Загальні вимоги

Технічні вимоги до комерційних систем обліку є обов'язковими і достатніми при виборі технічних рішень для побудови корпоративної системи обліку.

Усі пропоновані технічні рішення повинні відповідати Концепції побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах Оптового ринку електричної енергії України, погодженої з Держстандартом.

Система обліку повинна мати структуру, що містить у собі об'єкти обліку (тягові підстанції), канали зв'язку, технічні і програмні засоби диспетчерських центрів.

В архітектурі системи повинні бути локальні диспетчерські пункти (Жмеринка, Казатин, Коростень, Конотоп) контролю, аналізу і використання інформації, що надходить з тягових підстанцій від лічильників і діагностичних комплексів «Реґіна», і один центральний диспетчерський пункт контролю й аналізу інформації з усієї Південно-Західної залізниці (ДП «Київ», м. Київ, вул. Уманська, 5).

Об'єктами автоматизації обліку електроспоживання Південно-Західної залізниці є 33 тягові підстанції, як це було обговорено вище.

По кожнім пункті обліку повинне здійснюватися автоматизоване зчитування інформації з усіх приладів обліку, що беруть участь у балансі підстанцій.

Вимоги до приладів обліку

Як прилади обліку повинні застосуються лічильники, занесені до Державного реєстру України, що відповідають вимогам діючих ДСТУ, а також стандартів МЭК 687 (лічильники класу точності 0,5 s) і МЭК 1036 (лічильники класу точності 1,0).

Лічильники повинні мати високу надійність і стабільність метрологічних характеристик. Міжповірочний інтервал не менш 6-и років. Термін служби не менш 20-и років.

Для забезпечення можливості автоматизованого знімання інформації лічильники повинні мати послідовні інтерфейсні виходи.

Конструкція лічильника повинна виключати можливість несанкціонованого впливу на результати вимірів.

Лічильники повинні забезпечувати вимір активної і реактивної енергії й усередненої потужності відповідно до заданих періодів інтеграції.

Лічильники повинні забезпечувати періоди інтеграції вимірюваних величин 1, 3, 5, 10, 15, 30, 60 хвилин.

Лічильники повинні забезпечувати збереження інформації при втраті живлення не менш 40 днів.

Лічильники повинні зберігати в енергонезалежній пам'яті інформацію як у випадку доступу до режиму параметризації, так і в позаштатних ситуаціях.

Лічильник повинний забезпечувати збереження графіків навантажень за останні 10 днів.

База даних лічильників повинна формуватися з обов'язковою прив'язкою вимірюваних величин до відповідної мітки часу.

Погрішність ходу годин лічильника повинна бути не більше ±5 секунд у добу.

При відключенні зовнішнього живлення лічильник повинний забезпечити:

- фіксацію часу зникнення живлення;

- схоронність даних, хід часу і календаря в плині не менш 40 днів;

- фіксацію часу відновлення живлення.

Пристрої, що дозволяють об'єднати прилади обліку по місцю установки, повинні мати наступні технічні характеристики:

- забезпечення інтерфейсу обміну ИПРС із лічильниками по двухпроводній лінії зв'язку;

- підключення не менш 16 лічильників;

- мати можливість об'єднання в технологічну мережу для забезпечення перспективного підключення приладів обліку;

- забезпечувати швидкість обміну інформацією 50 – 9600 Бод;

- забезпечувати діагностику каналів зв'язку;

- забезпечувати гальванічну розв'язку ліній зв'язку з лічильниками;

- мати закінчене конструктивне виконання;

- конструкція й алгоритм функціонування пристроїв повинні забезпечувати захист від несанкціонованого впливу на результати вимірів.

Вимоги до апаратних засобів на рівні локальних об'єктів обліку (ЛОО), регіональних об'єктів збору даних (РОЗД), центральних об'єктів збору даних (ЦОЗД)

Апаратні засоби повинні базуватися на обчислювальних засобах загального призначення підвищеної надійності під керуванням стандартних операційних систем.

Протоколи і дані для обміну інформацією між ЛОО, РОЗД і ЦОЗД повинні відповідати міжнародним вимогам і архітектурі відкритих систем.

Програмні й апаратні засоби на рівні ЛОО, РОЗД і ЦОЗД повинні забезпечувати:

- збір інформації про параметри споживання електроенергії з контрольованих об'єктів;

- формування оперативної бази даних про параметри електроспоживання;

- діагностику стану всіх приладів, що входять у систему;

- формування ретроспективної бази даних про електроспоживання;

- статистичну обробку й аналіз графіків електроспоживання;

- комерційний облік електроспоживання з урахуванням погодинних тарифів;

- формування зведених і звітних документів про електроспоживання;

- індикацію позаштатних ситуацій;

- розрахунки втрат електроенергії в силових трансформаторах з урахуванням споживання електроенергії субабонентами;

- перевірку вірогідності (верифікацію) даних з формуванням ознак якості даних;

- гнучку конфігурацію і настроювання користувачем своїх функцій.

