- •2) Електрохімічні методи:
- •1 Абсорбційна спектроскопія
- •1.1 Закони світлопоглинання
- •1.2 Фотометричний метод аналізу
- •Вимоги до реакцій утворення забарвлених сполук:
- •Умови проведення реакцій:
- •1.3 Методи визначення концентрації
- •1.4 Вимірювання інтенсивності світлопоглинання
- •Лабораторна робота № 1 Визначення заліза у вигляді роданідного комплексу
- •Лабораторна робота № 2 Визначення заліза(ш) із сульфосаліциловою кислотою диференційним методом
- •2 Рефрактометричний аналІз
- •Лабораторна робота № 3 Контроль якості приготованих розчинів і визначення концентрації калію броміду в водних розчинах рефрактометричним методом
- •3 Хроматографічні методи аналізу
- •3.1 Класифікація методів хроматографії
- •3.2 Іонообмінна хроматографія
- •3.3 Паперова хроматографія
- •3.4 Тонкошарова хроматографія (тшх)
- •Лабораторна робота № 4
- •4 Потенціометричний метод аналізу
- •4.1 Сутність потенціометричного методу
- •4.1.1 Виникнення електродного потенціалу
- •4.1.2 Електроди в потенціометричному методі
- •4.1.3 Дифузійний потенціал
- •4.2. Методи визначення концентрації у потенціометрії
- •4.2.1 Пряма потенціометрія (іонометрія)
- •Визначення рН
- •4.2.2 Способи визначення концентрації в прямій потенціометрії
- •4.2.3 Потенціометричне титрування
- •4.2.3.1 Види потенціометричного титрування в залежності від типу хімічної реакції, що використовується
- •4.2.3.2 Способи визначення точки еквівалентності
- •Лабораторна робота № 5 Потенціометричне визначення рН розчинів
- •Лабораторна робота № 6 Потенціометричне титрування заліза діхроматом калію
- •Лабораторна робота № 7 Визначення хлорид- і йодид-іонів при спільній присутності їх у розчині
- •5 Електрогравіметричний метод
- •5.1 Закони електролізу
- •5.2 Напруга розкладання
- •5.3 Порядок розряду іонів
- •5.4 Електроди в електроваговому аналізі
- •5.5 Вимоги до осадів у електрогравіметрії
- •5.6 Умови проведення електролізу
- •5.6.1 Фізичні умови
- •5.6.2 Хімічні умови електролізу
- •5.7 Методи електролізу
- •II. Внутрішній електроліз (електроліз без накладання напруги)
- •Лабораторна робота № 8 Електролітичне визначення нікелю з сульфатно-аміачного електроліту
- •Лабораторна робота № 9 Визначення міді внутрішнім електролізом.
- •6 Вольтамперометричний метод аналізу
- •6.1. Сутність вольтамперометричного методу
- •6.1.1 Електроди у полярографії
- •6.1.2 Границі поляризації електродів
- •6.1.3 Аналіз вольтамперної кривої
- •6.2 Методи вольтамперометричного аналізу
- •6.2.1 Якісний полярографічний аналіз
- •6.2.2 Кількісний аналіз. Рівняння Ільковича
- •6.2.3 Способи розрахунку концентрацій у поляграфічному аналізі
- •1) Визначення концентрації іонів металів за рівнянням Ільковича
- •2) Визначення концентрації методом стандартних розчинів (аналітичний метод)
- •3) Визначення концентрації речовини за методом калібрувального графіка
- •4) Визначення концентрацій речовин методом добавок
- •6.2.4. Амперметричне титрування
- •Типи кривих титрування
- •Лабораторна робота № 10 Амперометричне титрування заліза ванадатом амонію
- •Лабораторна робота № 11 Вивчення реакції міді з діетилдітіокарбаматом натрію
- •Лабораторна робота № 12 Амперометричне визначення фераміду
- •Список літератури
5.3 Порядок розряду іонів
При електролізі розчину, в якому присутні іони декількох типів (наприклад, декілька металів) на катоді в першу чергу відновлюється іон з найбільш позитивним потенціалом, а на аноді – окиснюється іон з найбільш негативним (правило порядку розряду іонів).
Для вирішення питань послідовних електродних процесів необхідно користуватися рядом активності металів:
Al, Mn, Zn, Cd, Ni, Pd, H, Bi, Cu, Ag
pH>7, Hg-електрод 0 рН<7, Pt-електрод
Електропозитивні метали можна виділяти з кислого середовища, при цьому водень виділятися не буде. Для виділення електровід’ємних металів знижують потенціал виділення водню за рахунок лужного середовища, або природи електрода.
Будь-яку електродну реакцію можна розглядати як ряд послідовних процесів. Загальна швидкість електролітичного процесу в цілому визначається найбільш повільною стадією, з тих що складають процес. Розрізняють три основні стадії eлектpoxiмічногo процесу:
а) підвод речовини до електроду – pyx ioнів металу з загального об'єму електроліту в шар розчину, що прилягає до поверхні електрода i перебіг їx через подвійний шар за допомогою механічної подачі ioнів – перемішування розчину, дифузії і міграції;
б) дисоціація складних іонів, дегідратація;
в) розряд їх на електроді – електрохімічне перетворення;
г) відведення продуктів електрохімічної реакції від електроду;
д) перехід атомів у звичайну стійку форму речовини (входження іонів, що розрядилися в кристалічну решітку).
Відповідно до розглянутих стадій розрізняють поляризацію: “а” і “г” –концентраційну; “б” і “в” – електрохімічну і хімічну; “д” – стадії побудови кристалічної решітки.
5.4 Електроди в електроваговому аналізі
В якості електродів для виділення металів використовують індиферентнні метали (Pt або Hg).
Для зменшення похибки аналізу маса електрода повинна бути невеликою, а поверхня – максимальною. Цим вимогам відповідає платиновий циліндричний сітчастий електрод.
5.5 Вимоги до осадів у електрогравіметрії
щільно прилипати до електроду;
повинен бути щільним і гладким, щоб при промиванні, висушуванні і зважуванні не відбувалося механічних втрат.
Для отримання дрібнокристалічних осадів, що міцно утримуються на електродах необхідно вести електроліз:
а) при потенціалах нижче потенціалу виділення водню на даному металі;
б) в умовах повільного виділення металу (наприклад, з комплексів).
5.6 Умови проведення електролізу
5.6.1 Фізичні умови
Напруга. Перенапруга.
Для того, щоб електроліз проходив з видимою швидкістю, розраховують напругу розкладу (Еробоче):
,
де IR – напруга на подолання опору ланцюгу, приймається рівною 0,3 В–0,5 В.
Величина перенапруги анодного процесу позитивна, а катодного процесу – негативна. Внаслідок перенапруги потенціал анодного процесу зміщується в позитивну сторону, а катодного – в негативну.
Густина струму. Величина густини струму визначає швидкість осадження, і таким чином впливає на якість електродного осаду. Електроліз проводять при середніх значеннях густини струму – 10–3–10–2 А/см2. Якщо і<10–3 А/см2 – електроліз іде повільно, утворюється крупнокристалічний осад, що погано тримається на електроді, легко осипається, якщо і>10–2 А/см2 – разом з металом починає виділятися водень, осад утворюється крихкий (губчастий), погано тримається на електроді.
Температура, перемішування. Зі збільшенням температури і при перемішуванні прискорюється доставка іонів в приелектродний шар, швидкість електролізу збільшується, перенапруга водню зменшується. Таким чином водень на катоді виділятися не буде.