6.2. Аналіз змін витрат під впливом обсягу, структури та собівартості перевезень.

Об’єктами аналізу собівартості продукції є: повна собівартість товару, продукція в цілому і по елементах витрат; витрати на одну гривню товарної продукції; собівартість порівнянної товарної продукції; собівартість окремих виробів; окремі елементи і статті витрат.

Планування і облік собівартості продукції ведеться по: елементах витрат (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів, знос нематеріальних активів, орендна платня, обов’язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, відрахування) та по калькуляційних статтях витрат (сировина і матеріали, купувальні вироби і напівфабрикати, паливо і електроенергія на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна платня виробничих робітників, відрахування на соціальне та медичне страхування, витрати на утримання і експлуатацію машин і устаткування, загальновиробничі витрати, втрати від браку, інші виробничі витрати, комерційні витрати).

Групування витрат по елементах необхідна, щоб вивчити матеріалоємність, енергоємність, фондоємність та встановити плив технічного прогресу на структуру витрат.

Витрати розподіляються на прямі (залежать від обсягу виробництва продукції, структури продукції, зміни питомих витрат на окремі вироби, витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції, від середньої вартості одиниці сировини і матеріалів) і непрямі (пов’язані з виробництвом декількох видів продукції та відносяться на об’єкти калькуляції шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Наприклад, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів.), постійні (залишаються стабільними при зміні обсягів виробництва: амортизація, оренда приміщень, податок на майно, погодинна оплата праці робітників, заробітна платня та страхування адміністративно-господарського апарату) і змінні (тобто, змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції: сировина, матеріали, технологічне паливо та електроенергія).

Витрати на одну гривню товарної продукції показує зв'язок між собівартістю і прибутком: В = загальна сума витрат на виробництво та реалізацію продукції/вартість виготовленої продукції.

На залізниці аналіз експлуатаційних витрат виконується в три етапи: 1) характеристика виконання плану експлуатаційних витрат та собівартості перевезень; 2) дослідження змін експлуатаційних витрат під впливом основних факторів, що визначають собівартість перевезень; 3) аналіз причин відхилення фактичних питомих витрат від планових.

Фінансовий результат (сума економії чи перевитрат), пов'язаний зі зниженням (або збільшенням) собівартості у порівнянні з планом та звітом за попередній рік за окремими видами перевезень (пасажирські та вантажні) та приведеній продукції визначають добутком величини зміни собівартості (С пл – С звітн або С попер, звітн. – С звітн.) на обсяг перевезень в звітному році.

На зміну експлуатаційних витрат впливають наступні фактори: обсяг перевезень, структура перевезень за їх видами, співвідношення між експлуатаційними та тарифними тонно-кілометрами, якісні показники використання рухомого складу та його пробігів, відхилення ціни на матеріали та паливно-енергетичні ресурси та фактичних питомих витрат від планових витрат.

Основними напрямками резервів зниження витрат на виробництво є: зростання обсягів виробництва, скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення продуктивності праці, економного використання матеріалів, сировини, палива, електроенергії, скорочення невиробничих витрат, виробничого браку.

Резерви зростання виробництва виявляються в процесі аналізу виконання виробничої програми. Резерви зниження витрат виявляються за кожною статтею витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів. Резерви економії накладних витрат виявляються на підставі їх факторного аналізу за кожною статтею елементів витрат.

Джерела інформації: «Звіт про витрати на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг) підприємства (організації)», планові та звітні калькуляції собівартості продукції, дані синтетичного та аналітичного обліку витрат за основними та допоміжними виробництвами.