Одним з основних компонентів програмних засобів повинна бути інформаційна база даних (ІБД). Вона повинна будуватися на основі стандартної реляційної СУБД, що використовує структурну мову запитів і підтримуючу архітектуру «Клієнт/Сервер».

Основним протоколом транспортного рівня для обміну інформацією між сервером і клієнтом повинний бути ТСР/ІР.

Система повинна забезпечити передачу і збереження інформації про активну і реактивну потужність і енергію в багатотарифному режимі по кожному комерційному приєднанню і про балансові характеристики в цілому (прийом, видача, сальдо).

Склад інформації про перетоки активної і реактивної потужності й енергії:

- 30-хвилинний профіль навантаження;

- комерційні дані за добу;

- комерційні дані за місяць;

- 30-60-хвилинні усереднені потужності.

Розроблювальна система повинна забезпечувати схоронність даних у випадках «зависання» системи і короткочасного провалу електричного живлення, а також підтримувати копію даної поточної доби (змінених після виконання резервного копіювання) на допоміжній робочій або станції - сервері. Резервне копіювання даних система повинна виконувати щодня автоматично на пристрій, зазначений у настроюваннях системи. У випадку фізичного ушкодження магнітного носія, на якому зберігається база даної системи, система повинна забезпечувати можливість поновлення бази на іншому магнітному носії з використанням даних резервної копії.

Вся інформація системи (діалог з користувачем, символьні дані в таблицях бази даних, документація, передана з розроблювальною системою, і вихідні форми) повинна бути російською мовою.

Програмне забезпечення системи повинне функціонувати в середовищі операційної системи Windows NT.

Програмне забезпечення диспетчерського пункту повинне забезпечувати можливість оперативного аналізу і відображення даних сальдо - перетоків і проведення диспетчером у темпі ведення режиму комерційних розрахунків по обмінному перетоку з урахуванням розбивки перетоку по тарифних зонах.

Для забезпечення надійного функціонування програмного забезпечення необхідно:

- мати дистрибутивну копію програмного забезпечення на гнучких магнітних дисках;

- забезпечити автоматичний семантичний і синтаксичний контроль всієї інформації, використовуваної в системі, з індикацією користувачеві виявлених помилок.

Час наробітку на відмовлення програмного забезпечення повинне визначатися характеристиками надійності ПЕВМ.

Умови експлуатації програмного забезпечення визначаються вимогами до умов експлуатації ПЕВМ.

При наявності в приміщенні з обчислювальною технікою напруженості магнітного поля більш 0,3 В/м необхідно передбачати способи захисту відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 16325-76.

Експлуатація прикладного програмного забезпечення виконується технічним персоналом, склад якого визначається Замовником.

Інформаційна база програмного виробу повинна:

- мати відкриту структуру;

- мати SQL-інтерфейс, що дозволяє вести доступ до даних стандартними засобами;

- забезпечити одночасний доступ декількох кінцевих користувачів.

Інтерфейс користувача повинний використовувати стандартні засоби керування й алгоритми функціонування операційної системи Windows NT/95.

Програмний виріб у виді завантажувальних модулів для ПЕВМ, а також технічна документація передаються на магнітних носіях Розроблювача. Один комплект технічної документації, склад якої визначається Технічним завданням, передається в надрукованому виді по завершенню етапів робіт договору.

Програмний виріб повинний являти собою відкриту для включення систему задач користувача, що дотримують інтерфейсні угоди використовуваної операційної системи.

Вся інформація зберігається і видається на російській і українській мовах.

У структурі програмного забезпечення локальних диспетчерських центрів повинні мати місце наступні складові:

- система керування базами даних;

- конфігуратор системи;

- комунікаційний сервер;

- генератор звітів;

- доповнення оперативного перегляду даних і формування відповідних звітів.

На локальні диспетчерські пункти повинна виводитися така інформація від реєстраторів аварійних ситуацій «Реґіна», установлених на деяких тягових підстанціях:

- реєстрація миттєвих діючих значень фазних струмів і напруг, частоти, що маються до моменту ушкодження, у момент аварії, а також у післяаварійному режимі роботи устаткування;

- реєстрація сигналів спрацьовування пристроїв релейного захисту в момент аварії;

- визначення відстаней до місць ушкоджень.

Програмні й апаратні засоби головного диспетчерського пункту повинні задовольняти вимогам локальних диспетчерських пунктів, а також вирішувати наступні додаткові задачі:

- реалізація протоколів міжрівневого обміну;

- підтримка оперативної бази даних;

- формування загального балансу енергоспоживання дороги;

- керування нормативно-довідковою і ретроспективною базами даної системи;

- адміністрування системи;

- організація діалогів взаємодії із системою;

- доступ до вилучених джерел даних (з використанням INTERNET технології);

- групові операції (транзакція – розподіл обчислювальних ресурсів системи при одночасному доступі до бази даних великої кількості користувачів);

- імпорт і експорт даних (забезпечення взаємообміну даними в різних форматах, зв'язок з Microsoft Exel, Word, висновок даних у текстовому виді);

- архівне копіювання (створення резервних копій бази даних).

Усі суб'єкти Енергоринку можуть мати регламентований доступ до даних тільки для читання.