1.2. Об'єкт і предмет дослідження в логістиці

Об'єктом дослідження і управління в логістиці є потокові процеси, їх структура та елементи досягнення загальної і локальної цілей і реалізації визначених ними функцій, які викликані об'єктивною необхідністю прогнозувати та формувати споживчий попит, цілеспрямовано організовувати і реалізовувати орієнтовану на нього самостійну або сукупну системну виробничо-комерційну діяльність.

Основними категоріями логістики є потік і запаси в їхньому взаємозв'язку та взаємозалежності. Вони є особливим проявом узагальне­них економічних категорій.

Потік у логістиці являє собою сукупність об'єктів, яка сприймаєть­ся як єдине ціле. Вона існує як інтегрований процес на певному тим­часовому інтервалі та характеризується певними співвідношенням кіль­кісних і часових одиниць.

Управління потоковими процесами здійснюється переміщенням у просторово-часових параметрах середовища ресурсів «від первинного джерела до кінцевої мети».

Логістика, насамперед, вивчається в її впливові на фізичний рух матеріальних потоків від вихідних (первинних) джерел до кінцевих цілей. У цих потоках носіями руху є продукти природи, що трансформуються як предмети праці в їх речовинні результати за допомогою коштів і знарядь праці.

Матеріальні потоки у всіх випадках опосередковуються вторин­ними потоками: інформаційними, а в економіці — ще і грошовими потоками, які відображають відношення власності до результатів праці. Вторинні потоки характеризуються як нематеріальні, але що формують­ся і перетворяться у тих же параметрах середовища, супроводжуючи ма­теріальні потоки.

Предметом дослідження в логістиці є оптимізація відносин учасників планування і управління потоковими виробничо-економічними процесами між собою та навколишнім середовищем, які викликають потокові процеси, що формують матеріальні, інформаційні, фінансові та інші потоки як суб'єктів таких відносин.

1.3. Сучасна концепція та принципи логістики

Багатогранність визначень логістики зумовлює роз­виток і збагачення її концепції, складовими трансформації якої є мислення:

1. спрямоване на вартість і корисність логістики завдяки створенню нею нових потенціалів, додаткових корисностей і вартостей (вартості місця, вартості часу, вартості інформації про товар);

2. системними категоріями, що базується на взаємозалежності засобів та процесів;

3. категоріями загальних або повних витрат, що складаються з логістичних витрат (витрат на транспортування, складування, пакування, управління запасами і т.д.), витрат закупівлі і витрат обслуговування споживача. Тут слід зауважити, що структуризація повних витрат варіативна, оскільки зумовлена можливістю генерації конфліктів витрат конфліктами цілей (з одного боку, наприклад, витрати, пов'язані з пакуванням, можна віднес­ти як до безпосередніх логістичних витрат, так і до витрат логістичного обслуговування споживачів; з іншого - існує взаємозалежність логістич­них витрат, пов'язана з тим, що логістичні рішення та обсяг витрат, на­приклад, щодо закупівлі впливають на витрати із замовлення, транспорт­ні витрати, витрати утримання запасів та виробничі витрати);

1. категоріями обслуговування (цикл замовлення, надійність, якість та елас­тичність виконання замовлення);

2. категоріями ефективності.

Такий структурований підхід до концепції логістики має ряд наслідків і визначає її принципи:

1. функціональні - становлення логістики як пронизуючої функції (поряд з персоналом, фінансами, інформацією), яка охоплює у формі матеріально­го потоку всі складові виробничо-збутового процесу, починаючи (у широ­кому розумінні), від створення ідеї і закінчуючи виходом товару з ринку, у більш вузькому - від первинного джерела, тобто виробника сировини, до кінцевого споживача;

2. інституціональні - зміна організаційних структур управління з локалізацією суб'єктів логістичного управління, тобто застосування організа­ційно-управлінських механізмів координації, що надають змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості в діях спеціалістів різноманітних служб, які беруть участь в управлінні матеріальним потоком. Результат залежить від того, наскільки успішно буде поєднано в систему комплекс заходів, пов'язаних із раціоналізацією тари, уніфікацією вантажних оди­ниць, удосконаленням складування, оптимізацією розміру замовлень і рівня запасів, вибором найвигідніших маршрутів переміщення тощо;

3. інструментальні - становлення теорії логістики як інструменту планування, управління та контролю за переміщенням товарів, інформації, фі­нансів, використанням техніки та технології логістичних процесів, яка потребує системного підходу.

