Розділ 2. Основні логістичні поняття та визначення

2.1. Логістичні потоки

Матеріальний потік — сукупність предметів праці та при­кладених до них логістичиих операцій у результаті взаємодії яких, у певному порядку і часовому інтервалі виникає товарна пропозиція з комплексом нових споживчих властивостей.

Матеріальний потік розглядають через:

• відношення його учасників у просторі і часі в процесах виявлення та формування самих відносин;

• споживчі властивості продукту;

• процеси перетворення споживчих властивостей продукту, вклю­чаючи перехід його на послідовних етапах часу з одного фізико-хімічного стану в інший сировина – матеріали – напівфабрикати – комплектуючі – готова продукція – вторинна сировина та ін.);

• перетворення споживчих властивостей продукту в процесі його переміщення з однієї точки простору в іншу (у пунктах добування сировини, виготовлення матеріалів, напівфабрикатів, готової про­дукції, зберігання в запасах, торгівлі, споживання, гарантійного та післягарантійного обслуговування, утилізації морально і фізично застарілого продукту до стану «вторинної сировини» або фізичної ліквідації та ін.);

• перетворення споживчих властивостей продукту під впливом праці, засобів праці й капіталу, включаючи етапи руху (проектно-конструкторські й експериментальні, виробничі, комерційні, тран­спортні, вантажні та ін. процеси) і статики (зберігання запасів і предметів праці, готових до використання по призначенню або утилізації, і резервів коштів праці).

Форма матеріального потоку обумовлена самим визначенням (рис. 2.1).

Логістичний інформаційний канал —упорядкована певним чином сукупність суб'єктів логістичної системи, яка приймає участь у просуванні інформаційного потоку від його генератора до споживача.

Особливе значення в логістичному управлінні приділяється фор­муванню інформаційного потоку, який би забезпечував отримання своєчасної та адекватної інформації про ситуацію на споживчому ринку. Залежно від джерела ця інформація дозволяє здійснювати аналіз і прогноз цін на вироблену продукцію, обсягів продажів, існуючих і по­тенційних потреб і т.д. (табл. 2.1).

Рис. 2.1. Схема формування та перетворення матеріального потоку

Таблиця 2.1

Елементи інформаційних потоків, що відображають вимоги споживачів

Група інформаційного потоку	Елементи інформаційного потоку
Інформація про вимоги до виробленого продукту	Специфічні вимоги індивідуальних покупців і їхніх груп Вимоги до асортименту продукції Товарні групи або стандарти конфігурації Якість готової продукції й стандарти сервісу
Інформація про ціни на продукцію, яка аналогічна виробленій	Діапазони цін для конкурентних видів готової продукції й продуктового асортименту; умови контрактів або договорів поставки, що мають відношення до цін Додаткові цінові обмеження на сервіс, обсяги відправлень, страхування, упакування, маркування і т. ін.

Продовження таблиці 2.1

Група інформаційного потоку	Елементи інформаційного потоку
Інформація про процедури замовлень	Вимоги до наявності готової продукції в певних пунктах дистрибутивної мережі і торговельних точок Розмір замовлення і товарні специфікації Мінімальний розмір замовлення для окремого виду готової продукції і асортименту Процедура формування замовлень Комунікаційні канали для збору замовлень Специфікації й частота замовлень Процедура повернення замовлення
Інформація про доставку готової продукції споживачам	Тривалість циклу виконання замовлення і його складові Частота поставки замовлених партій готової продукції Вимоги до повноти виконання замовлення Вимоги до процедур отримання замовлень споживачами Процедури повернення замовлення Вимоги до якості поставки Вимоги до передпродажного і післяпродажного сервісу

Інформаційний потік може випереджати матеріальний потік, іти з ним одночасно або після нього. При цьому інформаційний потік по відношенню до матеріального потоку може бути односпрямованим або протилежним.

