2. Що включає в себе механізм управління витратами?

3. Назвіть основні завданням аналізу витрат.

4. З яких етапів складається аналіз витрат залізниці?

5. Що є об’єктами аналізу собівартості продукції?

6. Як ведеться планування і облік собівартості продукції?

7. Для чого потрібно групування витрат по елементах?

8. Які фактори впливають на зміну експлуатаційних витрат?

9. Які основні напрямки резервів зниження витрат?

10. Які джерела інформації використовують для аналізу витрат?

Тести для самоконтролю

1. Оптимізація витрат – це:

а) скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення продуктивності праці;

б) забезпечення необхідного обсягу та якості перевезень вантажів та пасажирів при мінімальних витратах;

в) економне використання матеріалів, сировини, палива, електроенергії.

2. Основними завданнями аналізу витрат є:

а) підвищення продуктивності праці;

б) оцінювання причин зміни їх абсолютних величин та питомих витрат у порівнянні з планом, даними інших однотипних підрозділів; виявлення впливу на витрати та собівартість продукції, робіт та послуг зусиль колективу та зовнішніх факторів; підрахунок втрачених можливостей зниження собівартості робіт та очікуваного зростання ефективності виробництва за рахунок більш ефективного використання основних засобів, трудових, матеріальних та енергетичних ресурсів.

в) впровадження новітніх технологій та досягнень науково-технічного прогресу.

3. До умовно-постійних витрат відносять:

а) витрати на оплату праці робітникам управління залізниці;

б) витрати на оплату праці локомотивній бригаді та провідникам;

в) витрати господарства колії, цивільних споруд, сигналізації та зв’язку, електрифікації та енергетики, а також витрати управління залізниці.

4. Об’єктами аналізу собівартості продукції є:

а) тарифні ставки робітників залізниці;

б) повна собівартість товару, продукція в цілому і по елементах витрат; витрати на одну гривню товарної продукції; собівартість порівнянної товарної продукції; собівартість окремих виробів; окремі елементи і статті витрат;

в) витрати на одну гривню товарної продукції.

5. Якщо планування і облік собівартості продукції ведеться по елементах витрат, то враховуються:

а) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів, знос нематеріальних активів, орендна платня, обов’язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, відрахування;

б) сировина і матеріали, купувальні вироби і напівфабрикати, паливо і електроенергія на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна платня виробничих робітників, відрахування на соціальне та медичне страхування, витрати на утримання і експлуатацію машин і устаткування, загальновиробничі витрати, втрати від браку, інші виробничі витрати, комерційні витрати;

в) усі соціальні відрахування, податки та відсотки за кредитами.

6. Якщо планування і облік собівартості продукції ведеться по калькуляційних статтях витрат, то враховуються:

а) сировина і матеріали, купувальні вироби і напівфабрикати, паливо і електроенергія на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна платня виробничих робітників, відрахування на соціальне та медичне страхування, витрати на утримання і експлуатацію машин і устаткування, загальновиробничі витрати, втрати від браку, інші виробничі витрати, комерційні витрати;

б) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів, знос нематеріальних активів, орендна платня, обов’язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, відрахування;

в) витрати на одну гривню товарної продукції.

7. До прямих витрат відносять:

а) ті, що залишаються стабільними при зміні обсягів виробництва: амортизація, оренда приміщень, податок на майно, погодинна оплата праці робітників, заробітна платня та страхування адміністративно-господарського апарату;

б) витрати, що залежать від обсягу виробництва продукції, структури продукції, зміни питомих витрат на окремі вироби, витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції, від середньої вартості одиниці сировини і матеріалів;

в) ті, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції: сировина, матеріали, технологічне паливо та електроенергія.

8. До непрямих витрат відносять:

а) ті, що пов’язані з виробництвом декількох видів продукції та відносяться на об’єкти калькуляції шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Наприклад, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів;

б) витрати, які залежать від обсягу виробництва продукції, структури продукції, зміни питомих витрат на окремі вироби, витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції, від середньої вартості одиниці сировини і матеріалів;

в) витрати, які залишаються стабільними при зміні обсягів виробництва: амортизація, оренда приміщень, податок на майно, погодинна оплата праці робітників, заробітна платня та страхування адміністративно-господарського апарату.

9. До постійних витрат відносять:

а) ті, що залежать від обсягу виробництва продукції, структури продукції, зміни питомих витрат на окремі вироби, витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції, від середньої вартості одиниці сировини і матеріалів;

б) ті, що залишаються стабільними при зміні обсягів виробництва: амортизація, оренда приміщень, податок на майно, погодинна оплата праці робітників, заробітна платня та страхування адміністративно-господарського апарату;

в) витрати, пов’язані з виробництвом декількох видів продукції та відносяться на об’єкти калькуляції шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Наприклад, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів.

10. До змінних витрат відносять:

а) ті, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції: сировина, матеріали, технологічне паливо та електроенергія;

б) витрати, які пов’язані з виробництвом декількох видів продукції та відносяться на об’єкти калькуляції шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Наприклад, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів;

в) залежать від обсягу виробництва продукції, структури продукції, зміни питомих витрат на окремі вироби, витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції, від середньої вартості одиниці сировини і матеріалів.

11. На зміну експлуатаційних витрат впливають наступні фактори:

а) обсяг вантажних та пасажирських перевезень;

б) обсяг перевезень, структура перевезень за їх видами, співвідношення між експлуатаційними та тарифними тонно-кілометрами, якісні показники використання рухомого складу та його пробігів, відхилення ціни на матеріали та паливно-енергетичні ресурси та фактичних питомих витрат від планових витрат;

в) кількість робітників на залізниці, їх продуктивність парці та фонд оплати праці.

12. Основними напрямками резервів зниження витрат на виробництво є:

а) вивільнення працівників, економія фонду оплати праці;

б) зростання обсягів виробництва, скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення продуктивності праці, економного використання матеріалів, сировини, палива, електроенергії, скорочення невиробничих витрат, виробничого браку;

в) впровадження передових технологій.

13. Джерела інформації для аналізу витрат:

а) «Звіт про витрати на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг) підприємства (організації)», планові та звітні калькуляції собівартості продукції, дані синтетичного та аналітичного обліку витрат за основними та допоміжними виробництвами;

б) «Звіт про прибутки та збитки»;

в) баланс, додатки до нього, звіт про реалізацію робіт та послуг підсобно-допоміжної діяльності.