8.2. Аналіз рентабельності діяльності підприємства.

Рентабельність – це ступінь доходності, вигідності, прибутковості бізнесу. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, величину доходів різних напрямків (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупності витрат та показують співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.

Показники рентабельності поділяють на групи:

а) рентабельність виробничої діяльності, яка визначається шляхом відношення балансового або чистого прибутку до суми витрат по виробничій продукції. Вона показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво та реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам та видах продукції;

б) рентабельність продажів, яка розраховується відношенням прибутку від реалізації продукції, робіт або послуг або чистого прибутку до суми отриманої виручки;

в) рентабельність капіталу визначається відношенням балансового або чистого прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу.

Основними джерелами резервів підвищення рентабельності продажів є збільшення суми прибутку від реалізації продукції та зниження собівартості товарної продукції.

Рентабельність продукції обчислюють як відношення прибутку від реалізації до виплати процентів і податків до суми витрат на реалізовану продукцію; рентабельність операційної діяльності розраховують в цілому по підприємству як відношення брутто-прибутку від операційної діяльності до виплати процентів і податків до загальної суми витрат на операційну діяльність; рентабельність продажів (обороту) або комерційну маржу розраховують діленням прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг на суму отриманого чистого доходу; рентабельність операційного капіталу обчислюється відношенням прибутку від операційної діяльності до виплати процентів і податків до середньорічної суми операційного капіталу; рентабельність сукупного капіталу обчислюється як відношення загальної суми прибутку до виплати процентів і податків до середньорічної вартості всього інвестиційного капітал.

Коефіцієнт окупності витрат залежить від: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості і середніх цін реалізації.

8.3. Аналіз операційних та позареалізаційних доходів та витрат.

Склад фінансових результатів, що сформувалися при порівнянні операційних доходів та витрат, може бути визначений за даними «Звіту про прибутки та збитки» форми №2 із залученням даних аналітичного бухгалтерського обліку по рахунку 91 «Інші доходи та витрати».

При аналізу фінансових результатів від вкладання капіталу в облігації, акції, статутні капітали інших організацій варто оцінити долю фінансових вкладень в загальній вартості використовуваного капіталу, їх структуру та доходність (рентабельність). Рентабельність кожного виду фінансових вкладень визначається при порівнянні отримання процентів, дивідендів, що очікують отримати, з величиною вкладеного капіталу.

Операційні витрати – це основний вид витрат промислового підприємства, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням діяльності з виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг). Узагальнюючий показник аналізу витрат операційної діяльності – це витрати операційної діяльності на одну гривню вартості виробленої (реалізованої) продукції (товарів, робіт, послуг). Аналіз витрат на одну гривню продукції проводять за двома напрямами: оцінка динаміки та факторний аналіз.

Операційні витрати поділяються на прямі (такі види операційних витрат, які в повному обсязі можуть бути віднесені до конкретного результаті операційної діяльності) і непрямі (пов’язані з виробництвом кількох або всіх видів продукції підприємства); змінні та умовно постійні.

До позареалізаційної діяльності відносять: прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, прибуток від здачі в оренду землі і основних засобів, штрафи і неустойки, збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості, збитки від стихійного лиха, доходи по акціях, доходи і збитки від валютних операцій. При аналізу вивчається їх склад та динаміка. Потрібно мати на увазі, що покращання якості роботи організації по-різному буде відображатися на динаміці цієї групи доходів та витрат. Так, покращання претензійної роботи може викликати зростання сум штрафів.

Приблизно 2/3 позареалізаційних доходів та витрат зумовлені коливаннями курсу національної валюти та відображенням в обліку виникаючих внаслідок цього курсових та сумових різниць.