87.Шляхи подолання основних бар'єрів моделювання.

Модель - це представлення об'єкта чи системи ідеї в деякій формі відмінної від самої цілісності. Вона є спрощеним зображенням конкретної життєвої (управлінської) ситуації. Іншими словами, у моделях певним чином відображаються реальні події, обставини і т.д.

До бар’єрів відносяться такі як: мінливе зовнішнє середовище, недостовірні вихідні допущення, інформаційні обмеження,

- зовнішнє середовище постійно змінюється, і це негативно впливає на створення моделі, так як немає достатньої чіткості і точності інформації, також зовнішнє середовище впливає і на внутрішнє середовище окремої компанії взагалі. Вирішення: Стабілізація поточної ситуації та побудова моделі з можливими варіантами перевибору стратегії.

- недостовірні вихідні допущення (будь-яка модель спирається на деякі вихідні допущення і передумови. Деякі передумови не піддаються оцінці і не можуть бути об'єктивно перевірені. Ніхто не знає напевно, чи відбудеться це дійсно. Оскільки такі передумови є основою моделі, то точність останньої залежить від точності передумов. Модель не можна використовувати для прогнозування, наприклад, потреби в запаси, якщо неточні прогнози збуту на майбутній період). Вирішення: такими проблемами займається соц.-економ. прогнозування, отже, розвивати та вдосконалювати його, та складати більшу кількість моделей, в процесі настання події можна вибрати потрібну.

інформаційні обмеження (основна причина невірогідності передумов і інших утруднень – це обмежені можливості в одержанні потрібної інформації, що впливають і на побудову і на використання моделей. Точність моделей визначається точністю інформації з проблеми.) Побудова моделі найбільше важка в умовах невизначеності. Коли необхідна інформація настільки невизначена, що її важко одержати, виходячи з критерію об'єктивності, керівнику, можливо, доцільніше покластися на свій досвід, здатність до судження, інтуїцію і допомогу консультантів.

88. Современные методы и модели принятия рациональных и стратегических управленческих решений.

Принятие решений – это любая составная часть управленческой функции. Управленческое решение – это формализованный на альтернативных основах метод менеджмента, при помощи которого управленческая система организации получает возможность непосредственно влиять на управляемую систему. Модель – это представление объекта, системы или идеи некоторой отличительной формы. модель является упрощенной конкретной управленческой ситуацией. в моделях определяется образ, отражаются реальные события и обстоятельства. Причины применения моделей: 1)сложность производственно-хозяйственной деятельности; 2) наличие многофакторных зависимостей; 3) необходимость экспериментальной проверки многих альтернативных управленческих решений; 4) необходимость учитывать изменения в условиях рынка. Модели: 1.Теория игр. Данный метод служит для моделирования оценки и воздействия принятого решения для конкурентов. Благодаря этой модели предприятия могут прогнозировать действия конкурентов, что является преимуществом. 2.Модель теория очередей(массового обслуживания). Используется для определения оптимальных каналов обслуживания по отношению потребности в них , они применяются разных ситуациях. Резервирование билетов по телефону, кол-во разгруженных площадок на складах. Используется для уравновешивание расходов на дополнительные каналы обслуживание и потери обслуживание на уровне ниже оптимального. 3.Управление запасами(логистика), что используется для определении времени размещение заказов на ресурсы их кол-во, а также массовых ресурсов на складах. 4.Линейного программирование. Применяют для определения оптимального способа для дефицитных ресурсов при наличии конкурующих потребностей. Данный метод используется на промышленных предприятиях , максимум прибыли при наличии 1 или нескольких ресурсов, которые используют для выготовлення нескольких видов товара . 5.Модель имитации – означает процесс создания моделей реальной ситуации и экспериментальное ее использование для определения поведения этой реальной ситуации. Имитация используется в ситуациях слишком сложных для математических методов. 6.Сетевой анализ. Теория графов. Они позволяют составлять оптимал. граф в осуществляемых различных проектах, это позволяет минимизировать как время осуществления проектов, как и время на него. 7.Самым распространенным методом является экономический анализ, он вбирает в себя все методы издержек и эконом. Выгод, а также относительную рентабельность предприятия. Методы принятия управленческих решений: 1) платежная карта – один из методов в статистической теории решений, помогающих руководителю выбрать альтернативу, который используют в таких случаях: - количество альтернатив или стратегий, из которых делается выбор, разумно ограничено. - то, что может произойти, точно неизвестно. - результаты решения зависят от того, какая выбрана альтернатива и какие события фактически имели место. 2) Дерево решений – схематическое представление проблемы принятия решений. Этот метод позволяет менеджерам оценить разные направления действий, объединить их с финансовыми результатами, изменить эти результаты с учетом вероятности и сравнить альтернативы.

