Показники ефективності інвестиційних проектів

Методи оцінки інвестиційних проектів. Інвестиційні проекти володіють трьома основними особливостями.

1. Вони, як правило, на первісному етапі пов'язані з більшими витратами коштів, що може в довгостроковому плані позначитися на майбутній прибутковості фірми. Тому первісні грошові витрати повинні бути обґрунтовані з погляду співвідношення «витрати - надходження».

2. Протягом строку інвестиційного проекту варто очікувати періодичного припливу коштів (за рахунок, наприклад, збільшення доходів, економії на поточних витратах коштів і т.д.). При цьому часто доводиться враховувати тимчасову цінність грошей.

3. При ухваленні рішення за принципом «погодитися або відмовитися» більшу роль грає податок на доходи. У будь-якім рішенні, пов'язаному із плануванням капіталовкладень, необхідно враховувати податковий фактор.

Існує кілька способів оцінки інвестиційних проектів - по періоду окупності, по обліковому рівні доходу, по обліковій нормі прибутку, по чистій поточній цінності, по внутрішній нормі рентабельності, по індексі рентабельності.

Правила прийняттярішень

По періоду окупності - найменший строк окупності.

По обліковій нормі прибутку (УНП) - найбільша норма прибутку.

По чистій поточній цінності (ЧТЦ):

ЧТЦ позитивне значення - ТАК;

ЧТЦ негативне значення - НЕМАЄ.

По внутрішній нормі рентабельності (ВНР):

ВНР перевищує прийняту ставку дисконту - ТАК;

ВНР менше прийнятої ставки дисконту - НЕМАЄ.

По індексі рентабельності (ИР):

ИР більше одиниці - ТАК;

ИР менше одиниці - НЕМАЄ.

Спрощені методи оцінки інвестиційних проектів. Період окупності являє собою відрізок часу, необхідний для відшкодування початкового обсягу інвестицій.

Приклад 1.

Вихідна ситуація. Інвестиції - 18 000 дол. США.

Щорічна сума нагромадження коштів - 3000 дол. США в рік.

Рішення.

У цьому випадку

Коли приплив коштів відбувається нерівномірно, період окупності варто розраховувати методом підбора значень.

Приклад 2.

Вихідна ситуація.

Зрівняємо два проекти, по яких надходження коштів після сплати податків відбувається нерівномірно.

Припустимо, що інвестиційна вартість кожного проекту становить 1000 дол. США.

Приток коштів по проектах:

Рік	Проект А, діл. США	Проект Б, діл. США
1	100	500
2	200	400
3	300	300
4	400	100
5	500	-
6	600	-

Рішення.У цьому випадку період окупності по проектах -А = 4 роки, Б = 2^г/₃ роки.

Правило прийняття рішень поТок - приймаючи рішення, вибирайте варіант із найменшим строком окупності проекту. Зміст цього в тім, що чим менше строк окупності, тим менше ризик і вище ліквідність.

Переваги методу визначення періоду окупності при оцінці інвестиційного проекту полягають у тім, що він простий у використанні й ефективно характеризує інвестиційний ризик. Недоліки цього методу в тім, що їм не враховуються тимчасова цінність грошей і вплив коштів, що надходять після строку окупності, - приплив коштів після строку окупності обумовлює прибутковість інвестування проекту.

Облікова норма прибутку (УНП) визначається як співвідношення необхідних інвестицій (або усереднених інвестицій) з майбутньою величиною чистого річного прибутку.

Обліковий рівень доходу (УУД) визначається як частка від розподілу суми чистих доходів від реалізації проекту на інвестиції по проекті.

Приклад 3.

Вихідна ситуація.

На промисловому підприємстві технічні радники оцінили, що внески в енергозберігаючі пристрої дозволять знизити енергоспоживання на 100 т нафті в рік. Вартість таких інвестицій становить 72320 діл. США зі строком експлуатації встаткування 10 років.Ціна 1 т нафти - 128 діл. США.

Рішення. У цьому випадку:

обліковий рівень доходу - (128 діл. США/т 100 т/рік 10 років)/ 72 320 діл.США = 1,77;

облікова норма прибутку - 1,77/10років = 0,177або -18% вгод.

Приклад 4.

Вихідна ситуація.

Первісні капіталовкладення - 6500 діл. США.

Розрахунковий строк амортизації - 20 років.

Річна сума надходжень коштів - 1000 діл. США.

Річна сума амортизаційних відрахувань (на базі рівномірного нарахування зношування) - 325 діл. США.

Рішення.У цьому випадку

УНП = (1000 - 325) діл. США/рік / 6500 діл. США = 0,104 або 10,4 % у рік.

Достоїнствами цього методу є простота розрахунків і облік фактора прибутковості. Недоліки - неможливість обліку показника тимчасової цінності грошей і використання обліково-розрахункових показників замість даних про потоки коштів.

Методи дисконтованого потоку коштів. Поточна цінність (ТЦ) являє собою оцінку сьогоднішньої вартості майбутнього доходу.

Зрозуміло, що рубль або інша грошова одиниця, отримана завтра, не еквівалентна сьогоднішньої. Це зв'язано не тільки з інфляцією. Варто враховувати упущені можливості в одержанні доходу від використання засобів у майбутньому.

В інвестиційному аналізі звичайно використовується математичний метод приведення грошових надходжень майбутніх періодів до сьогодення (поточному) рівню, що називається методом дисконтування.

Поточна цінність майбутніх надходжень установлюється шляхом використання так званої ставки дисконту - мінімально необхідної норми прибутку, що встановлює для себе інвестор.

При визначенні ставки дисконту інвестор орієнтується на банківський відсоток по довгострокових вкладах і передбачуваний рівень інфляції

(6.2)

де а - банківський відсоток;i - рівень передбачуваної інфляції.

