97. Ситуаційні стилі керівництва “Шлях – ціль” Мітчела і Хауса.

Ситуаційний підхід "шлях-мета" Мітчела і Хауса базується на оцінці дії, яку створює поведінка керівника щодо мотивації, задоволеності та продуктивності праці підлеглого. Керівник спрямовує дії підлеглих на досягнення цілей організації. Деякі прийоми впливу на шляхи досягнення цілей:

1.Роз´яснення підлеглому того, що від нього вимагається.

2.Спрямування зусиль підлеглих на досягнення цілей.

3.Забезпечення підтримки.

4. Наставництво.

5.Усунення перепон у роботі підлеглих.

6.Формування у підлеглих таких потреб, які може задовольнити керівник.

7. Задоволення потреб підлеглих після досягнення цілей тощо. Один із авторів підходу проф. Хаус виділив 4 стилі керівництва:

1.Стиль підтримки (подібний до стилю, що орієнтований на людину, людські взаємини).

2.Інструментальний стиль (подібний до стилю, що орієнтований на роботу, завдання). 

3.Стиль, який заохочує підлеглих до участі у роботі (партисипативний) - керівник ділиться інформацією і використовує ідеї підлеглих для прийняття рішень групою, застосовуються консультації.

4.Стиль, орієнтований на досягнення, коли підлеглі отримують напружене завдання, повинні постійно підвищувати рівень свого індивідуального виробітку.

Вибір стилю визначається:

-   особистими якостями підлеглих;

-   вимогами і дією з боку зовнішнього середовища.

Особлива увага приділяється стилям підтримки та інструментальному. Коли характер завдань неоднозначний, то перевагу слід віддати інструментальному стилю. Якщо підлеглі хочуть і мають упевненість у можливості підвищення продуктивності праці, то доцільно використовувати стиль підтримки. Підлеглі повинні бути впевнені, що вони можуть впливати на зовнішнє середовище (пункт контролю). При цьому керівник теж впевнений, що його повноваження і дії забезпечують вплив на події.

98. Ситуацiйна модель використання стилiв керiвництва для прийняття рiшень керiвником Врума та Ф. Йеттона Ситуаційна модель прийняття рішень Врума — Йєттона. Одна з найсучасніших моделей, яку використовують для пояснення ситуаційного лідерства. Вона акцентує, що не існує єдино правильного способу прийняття рішень для всіх ситуацій. Аналізуючи всі аспекти проблеми, керівник має визначити, який стиль (з точки зору залучення підлеглих до прийняття рішень) йому слід використати у даній ситуації.

Існує думка, що проблема може бути вирішена ефективно, якщо якість прийнятого рішення відповідає вимогам організації. Поняття «якість» охоплює витрати на вирішення проблеми і користь від прийнятого рішення для організації щодо майбутнього її розвитку. До витрат відносять і втрати часу в разі затягування обговорення проблеми. Модель передбачає використання «дерева рішень» для визначення стилю керівництва, який найбільше відповідає конкретній ситуації, пропонує застосовувати п'ять стилів залежно від ситуації: автократичний І (АІ), автократичний II (АП), консультативний І (КІ), консультативний II (КП), груповий (ПІ). Кожен зі стилів передбачає наступні дії керівника: АІ. Керівник приймає рішення сам, використовуючи наявну на даний момент інформацію. АП. Керівник отримує необхідну інформацію від своїх підлеглих і відтак сам приймає рішення. Працівників залучає тільки для збору інформації. КІ. Керівник викладає проблему тим підлеглим, кого це стосується, і вислуховує їх ідеї та пропозиції, не збираючи при цьому працівників разом. Потім сам приймає рішення, враховуючи або ні їхню думку. КП. Керівник викладає проблему підлеглим, зібравши їх разом, вислуховує їхні ідеї та пропозиції. Потім приймає рішення з урахуванням або без урахування підлеглих. ГИ. Керівник викладає проблему групі, запрошуючи всіх до її обговорення, яке триває доти, доки не буде досягнуто згоди групи щодо способів вирішення проблеми. При цьому керівник не намагається нав'язати свою думку іншим. У цій моделі приділено більше уваги ситуації, ніж особі керівника. Ситуації характеризуються певними чинниками, три з яких впливають на якість прийнятого рішення, а чотири — стосуються згоди підлеглих щодо вибраного керівником рішення

Використання певного стилю має бути адекватним ситуації, яка склалася.