МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ. ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ І СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ. ОПТИМІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА ОСНОВІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

План лекції

1. Організація лікувально-профілактичної допомоги міському населенню. Основні лікувально-профілактичні заклади, їх структура, управління.

2. Значення поліклініки в системі медичної допомоги населенню. Її завдання, функції, структура, методика аналізу діяльності. Сучасні погляди на розвиток поліклініки.

3. Зміст, організація, документація та аналіз роботи дільничних лікарів (сімейних, загальної практики).

4. Профілактична робота поліклініки.

5. Відділення профілактики міської поліклініки, його значення, зміст роботи, структура, показники діяльності.

6. Протиепідемічна робота поліклініки. Роль кабінету інфекційних захворювань. Зв’язок із СЕС.

7. