6.2. Планування складів

Планування складу призначене для створення ефективної системи зберігання запасів, за умови дотримання встановлених показників якості і кількості таким чином, щоб вони були досяжні у будь-який час, уни­каючи будь-яких втрат.

Планування складу повинно відповідати таким вимогам:

• виключення негативного впливу одних запасів на інші при їхньо­му зберіганні;

• застосування найбільш раціональних способів складського роз­міщення запасів;

• забезпечення можливості найбільш ефективного застосування підйомно-транспортних засобів.

При плануванні складу необхідно дотримуватися таких умов:

• оптимальне використання складських приміщень;

• максимальна ефективність роботи з матеріальними запасами;

• підвищення економічності всіх складських операцій.

Показники, які визначають вибір варіанта планування складу.

1. Розміщення складу:

• закріплення складської площі за певним товаром;

• направленість складування товару (горизонтальне чи вер­тикальне).

Вирішувані питання:

• чи потребує кожний вид товару встановлення постійного місця зберігання?

• яким чином необхідно розмістити сезонний товар, щоб він займав мінімальну площу?

• чи є площі для поповнення запасів і видачі товару?

• як відслідковується знаходження кожного виду товару на складі?

2. Узгодженість операцій комплектації замовлення та поповнення запасів.

Як формується графік роботи складських працівників, які займа­ються комплектацією замовлень і поповненням запасів (послідов­но чи паралельно)?

3. Зручність виконання вантажних робіт.

Вирішуються питання:

• як розміщуються складські активні та резервні запаси?

• яким є співвідношення складських обсягів, відведених під ак­тивні та резервні запаси?

4. Організація процесу складської переробки вантажів.

Вирішувані питання:

• чи передбачена на складі завантажувальна платформа для обслуговування автомобільного транспорту?

• як узгоджуються між собою завантажувальні і розвантажу­вальні роботи (за часом, місцем);

• яке співвідношення паперової та електронної складської до­кументації?

• чи передбачене оперативне управління роботою складського персоналу (мобільний зв'язок, система електронного обміну інформацією і т. д.)

При виборі варіанта планування складу визначають:

• оптимальне співвідношення між робочими об'ємом та площею складу;

• чисельністю обслуговуючого персоналу і рівнем механізації складських робіт.

Загальна площа складських приміщень промислового підприємства, як правило, становить 5-6 % виробничої площі. При їхньому плануванні до 2/3 усього складського простору відводять під зберігання запасів. На практиці користуються наступними типорозмірами площі складів: 600, 800, 1000, 1250, 5000, 7500, 10000, 25000 м².

6.3. Основи технології складських операцій на підприємстві

Основу технології складського процесу становить раціональна по­будова, чітке та послідовне виконання складських операцій, постійне удосконалювання організації праці і технологічних рішень, ефективне використання підйомно-транспортного технологічного устаткування.

Принципова схема технологічного процесу на складі визнача­ється таким.

1. Розвантаження товарів.

Залізничні вагони:

• перевірка стану, наявності та справності пломб;

• розкриття вагона і перевірка цілісності упакування товарів;

• розвантаження товарів;

• укладення на піддон;

• укладення на електровізки;

• первинне приймання за кількістю;

• доставка товару: на ділянки прийомки складу; до зони зберігання; у прийомну експедицію;

• переміщення з експедиції на склад: на ділянку приймання; до зони зберігання.

Залізничні контейнери:

• зняття контейнера та установлення їх на рампу;

• перевірка цілісності контейнерів і пломб;

• переміщення контейнерів на ділянку приймання;

• розкриття контейнерів;

• первинне приймання за кількістю;

• укладення товарів на піддони.

Автомобільний транспорт:

• перевірка цілісності упакування;

• первинне приймання за кількістю;

• розвантаження товарів;

• укладення на піддони;

• укладення на електровізки;

• доставка товарів: на ділянку прийомки; до зони зберігання.

2. Приймання товарів:

• за кількістю: розкриття тари; підрахунок кількості товарів та її звірка із супровідними документами; формування пакетів;

• за якістю: переміщення товарів до робочого місця товарознавця-бракера; розбраковування товару; формування пакетів.

3. Відбір товарів:

• комплексний відбір: цілого пакета; частини пакета з зняттям із піддону; частини пакета без зняття із піддону;

• індивідуальний відбір: цілого пакета; частини пакета з знаттям із піддону.

3. Комплектування:

• переміщення товарів на ділянку комплектування: на піддонах; на візках;

• комплектування товарів для покупців;

• перевірка відповідності відібраного товару рахункам-фактурам;

• упакування товарів у інвентарну тару;

• пломбування інвентарної тари;

• переміщення упакованих товарних місць у експедицію;

• переміщення товарних місць у зону навантаження: з експеди­ції; с ділянки комплектування; із зони зберігання;

• навантаження: на автомобільний транспорт; у залізничні вагон; у залізничні вагони.