- •1.Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •2.Виникнення науки про менеджмент та напрямки еволюції управлінської думки.
- •6.Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •8.А. Файоль. Принципи менеджменту.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе та ймовірне.
- •11. Система менеджменту організацій.
- •13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •15.Зовнішнє та внутрішнє середовище організації
- •18.Організаційна культура: формування, фактори формування, підтримка та зміни.
- •19. Загальна характеристика и класифікація функцій менеджменту.
- •20. Поняття організаційної структури управління виробництвом та фактори, що її визначають.
- •38.Змістовні теорії мотивації.
- •41.Елтон Мейо і теорія людських відносин.
- •42.Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •43. Особливості концепції «любові і страху» Амітая Етціоні.
- •44.Мотиваційна теорія підтримки бажаної поведінки.
- •46.Види управлінського контролю
- •51.Методологія планування. Організаційні рівні планування.
- •53.Тактичне планування, основні задачі і прийоми.
- •55. Перешкоди на шляху планування. Плани, програми і прогнози в системі планування діяльності організації.
- •56.Система стратегiчних, тактичних, оперативних планiв.
- •60.Процес формування стратегічногоплану.Основні етапи.
- •62. Сутність та значення інформації
- •65. Використаня інформаційних технологій в управлінні організацією
- •67 Основні види та форми спілкування менеджерів.
- •74. Адміністративна модель прийняття управлінських рішень.
- •75.Поведінкові аспекти ухвалення рішення.
- •76. Групове ухвалення рішень в організаціях.
- •77.Розробка та ухвалення управлінських рішень в ситуаціях визначеності, ризику і невизначеності.
- •78.Джеймс Марч і антираціональна концепція ухвалення рішень.
- •80.Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.
- •82. Поняття про моделі і методи прийняття управлінських рішень.
- •83.Необхідність моделювання. Моделювання як складова наукового підходу до прийняття рішень
- •84 Прогнозування результатів прийняття рішень
- •85.Типи моделей: фізична, аналогова, математична.
- •87.Шляхи подолання основних бар'єрів моделювання.
- •88. Современные методы и модели принятия рациональных и стратегических управленческих решений.
- •91. Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
- •92. Підходи до вивчення лідерства
- •93. Модель управлінської сітки Блейка і Маутона
- •97. Ситуаційні стилі керівництва “Шлях – ціль” Мітчела і Хауса.
- •99. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті: подібність і відмінності
- •102. Формальне і неформальне лідерство.
- •103. Поняття про стилі керівництва. Автократичні, ліберальні і демократичні керівники.
- •104. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників в масштабах всієї організації та окремих підрозділів.
- •106. Поняття кар’єри та сфери її реалізації.
- •107. Модель ситуационного лидерства Стинсона-Джонсона
- •108. Концепція атрибутивного лідерства (причинно-наслідковий підхід до вивчення лідерства).
- •109. Концепція перетворюючого лідерства або лідерство для змін
- •110. Конфлікти у сучасному менеджменті: моделі та концепції
- •111. Структура (цикл) конфлікту та основні форми поведінки у конфліктній ситуації.
- •112. Рівні конфлікту в організації та їх джерела. Стадії конфлікту: виникнення, передконфліктне становище, назрівання, розростання та хід, остаточний результат.
- •113. Структурні методи вирішення конфліктів.
- •114. Поняття стресу. Причини стресу.
- •115. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу.
- •116. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями.
- •117. Поява опору у вигляді страйку, саботажу та інших методів. Прояви невдоволення колективу.
- •118. Управління опором
- •119. Практика передових компаній світу в управлінні конфліктами та опором.
- •120. Поняття і сутність методів управління організаціями
- •121. Класифікація методів управління
- •122. Тенденции развития экономики от управленческой к предпринимательской
- •123. Значення новаторства, інноваційних процесів
- •124. Управління в умовах різних культур
- •125. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •126. Вплив бюрократії та корупції на ефективність управління.
- •127. Підходи до оцінки ефективності управління.
- •128. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці.
- •129.Волюнтаризм та анархія в менеджменті.
- •130. Організаційні зміни
- •131. Види ефективності.
