1. Мета інженерної розвідки.
Будівництву моста передує інженерна розвідка.
Мета інженерної розвідки району будівництва мостового переходу полягає у наступному.
1. Вибір місця будівництва моста і підходів до нього.
2.
Визначення місць заготівлі елементів
і матеріалів моста.
3. Вибір шляхів підвозу заготовлених елементів і матеріалів моста.
4. Складання розрахункової схеми моста.
5. Визначення кількості необхідних елементів і матеріалів.
6. Ухвалення рішення з організації робіт.
Крім того, інженерна розвідка повинна визначити необхідні маскувальні заходи у місці будівництва мостового переходу і заготівлі матеріалів.
Для проведення інженерної розвідки виділяється підрозділ, склад якого залежить від характеру водної перешкоди (головним чином від ширини ріки), умов бойової обстановки, а також від того, чи буде міст будуватися із заздалегідь заготовлених елементів або з місцевих матеріалів. Підрозділ розбивається на групи, кожна з яких виконує певну задачу (розвідку місця мостового переходу; розвідку місць заготівлі матеріалів – лісові масиви, склади матеріалів, кар'єри та шляхів їх підвозу до мостового переходу; розвідку загороджень тощо) і забезпечується необхідними для роботи обладнанням: човнами, засобами розвідки і подолання загороджень, дозиметричними приборами, а також засобами пересування і зв'язку.
Мостовим переходом називається комплекс споруд, що складається з:
власне моста;
підходів до моста;
регуляційних струмененаправляючих споруд, що забезпечують нормальне протікання води під мостом;
споруд, що захищають мости і підходи до них від розмиву.
Місце мостового переходу є контрольною точкою траси дороги. Воно повинне по можливості задовольняти такі вимоги:
вісь моста повинна розташовуватися під прямим кутом до напрямку течії води при високому горизонті;
річище ріки повинно бути прямолінійним і плавним за зміною глибини;
перехід варто призначати в самому вузькому місці річкового долу, без старорічищ і проток на заплавах, на ділянці з найменшою глибиною ріки;
геологічна будова річища і заплави повинна забезпечувати сталість опір і земляних насипів;
перетинання не варто проектувати безпосередньо у впадання притоки (рекомендовані мінімальні відстані: 150 м униз та 30 м нагору за течією ріки).
Відомості, зібрані під час інженерної розвідки, повинні дати вичерпний матеріал для вибору конструкції моста, складання його розрахункової схеми, визначення кількості матеріалів і ухвалення рішення з організації робіт.
Всі дані, здобуті інженерною розвідкою, заносяться в картку інженерної розвідки з доданням до неї плану місцевості (карти) району будівництва моста (рис. 1) з позначенням місць заготівлі матеріалів (мостових елементів), шляхів підходу до моста та поперечного профілю ріки.
Рис. 1. План-схема району будівництва моста
Вибір місця будівництва моста і підходів до нього.
З тактичних розумінь дуже важливо розташувати міст на місцевості, яка не видима для супротивника (поза височинами рельєфу, лісовими ділянками). Місце будівництва моста повинно бути зручним і вигідним для організації його оборони.
На практиці задовольнити водночас всі технічні і тактичні вимоги до військового низьководного моста не завжди вдається. У цьому випадку варто віддавати перевагу, тактичним вимогам.
При виборі місця мостового переходу, визначають: 1) ширину і глибину ріки по осі моста; 2) розрахунковий горизонт і швидкість течії води; 3) крутизну берегів; 4) вид ґрунт дна ріки і берегів; 5) наявність загороджень на підходах до моста і у воді, а також наявність ділянок місцевості, заражених хімічними і радіоактивними речовинами.
Ширину ріки визначають: безпосереднім проміром, далекоміром, біноклем.
Промір глибини роблять одночасно з визначенням ширини ріки за допомогою багра, рейки або лота, а вид ґрунту дна визначають донним щупом.
Розрахунковий горизонт води (РГВ) – максимальний горизонт води, можливий у період експлуатації моста визначають з урахуванням коливання рівня (КР) у тому випадку, якщо очікується підйом води в ріці внаслідок паводків або льодоходу, а також унаслідок спуска води з водоймищ, що знаходяться вище моста. Ці данні можна одержати по місцевих ознаках на берегах і шляхом опитування місцевих жителів, а також за даними гідрографічних довідників.
Швидкість течії води вимірюють на фарватері для поверхневих струменів води за допомогою гідрометричної вертушки, гідроспідометра або поплавцями. За даними швидкості течії і глибини води та виду ґрунтів, вибирають тип опор моста.
Крутизну берегів визначають безпосереднім виміром перевищень берегів над рівнем води за допомогою рейки і рівня.
Вид ґрунту берегів визначають відриванням шурфів розміром 1×0,6 м і глибиною 1,5–2 м.
Наявність загороджень на підходах до моста і у воді, а також наявність ділянок місцевості, заражених хімічними, радіоактивними та бактеріологічними речовинами визначається саперними та спеціальними підрозділами хімічного, радіаційного, та бактеріологічного захисту з використанням відповідних приладів.
За результатами вимірів ширини і глибини ріки, визначення розрахункового горизонту води і крутизни берегів оформлюють поперечний профіль ріки (рис. 2), який є основним документом для складання розрахункової схеми моста.
Рис. 2. Поперечний профіль ріки
Підходи до моста доцільно обирати схованими, що дозволяють швидке розосередження машин у випадку необхідності.
При розвідці шляхів підходу до моста особлива увага повинна бути приділена визначенню прохідності місцевості і перевірці її на наявність загороджень.
Вибираючи шляхи підходу до моста, слід враховувати таки положення:
висоту насипу на підходах приймати не більше 1,5 м, прибігаючи навіть до подовження моста;
ширину насипу приймати на 1,5 м більше ширини моста;
при високих берегах на підходах улаштовувати виїмки;
максимальний ухил підходів до моста повинний бути не більш 5 % на довгих ділянках і не більш 7% на ділянках 10-15м; при цьому ділянки з глинистим ґрунтом при подовжньому ухилі більш 3% необхідно зміцнювати покриттям із лісоматеріалу, викладанням каменем і т.д.;
радіус кривої у плані на підходах до моста приймати не менше 25 м;
поздовжні ухили на підходах до моста приймати не більше 3% на довгих ділянках і не більше 5% на коротких ділянках;
безпосередньо перед мостом на ділянці довжиною не менше 10 м поздовжні ухили підходів повинні бути не більше 1-2% і не менше 0,5%;
по обидва боки дороги, яка вирішується у виїмці, необхідно передбачати канави для відводу поверхневої води в ріку;
крутизну укосів насипів і виїмок на підходах до моста приймати 1:1,5;