- •2) Електрохімічні методи:
- •1 Абсорбційна спектроскопія
- •1.1 Закони світлопоглинання
- •1.2 Фотометричний метод аналізу
- •Вимоги до реакцій утворення забарвлених сполук:
- •Умови проведення реакцій:
- •1.3 Методи визначення концентрації
- •1.4 Вимірювання інтенсивності світлопоглинання
- •Лабораторна робота № 1 Визначення заліза у вигляді роданідного комплексу
- •Лабораторна робота № 2 Визначення заліза(ш) із сульфосаліциловою кислотою диференційним методом
- •2 Рефрактометричний аналІз
- •Лабораторна робота № 3 Контроль якості приготованих розчинів і визначення концентрації калію броміду в водних розчинах рефрактометричним методом
- •3 Хроматографічні методи аналізу
- •3.1 Класифікація методів хроматографії
- •3.2 Іонообмінна хроматографія
- •3.3 Паперова хроматографія
- •3.4 Тонкошарова хроматографія (тшх)
- •Лабораторна робота № 4
- •4 Потенціометричний метод аналізу
- •4.1 Сутність потенціометричного методу
- •4.1.1 Виникнення електродного потенціалу
- •4.1.2 Електроди в потенціометричному методі
- •4.1.3 Дифузійний потенціал
- •4.2. Методи визначення концентрації у потенціометрії
- •4.2.1 Пряма потенціометрія (іонометрія)
- •Визначення рН
- •4.2.2 Способи визначення концентрації в прямій потенціометрії
- •4.2.3 Потенціометричне титрування
- •4.2.3.1 Види потенціометричного титрування в залежності від типу хімічної реакції, що використовується
- •4.2.3.2 Способи визначення точки еквівалентності
- •Лабораторна робота № 5 Потенціометричне визначення рН розчинів
- •Лабораторна робота № 6 Потенціометричне титрування заліза діхроматом калію
- •Лабораторна робота № 7 Визначення хлорид- і йодид-іонів при спільній присутності їх у розчині
- •5 Електрогравіметричний метод
- •5.1 Закони електролізу
- •5.2 Напруга розкладання
- •5.3 Порядок розряду іонів
- •5.4 Електроди в електроваговому аналізі
- •5.5 Вимоги до осадів у електрогравіметрії
- •5.6 Умови проведення електролізу
- •5.6.1 Фізичні умови
- •5.6.2 Хімічні умови електролізу
- •5.7 Методи електролізу
- •II. Внутрішній електроліз (електроліз без накладання напруги)
- •Лабораторна робота № 8 Електролітичне визначення нікелю з сульфатно-аміачного електроліту
- •Лабораторна робота № 9 Визначення міді внутрішнім електролізом.
- •6 Вольтамперометричний метод аналізу
- •6.1. Сутність вольтамперометричного методу
- •6.1.1 Електроди у полярографії
- •6.1.2 Границі поляризації електродів
- •6.1.3 Аналіз вольтамперної кривої
- •6.2 Методи вольтамперометричного аналізу
- •6.2.1 Якісний полярографічний аналіз
- •6.2.2 Кількісний аналіз. Рівняння Ільковича
- •6.2.3 Способи розрахунку концентрацій у поляграфічному аналізі
- •1) Визначення концентрації іонів металів за рівнянням Ільковича
- •2) Визначення концентрації методом стандартних розчинів (аналітичний метод)
- •3) Визначення концентрації речовини за методом калібрувального графіка
- •4) Визначення концентрацій речовин методом добавок
- •6.2.4. Амперметричне титрування
- •Типи кривих титрування
- •Лабораторна робота № 10 Амперометричне титрування заліза ванадатом амонію
- •Лабораторна робота № 11 Вивчення реакції міді з діетилдітіокарбаматом натрію
- •Лабораторна робота № 12 Амперометричне визначення фераміду
- •Список літератури
Лабораторна робота № 3 Контроль якості приготованих розчинів і визначення концентрації калію броміду в водних розчинах рефрактометричним методом
Методика виконання роботи
1) Перевірка якості приготованих розчинів лікарських речовин. Готують серію розчинів лікарських речовин, коливання концентрацій яких припустимі в певних межах (табл. 2.1). Вимірюють показник заломлення цих розчинів за допомогою рефрактометра. Перед проведенням вимірювань призму рефрактометра ретельно промивають дистильованою водою і витирають на сухо фільтрувальним папером. На призму рефрактометра наносять піпеткою декілька крапель випробуваного розчину і по шкалі знаходять показник заломлення. Дослід повторюють 3–4 рази, кожний раз беручи нову порцію препарату. Отримані значення порівнюють з табличними даними і роблять висновок о якості приготованих розчинів.
