«Економічні» методи проектного аналізу
Загальні положення. «Економічні» методи проектного аналізу включають:
фінансовий аналіз;
власне економічний аналіз.
Фінансовий і економічний аналізи мають між собою як певні подібності, так і істотні розходження в підходах до визначення ефективності проектів. Разом з тим варто розуміти умовність поділу методів проектного аналізу на «економічні» і «неекономічні». У рамках інтегрованого підходу до аналізу проектів всі використовувані при цьому методи припускають економічні оцінки очікуваних результатів їхньої реалізації.
Фінансовий аналіз. Фінансовий аналіз проектів є одним з головних при розробці інвестиційного проекту. Він розглядає результати проекту з погляду інтересів його безпосередніх учасників.
У результаті фінансового аналізу очікується одержати відповіді на ряд питань.
Чи відшкодовуються фінансові витрати на проект у результаті його реалізації, як швидко й з якою рентабельністю?
Чи дозволяє фінансовий стан фірми реалізувати проект, забезпечити відшкодування витрат і одержання прибутку?
Як відіб'ються на можливості відшкодування витрат і рентабельності проекту різні схеми його фінансування?
Наскільки стійкі фінансові показники стосовно різного роду ризикам і невизначеностям?
Аналіз фінансової рентабельності проекту повинен ураховувати потік реальних грошей підприємства, що реалізує проект, включаючи взаємодію з державою, що одержує від нього податки й інші обов'язкові платежі (рис. 6 .17).
Рис. 6.17. Проект і його оточення
При формуванні грошових потоків проекту, використовуваних при його фінансовому аналізі, необхідно враховувати ряд особливостей, що відрізняють даний аналіз від звичайних бухгалтерських розрахунків. Ці особливості пов'язані з фундаментальним економічним поняттям альтернативних витрат.
Будь-який ресурс, що торкається проектом, повинен оцінюватися за вартістю його можливого найкращого використання. При оцінці цінності використовуваних ресурсів приймаються в увагу як явні (бухгалтерські) витрати, які приводять до фактичних грошових виплат, так і неявні, які не приводять до грошових витрат (виплатам). До неявних витрат належать витрати упущених можливостей, пов'язані з використанням ресурсів, які залучаються в проект, але могли бути використані в іншому проекті й принести певний дохід. Цей прибуток і вважається витратами, пов'язаними з використанням даних ресурсів. Таким чином, методологічне поняття про альтернативні витрати приводить до необхідності оцінки ситуацій «із проектом» і «без проекту». Порівняння цих ситуацій являє собою загальний підхід, застосовуваний у проектному аналізі для демонстрації того, що буде відбуватися із часом з підприємством при реалізації проекту й що буде при його відсутності.
Економічний аналіз проектів. Економічний аналіз проектів провадиться з позицій інтересів усього суспільства, з позицій економіки країни.
У результаті економічного аналізу очікується одержати відповіді на ряд питань.
Чи перевищують вигоди для країни в цілому всі витрати, пов'язані з реалізацією й експлуатацією проекту (з урахуванням альтернативних можливостей використання ресурсів, перерозподілу фінансових платежів усередині країни, екологічних і соціальних витрат і вигід)?
Чи зберігається це перевищення при обліку різного роду ризиків і невизначеностей?
Необхідність проведення економічного аналізу випливає з макроекономічної концепції обмеженості ресурсів (і в першу чергу, енергетичних). Це означає обмеженість можливого випуску товарів і послуг на даний момент. Тому доводиться вибирати між конкуруючими варіантами використання ресурсів.
Оцінити проект із позицій інтересів національної економіки країни означає перевірити розумність із погляду суспільства виділення ресурсів на здійснення саме цього проекту при наявності багатьох альтернатив.
Особливу значимість економічний аналіз здобуває для інвестиційних проектів в енергетику, тому що, з одного боку, енергетичний комплекс є найважливішим елементом економіки й, з іншого боку - капітальні витрати на його розвиток дуже високі. Крім того, економічний аналіз повинен дозволити не тільки оцінити ефективність використання засобів протягом усього життєвого циклу проекту, але й створити базу для дослідження впливу проекту на різні групи населення й природне середовище. При такому підході економічний аналіз стає інтегруючі, об'єднуючі результати аналізу по інших аспектах, включаючи технічний, соціальний і екологічний.
Отже, ціль економічного аналізу кожного проекту - визначити, чи є він економічно вигідним використанням коштів, якими розташовує суспільство в цілому.
Особливості «економічних» методів аналізу проектів. Фінансовий і економічний аналізи мають між собою певні подібності й розходження (табл. 6.2).
Схема оцінки проекту в кожному разі передбачає зіставлення вигід і витрат проекту. При цьому використаються формально ті ж критерії, що й у фінансовому аналізі. Однак варто пам'ятати, що внаслідок розходження цілей показники ефективності відбивають в одному випадку співвідношення витрат і вигід для підприємства (фірми), а в іншому - для всього суспільства, економіки країни.
Таблиця 6.2
Подібності й різниці «економічних» методів проектного аналізу
|
Подібності |
Різниці
|
|
Схема оцінки Критерії оцінки проекту |
Цілі проекту Трактування податків і платежів, субсидій, дотацій і допомог Трактування кредитних операцій усередині країни Формування показників витрат і вигід |
Істотне розходження між фінансовим і економічним аналізами складається в трактуванні податків, субсидій і дотацій.
У фінансовому аналізі податки, які платить підприємство, що реалізує проект, збільшують його витрати на здійснення проекту. Аналогічно будь-які субсидії, надавані підприємству, збільшують його доходи від проекту. Таким чином, у фінансовому аналізі всі податки й субсидії трактуються аналогічно іншим витратам і надходженням.
В економічному аналізі трактування податків і субсидій відрізняється від трактування інших платежів. У даному аналізі при визначенні «вигід», «витрат» сплата податків не враховується як витрата при оцінці проекту.
Таке трактування ставиться до всіх видів податкових виплат, включаючи прямі податки на доходи й непрямі податки, наприклад акцизні збори й ПДВ.
Економічна ефективність проекту виміряється, як і у фінансовому аналізі, показниками чистої поточної вартості й економічної норми рентабельності. Разом з тим багато вигід і деякі витрати не вдається визначити з необхідною точністю й оцінити в грошах. Тому в економічному аналізі прийнято розрізняти матеріальні й нематеріальні вигоди (витрати).
До матеріальних вигід можна віднести:
збільшення обсягу продукції;
підвищення якості продукції;
зміна виду продукції (переробка);
зниження витрат;
зниження витрат у споживача;
запобігання втрат і т.д.
Нематеріальні вигоди припускають:
ріст рівня освіти;
поліпшення здоров'я;
поява можливостей для відпочинку;
підвищення рівня життя й ін.
Особливі труднощі, природно, викликають нематеріальні вигоди, які необхідно визначити, дати їм кількісне вираження й, якщо можливо, оцінити в грошовому вираженні.
Поряд з формуванням структури «вигід» і «витрат» однієї з найбільш важких завдань в економічному аналізі є визначення економічних цін (цінностей) для розрахунку показників ефективності проекту. У зв'язку із цим в економічному аналізі проекту з'являється поняття альтернативної вартості.
Розглянемо наступні модельні ситуації, що пояснюють поняття альтернативної вартості.
Ситуація 1.
Припустимо, що країна імпортує природний газ протягом багатьох років. Однак в останні роки було відкрите газове родовище, запаси якого достатні для того, щоб покрити потреби країни й відмовитися від імпорту газу. Яка буде економічна ціна такого газу?
Імпорт природного газу становить альтернативу для країни, і ціна імпорту на газ відображає правдиву альтернативну вартість видобутку природного газу в країні.
Ситуація 2.
Припустимо, що країна є експортером природного газу. При цьому нам необхідно визначити економічну ефективність проекту будівництва газодобувного підприємства. Яка буде економічна ціна такого газу?
Якщо визначальним фактором є експорт, то не фінансова ціна, виплачувана виробникові (газодобувному підприємству), визначає цінність (альтернативну вартість) цього газу, а ті чисті вигоди, які утворяться в результаті експорту.