Таким чином, сучасна концепція логістики ґрунтується на взаємозалежних, тісних зв'язках у сфері функціональних, інституціональних та інстру­ментальних аспектів процесу фізичного обігу товарів.

Концепція логістики передбачає:

• формування господарських зв'язків;

• визначення потреби в обсягах і напрямках перевезень продукції;

• визначення послідовності проходження продукції через пункти складування;

• оперативне регулювання поставок та перевезень;

• формування та управління надлишками;

• розвиток складського господарства;

• надання комерційних та транспортно-експедиційних послуг.

Наведемо основні положення логістики:

• Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку може здійснюватися як у межах усього підприємства, так і його окремих підрозділів.

• Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного устаткування та використання обладнання, яке б відповідало кон­кретним завданням та умовам.

• Гуманізація технологічних процесів, створення належних умов праці.

• Підрахунок логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

• Розвиток сервісу на сучасному рівні. На сьогодні можливості різкого під­вищення якості для більшості виробників продукції об'єктивно обмеже­ні. Тому зростає кількість підприємств, які звертаються до логістичного сервісу як засобу підвищення своєї конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників ідентичного товару приблизно однакової якості, перевага буде віддана тому з них, хто спроможний забезпечити більш високий рівень сервісу.

• Здатність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява вели­кої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, зумовлює різкі коливання якісних і кількісних харак­теристик матеріальних потоків, що проходять крізь логістичні системи. У цих умовах спроможність логістичних систем до адаптації, виклика­ної змінами, що відбуваються у зовнішньому середовищі, є важливим фактором стабільного положення на ринку.

Таким чином, логістична концепція управління є найбільш комплекс­ною та системною і спирається на реалії, продиктовані ринком, тобто осно­вою та передумовою всіх (тактичних, операційних та стратегічних) дій, а також рішень у сфері логістики має бути підхід, спрямований на вимоги споживачів, діяльність основних конкурентів, постачальників.

Концепція логістики визначається як система поглядів на вдосконалення виробничо-господарської діяльності підприємства через раціоналізацію управління потоковими процесами.

Її розглядають з позицій наступних положень.

1. Товар проходить ряд послідовних кроків, що надає йому вартість, у результаті чого товар з'являється в потрібному місці в необхід­ний час у відповідній кількості та формі.

2. Рух матеріальних ресурсів з первинного джерела, тобто від вироб­ника сировини, до кінцевого споживача розглядається як єдиний матеріальний потік, що характеризується сукупністю таких про­цесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, перемі­щення, складування і т. д.

Логістика інтегрує постачання, виробництво і розподіл, з метою синхронізації ритмів і потоків.

Сучасна концепція логістики розглядається через дослідження її характеристик, що базуються на категоріях мислення, орієнтованих на вартість і корисність; системний підхід; загальні (повні) витрати; обслуговування й ефективність (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Характеристики концепції логістики

У процесі формування та розвитку логістики відбувалася послідов­на зміна уявлень про сутність її концепції та методології, як відповідь на зміну пріоритетів і потреби споживчого ринку (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Основні етапи формування логістики, як концепції управління підприємством

На початку 90-х років XX сторіччя М. А. Окландер визначив основні концептуальні положення логістики промислового підприємства таким чином:

• переміщення і зберігання матеріалів, товарів, інформації від постачальника до виробника та кінцевого споживача розглядається як єдиний матеріальний потік підприємства;

• логістична система підприємства — організаційно-управлінський механізм координації дій різних його підрозділів, спрямованих на управління матеріальним потоком;

• ефективність логістичної системи підприємства визначається агрегованим показником, що враховує як витрати, пов'язані з матері­альним потоком, так і втрати прибутку внаслідок невикористаних можливостей, визначених існуванням матеріальних запасів.