Крім того, при визначенні ставки дисконту інвестор ураховує інвестиційний ризик.

Коли надходження коштів відбувається нерівномірно, поточна цінність визначається по співвідношенню

(6.3)

де t - порядковий номер року дії проекту, п — час реалізації (строк амортизації) проекту,A_t - річний обсяг надходжень коштів, м - ставка дисконту.

При рівномірному надходженні коштів це співвідношення може бути перетворене до виду

(6.4)

Чиста поточна цінність (ЧТЦ) являє собою перевищення поточної цінності над сумою первісних інвестицій (И):

ЧТЦ = ТЦ - И.

Приклад 5.

Вихідна ситуація.

Первісні капіталовкладення в проект, пов'язаний, наприклад, з модернізацією обладнання, - 3000 дол. США.

Розрахунковий строк амортизації - 2 роки.

Річна сума надходжень коштів - 3000 дол. США в рік.

Ставка дисконту - 12 %.

Рішення. У цьому випадку

ТЦ = 3000 [1 / (1 + 0,12) + 1 / (1 + 0,12) ²] = 5070 діл. США або для випадку рівномірного надходження грошових коштів

ТЦ = 3000 / 0,12 [1 - 1 / (1 + 0,12) ²] = 5070 діл. США; ЧТЦ = 5070 - 3000 = 2070 діл. США.

Достоїнствами методу оцінки по ЧТЦ є те, що їм беззастережно враховується тимчасова цінність грошей.

Внутрішня норма рентабельності (ВНР) визначається як ставка дисконту, при якій величина И рівняється величині ТЦ, тобто ВНР визначається з умови

ТЦ-И = ЧТЦ = 0.

Приклад 6.

Приймаючи умови приклада 5, припускаємо, що первісні капіталовкладення склали 5070 діл. США.

Рішення. ЧТЦ =ТЦ - И = 5070 - 5070 = 0 при г = 12 %, тобто ВНР = 12 %.

Звичайно ВНР проектів визначається методом підбора ставок дисконту або за допомогою спеціальних таблиць для розрахунку поточної цінності грошової одиниці. У той же час ВНР можна визначити й графічним методом по перетинанню кривої залежності ЧТЦ від г з віссю абсцис (ставок дисконту).

Значення ВНР, при якому проект можна вважати привабливим, повинне перевищувати прийняту ставку дисконту.

Перевага методу оцінки по ВНР у тім, що в ньому враховується тимчасова цінність грошей, тому він є більше точним і реалістичним.

До числа недоліків даного методу відноситься те, що він вимагає значного часу для здійснення розрахунків при нерівномірності надходжень коштів. Крім того, метод не враховує зміну обсягів інвестицій по конкуруючих проектах.

Індекс рентабельності (ИР) проекту є відношення поточної цінності майбутніх грошових надходжень до величини первісних інвестицій:

ИР = ТЦ/И.

Приклад 7.

Приймаючи умови приклада 5, знайти ИР.

Рішення.

ИР = 5070 діл. США / 3000 діл. США = 1,6.

У цьому випадку проект можна вважати привабливим, тому що ИР > 1.

Індекс рентабельності служить засобом розташування проектів по рейтингу привабливості в порядку убування.

Інвестиційні рішення у випадку «взаємовиключних» проектів. Проекти називаються «взаємовиключними», якщо прийняття одного з них автоматично виключає прийняття іншого або іншого проектів. Суперечливий характер розташування проектів у порядку пріоритетності проявляється, коли проекти:

• мають різні розрахункові строки амортизації;

• мають різні обсяги інвестицій;

• характеризуються різною спрямованістю руху грошових коштів із часом.

Приклад 8.

Вихідна ситуація.

Проект	Потоки коштів по роках (в % від інвестицій)
	1	2	3	4	5
А	120	-	-	-	-
Б	-	-	140	-	-
В	-	-	-	-	200

Як видно з вихідних умов, дані проекти мають всі перераховані вище ознаки «суперечливості». Визначимо порядок їхньої пріоритетності за критеріями періоду окупності, облікового рівня доходу й внутрішньої норми рентабельності (відповідно для проектів А, Б, В - 20, 12 і 15 %).

У цьому випадку

Критерій оцінки проекту	Рейтинги проектів
	А	Б	В
Т	1	2	3
УУД	3	2	1
ВНР	1	3	2

Відповідно до прийнятих критеріїв оцінки (не залежними від ставки дисконту - вартості капіталу) розглянуті проекти мають різні рейтинги. У цьому випадку для ухвалення обґрунтованого рішення необхідно оперувати поняттями чистої вигоди інвестора, тобто чистої поточної вартості капіталу.

Побудуємо графік, що називається профілем ЧТЦ (рис. 6 .18).

Згідно ЧТЦ, при ставці дисконту менше 6 % проекти розташовуються в наступному порядку переваги: В, Б, А. При значеннях ставки дисконту, більших 7 % і менших 12 %, проекти розташовуються в наступному порядку переваги: В, А, Б. При значеннях ставки дисконту, більших 12 % і менших 14 %, проекти розташовуються в наступному порядку переваги: В, А (проект Б не розглядається). При значеннях ставки дисконту, більших ніж 14 %, проект А має більше, ніж проект В, значення ЧТЦ. Тому вибирати треба проект А.

Рис. 6.18. Залежність ЧТЦ від ставки дисконту

У загальному випадку правильне рішення буде полягати у виборі проекту з найбільшим значенням ЧТЦ, оскільки при методі оцінки по ЧТЦ передбачається більше реалістична норма реінвестування.

У той же час варто зважати на те, що по довгострокових проектах і проектам з високими доходами зростають ризики, пов'язані зі змінами умов реалізації проектів.