Так випереджаючий інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення; у прямому напрямку – попереднє повідомлення про прибуття вантажу. При одночасному односпрямованому русі йде інформація про кількісні і якісні параметри матеріального потоку. Слідом за матеріальним потоком може йти ін­формація про результати прийняття вантажу за кількістю і якістю, різні претензії, підтвердження.

Інформаційний потік характеризується наступними показниками:

• джерелом появи;

• спрямованістю руху;

• швидкістю передачі і прийому;

• інтенсивністю.

Управління інформаційним потоком здійснюється шляхом зміни напрямку, співвідношення швидкості передачі інформації і її прийому, співвідношення потужності інформаційного потоку з показниками пропускної здатності окремої ланки логістичного інформаційного ланцюга.

По своїй природі інформаційні потоки, так само як і товаропотоки, є матеріальними. Можна однозначно стверджувати, що саме вони не ідентичні цим потокам, відрізняються від них за формою; виникають, рухаються іншим способом і між іншими джерелами та адресантами. У логістиці вони розглядаються і вивчаються окремо.

Ефективне управління потоковими процесами на підприємстві можливо лише за умови наявності достовірної інформації. Можна однозначно затверджувати, що саме інформація робить логістичну систему відкритою та дозволяє їй швидко адаптуватися до різних си­туацій в умовах динамічності факторів навколишнього середовища.

У процесі формування логістичного інформаційного ланцюга відбувається формалізація ланок просування інформаційного потоку – визначаються конкретні генератори і споживач інформації, методи її трансформації (наприклад, вид носіїв інформації: паперові чи електронні).

Логістичний інформаційний ланцюг — формалізований інформаційний потік, де визначені учасники і ланки (пункти трансформації) процесу просування інформаційного потоку від генератора до споживача.

Формування та розвиток інформаційної інфраструктури логістичної діяльності є тією об'єднуючою ланкою, завдяки якій логістика виконує інтегруючу роль. Інформаційні потоки є визначальним чинником не тільки для побудови логістичних ланцюжків по просуванню відповідних потоків (матеріальних, грошових, енергетичних та ін.), але і формування всіх логістичних підсистем. Без належного інформаційного забезпечен­ня неможливий ефективний контроль над здійсненням основних і до­поміжних логістичних процесів, нереальна також оптимальна інтеграція різних функціональних підсистем діючого промислового комплексу.

Інформаційне забезпечення повинно виконувати безліч спеціалі­зованих функцій, які глибоко інтегровані у найважливіші функції ви­робничо-господарської діяльності підприємства (рис. 2.2).

До інформаційного забезпечення висуваються наступні вимоги:

• відповідність інформаційних потоків матеріальним (фінансовим та ін.) потокам господарської діяльності;

• адекватність процесам, що відбуваються у зовнішньому сере­довищі;

• оперативність отримання, опрацювання, аналізу та видачі ін­формації;

• раціональність інформаційних процесів;

• безперервність інформаційного забезпечення і відповідного ана­лізу.

Аналіз інформаційного забезпечення логістичної діяльності підприємства повинен передбачати його чітку спрямованість. При цьому у якості пріоритетів повинні бути визначені:

• інтереси споживача – на етапі збуту;

• інтереси системи збуту – на етапі виробництва;

• інтереси виробництва – на етапі закупівлі матеріальних ресурсів і підготовки їх до виробничого споживання.

Рис. 2.2 Функції інформаційного забезпечення логістичної діяльності підприємства

Досягнутий суспільством рівень розвитку технічних засобів і інформаційних технологій дозволяє отримувати необхідні дані в необмеженій кількості і у всіх сферах виробничо-господарської діяльності. На цьому етапі посилюється розуміння того, що інформація є не допоміжним, а продуктивним фактором, при вмілому використанні якого можна істотно та у стислий термін:

• підвищити продуктивність праці;

• мінімізувати витрати на виробництво, логістику і маркетинг;

• досягти синергічного ефекту в цілому у системі.