Методична вказівка з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Фармація»)

Заняття №13

Тема: Імунітет. Види імунітету. Фактори неспецифічного захисту організму від патогенних мікроорганізмів. Антигени. Реакція аглютинації.

Модуль 1.	Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна вірусологія.
Змістовий модуль 9.	Імунна система організму. Імунні реакції організму.

1. Значення теми: Опірність організму до інфекції зумовлена багатьма механізмами. Їх знання необхідне фармацевтам для правильного застосування лікувальних і профілактичних імунобіологічгих препаратів. Механізми імунної відповіді розуміти не можливо без знання властивостей антигенів. Одним з найбільш поширених серологічних методів дослідження є реакція аглютинації, яка проводиться з метою ідентифікації мікробної культури як найінформативніший діагностичний тест, а також в клінічній лабораторній практиці для визначення груп крові.

2. Мета: Знати основні механізми неспецифічної резистентності організму, види імунітету, основні властивості антигенів, суть і механізми постановки реакції аглютинації. Вміти визначати активність лізоциму у слині, проводити реакцію аглютинації на склі і в розведеннях.

3. Завдання для самопідготовки до заняття:

1. До даної теми повторити:

1. Морфологію і функцію клітин крові (курси нормальної фізіології і патології).

2. Анатомію і гістологію шкіри, слизових оболонок, лімфатичної системи (курси нормальної анатомії і патології).

3. Мікрофлору організму людини, її основні функції (курс загальної мікробіології.

4. Природу і будову білків, жирів, вуглеводів, нуклеїнових кислот і ферментів (курс біохімії).

2. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Визначення поняття "імунітет". Види імунітету.

2. Імунологія як наука. Її предмет і завдання. Історія імунології.Сучасні напрямки розвитку імунології.

3. Неспецифічна протиінфекційна резистентність організму, її основні механізми. Захисні загальнофізіологічні реакції (запалення, підвищення температури, згортання крові, функція органів виділення).

4. Фізіологічні бар’єри: шкіра, слизові оболонки, лімфатичні вузли, нормальна мікрофлора, гістогематичний, гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри.

5. Гуморальні фактори неспецифічного захисту рідин організму (лізоцим, інтерферони,система комплементу, лізини, лейкіни, противірусні інгібітори, плакіни, пропердин, фібронектин та ін.)

6. Інтерферони. Класифікація інтерферонів, індуктори, механізм утворення, біологічні функції інтерферонів (противірусна, протипухлинна, імуномодулююча, радіопротекторна). Рекомбінантні інтерферони.

7. Система комплементу, його природа, властивості та роль в імунітеті. Шляхи активації комплементу.

8. Фагоцитоз. Роль І. І. Мечникова у розвитку вчення про фагоцитоз. Класифікація фагоцитуючих клітин. Основні стадії фагоцитозу. Біохімічні механізми ушкодження бактерій фагоцитами. Завершений і незавершений фагоцитоз.

9. Методи оцінки фагоцитарної активності: фагоцитарне число, фагоцитарний індекс.

10. Антигени як індуктори імунної відповіді, їх хімічна природа, будова і властивості.

11. Види антигенів. Повноцінні антигени. Гаптени.

12. Специфічність антигенів та її види. Поняття про ізоантигени, гетероантигени, аутоантигени. Антигени гістосумісності людини.

13. Антигенна будова мікроорганізмів. Антигенні властивості мікробних токсинів і ферментів. Протективні антигени. Роль мікробних антигенів в інфекційному процесі та розвитку імунної відповіді.

14. Реакція аглютинації, її види і способи проведення.

15. Реакція непрямої гемаглютинації. Реакція гальмування гемаглютинації. Практичне застосування..

3. Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Скласти схему "Види імунітету".

2. Скласти таблицю різновидностей антигенної специфічності, навести приклади.

Види антигенної специфічності	Приклади

4. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Визначити активність лізоциму у слині методом паперових дисків.

2. Поставити реакцію аглютинації на склі з метою серологічної ідентифікації невідомої мікробної культури.

3. Поставити реакцію аглютинації в розведеннях.

5. Інструкція до практичної роботи:

1. Нанести кілька крапель слини на стерильне предметне сельце. Стерильним пінцетом захопити паперовий диск з фільтрувального паперу, змочити його слиною і помістити на МПА із засіяною культурою мікрокока. Чашку помістити в термостат при 37°С на 24 години.

2. На предметне сельце нанести дві краплі фізіологічного розчину. В кожну з них внести петлею досліджувані мікроорганізми (з чистої культури на скошеному агарі) і старанно розтерти до утворення гомогенної суспензії. Потім додати по краплі специфічних імунних сироваток - анти-колі і протидизентерійної. Аглютинацію спостерігають через кілька хвилин на темному фоні. Врахувати результат, зробити висновок.

3. Поставити реакцію аглютинації в розведеннях (у пробірках). Спочатку в пробірках готують серійні розведення сироватки. Для приготування розведень використовують не цільну сироватку, а вже попередно розведену 1:50. Реакцію ставлять за схемою:

№пробірки Інгредієнти	1	2	3	4	5
Фізіологічний розчин	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Досліджувана сироватка 1:50	1,0	1,0	1,0	1,0	-
Діагностикум	0,1	0,1	0,1	0, 1	0,1
Розведення сироватки	1:100	1:200	1:400	1:800	-

Після інкубації в термостаті протягом 45 хв. враховують результат (можна за допомогою аглютиноскопа). Визначають титр сироватки.

6. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці.

2. Паперові диски, чашки з арагом, засіяні культурою мікрокока.

3. Набори для проведення реакції аглютинації на склі і в пробірках.

4. Аглютиноскопи.

Джерела навчальної інформації.

1.Література теоретична:

1.Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

2.Мікробіологія/ За ред. І. Л. Дикого.-Харків: вид-во НФаУ; Оригінал, 2006.

3.Крок-1.Фармація.-Київ: Медицина, 2004.

4.Конспекти лекцій.

2.Література практична:

1.Микробиология руководство к лабораторным занятиям / Под ред. И.Л. Дикого.-Киев-2004

2.Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

3.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Шикета Л. М.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук проф. Р.В.Куцик