89.Проблеми, пов'язані із невідповідністю моделей рівню сприйняття керівників. Модель - це представлення об'єкта чи системи ідеї в деякій формі відмінної від самої цілісності. Вона є спрощеним зображенням конкретної життєвої (управлінської) ситуації.

Види моделей: 1) фізична модель (опис) 2) аналогова модель (аналог об'єкта) 3) математична модель (символи для опису, цифри)

На мою думку до них можна віднести такі як «стара школа» керівників які погано ставляться до нового, суб’єктивне ставлення з боку керівників, їх необізнаність, особистий світогляд і ставлення до різних речей та інше.

Головна проблема в тому, що моделі можуть бути сприйняті керівником не вірно. Наприклад, якщо модель передбачає посилення «суворості» в організації, тобто зміна політики менеджерів у бік більшої контрольованості, то сам керівник може втілювати її у життя перебільшуючи свої повноваження, та навіть жорстокими методами.

Окрім цього, існує питання ідеології керівника, який просто не розуміє важливість прийняття саме такої моделі і змінює її «під себе»

90.Феномен влади в менеджменті. Влада (англ. Authority) — це можливість менеджера (або групи менеджерів) розпоряджатися ресурсами, впливати на дії і поведінку людей, за допомогою певних засобів — волі, авторитету, права, насильства (батьківського, державного, економічного і ін.). Можна вести мову про пряму владу, що спрямовується на те, щоб вирішувати (підвищення, заохочення і т. п.) і зворотну владу, яка направлена на те, щоб стримувати (влада заборони).

У більш широкому розумінні, влада — це форма соціальних відносин, яка проявляється у здатності впливати на характер і напрямок діяльності людей за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також використання авторитету традицій, звичаїв, обрядів і ін.

Влада ґрунтується на відносинах субординації, тобто багаторівневого підпорядкування, ієрархії. Субординація встановлюється відповідно до діючої структури управління. Немаловажливим є також врахування особистих якостей і рівень фахової підготовки керівників та спеціалістів.

Для реалізації владних відносин потрібен певний рівень бюрократизації системи управління, тобто необхідні правила і норми, що закріплюються у різних організаційно-правових актах, включаючи статути, положення, стандарти, інструкції тощо.

В ієрархії більший або менший рівень влади залежить від рівня посади - чим вища посада, тим більшою владою наділяється керівник.

У процесі функціонування системи менеджменту виникають проблеми влади, що зумовлюються силами, які діють на менеджера, на підлеглих і на ситуацію.

А. Сили, що діють на менеджера: 1) власні цінності менеджера, обумовлені самим суспільством; 2) влада обмежується затратами і надаваними пільгами; 3) прийняття влади включає і відповідальність, але не всі менеджери бажають мати які-небудь обов'язки.

Б. Сили, що діють на підлеглих: 1) деякі з них (підлеглих) можуть розходитися із суспільством з ідеологічних міркувань; 2) підлеглі підкоряються владі менеджерів через свої інтереси, які залежать від мотивації; 3) люди сприймають владу інших тільки до якої-небудь межі; 4) влада може застосовуватися просто тому, що деякі аспекти ситуації здаються нездійсненими, або точно не оціненими; 5) влада може застосовуватися через те, що підлеглі не досить сильні, щоб змінити становище.

В. Сили, що діють на ситуацію: 1) влада може застосовуватися в період довготривалих історичних конфліктів; 2) економічні умови, особливо перспективи зайнятості, можуть зробити застосування влади більш-менш спокійним.