Таблиця 2.1
Назва препарату |
Концентрація, % |
для розчинів приготованих ваговим методом |
Результати вимірювань n | ||
Калію бромід |
10 |
1,3454– 1,3460 |
|
|
|
20 |
1,3586 – 1,3598 |
|
|
| |
Калію йодид |
10 |
1,3467 – 1,3473 |
|
|
|
20 |
1,3624 – 1,3636 |
|
|
| |
Кальцію хлорид |
10 |
1,3451 – 1,3457 |
|
|
|
20 |
1,3578 – 1,3587 |
|
|
|
2) Визначення концентрації калію броміду в водному розчині. Перед виконанням вимірювань призму рефрактометра ретельно промивають дистильованою водою і витирають на сухо фільтрувальним папером. На призму рефрактометра наносять піпеткою декілька крапель води і по шкалі рефрактометра знаходять показник заломлення (n0). Витирають призму насухо, наносять декілька крапель 1% розчину калію броміду і по шкалі знаходять показник заломлення. Дослід повторюють 3–4 рази, кожний раз беручи нову порцію препарату. Для розрахунку беруть середнє значення n з усіх вимірів. Розраховують фактор показника заломлення F за формулою:
(С = 1%).
Вимірюють показник заломлення досліджуваного розчину калію броміду і розраховують його концентрацію за формулою:
. (1)
Так як концентрація досліджуваного розчину невідома, то F беруть для 1% розчину броміду калію і розраховують приблизну концентрацію досліджуваного розчину. Потім підставляють в формулу (1) значення фактора для знайденої концентрації (табл. 2.2) і розраховують її точне значення.
Таблиця 2.2
Фактори показників заломлення (F) розчинів калію броміду
Концентрація, % |
F |
1 |
0,00120 |
5 |
0,00119 |
10 |
0,00118 |
15 |
0,00117 |
20 |
0,00116 |
3 Хроматографічні методи аналізу
Хроматографічний метод аналізу розроблений російським ботаніком М.С. Цвітом у 1903 р. Цвіт встановив, що зелений пігмент рослин хлорофіл, який вважали однорідним, насправді складається з декількох речовин. При пропусканні екстракту зеленого листя через колонку, заповнену порошком крейди і промиванні петролейним ефіром, він отримав декілька забарвлених зон, що свідчило про наявність в екстракті декількох речовин. В подальшому це було підтверджено іншими дослідниками. Цей метод він назвав хроматографією (від грецького Хроматос – колір), хоча сам говорив про можливість розділення безбарвних речовин.
Помітний розвиток хроматографічних методів почався у 30 роки 20 сторіччя, коли виникла необхідність в новому методі розділення сумішей і очистки речовин, які розкладаються при нагріванні. Хроматографія продовжує розвиватись і на цей час є одним з найбільш перспективних методів аналізу.
Хроматографію можна визначити як процес, заснований на багатократному повторенні актів сорбції та десорбції речовини при переміщенні її в потоці рухомої фази вздовж нерухомого сорбенту.
Речовина рухомої фази безперервно вступає в контакт з новими ділянками сорбенту і частково сорбується, а сорбована речовина контактує з новими порціями рухомої фази і частково десорбується.