- •132. Вплив сучасних тенденцій на ефективність управління.
8.А. Файоль. Принципи менеджменту.
Класична (адміністративна) школа управління (1920-1950) започаткована франц вченим Анрі Файолем. Файоль першим сформував універсальні управлінські функції: планування, організування, мотивування, контролювання.
Файолем розроблено 14 принципів менеджменту: 1)розподіл загальної роботи в орг.-ї на складові її частини.2)повноваження та відповідальність. Ці категорії «тримають одна одну». «Де надаються повноваження, там виникає і відповідальність». 3)дисципліна. Дотримання досягнутих угод між орг.-ю та її робітниками. 4)єдиноначальність. Кожний робітник в орг.-ї повинен мати одного і тільки одного начальника. 5)єдність керівництва. Всі операції, які мають одну мету, повинні виконуватись під керівництвом одного начальника.6)підпорядкованість індивідуальних інтересів спільним. Цілі орг.-ї повинні домінувати над цілями окремих робітників або груп. 7)винагорода. Система оплати повинна бути справедливою, стимулювати діяльність, а її розміри не повинні опускатися нижче розумного рівня. 8)централізація. Ступінь концентрації влади на вищому рівні упр-ня. 9)ієрархія (скалярний ланцюг). «Ланцюг» начальників від вищого до нижчого рівня. 10)порядок. «Усьому своє місце і все на своєму місці». 11)справедливість. Відданість персоналу орг.-ї повинна поєднуватися з правосуддям керівництва орг.-ї. 12)стабільність перебування на посаді. Орг.-я повинна сприяти довгостроковим стосункам зі своїми робітниками. 13)ініціатива. «Здатність самостійно обмірковувати та виконувати план». 14)корпоративний дух. Результат гармонії та єдності персоналу орг.-ї.
9.Вклад вітчизняних вчених та практиків у прогресе науки управління. На різних етапах розвитку управлінської науки істотний внесок в неї зробили такі українські вчені, як Крезісов, Кузьмін, Лукінов, М. Туган-Барановський, Чухно, Яснопольський та інші. Яснопольський – «теорія місцевого самоврядування» побудована на основі диференційованого врахування економічної ефективності територій. Слупський – засновник математичного модулювання економічних процесів та праксеології.
Наукові дослідження Туган-Барановського можна обєднати у декілька таких напрямів: праці, пов’язані з синтезом теорій граничної цінності з трудовою теорією вартості; дослідження економічних криз і розробка теорії економічної кон’юнктури; теорія розподілу; теорія кооперації; кон’юнктурна теорія грошей і грошового обігу.
Опублікував низку праць, у яких розкрив зміст людських інтересів та мотивацій. Задовго до формування школи людських стосунків сформулював групи потреб, або внутрішніх збудників, які змушують людей діяти так, а не інакше. Виділив 5 груп потреб людей : 1) фізіологічні – для безпосередньої підтримки життя й почуття спадковості; 2) статеві 3) симптоматичні інстинкти 4) альтруїстичні 5) які ґрунтуються на практичних інтересах. Сформулював власну теорію розподілу, яка визначає доходи суспільних класів, розміри прибутку і з/п. заклав основи теорії кооперації.
Ясно польський сформулював положення, що загальні доходи економічної політики держави не можеть забезпечити однорідності розвитку окремих територій. Проранжував теорії за їхньою продуктивністю. Зробив дуже сміливий політичний висновок, що вирівнювання розвитку окремих територій неможливе без самоуправління територій.
Слуцький праця «Теорія кореляції і елементи вчення про криві розподілу» (статистик повинен бути математиком, бо його наука є наукою математичною). 1915 – праця»До теорії збалансованого бюджету споживача», у якій зясував умови стійкості індивідуальних бюджетів споживачів з урахуванням вимог корисності, передумови безперервності функції та її похідних. Проаналізував два види благ. Блага, гранична корисність яких знижується унаслідок збільшення їхньої кількості він називав насичувальними. Блага, гранична корисність яких у тих самих умовах збільшується – ненасичувальними. Запропонував поняття нормального та анормального бюджету споживача.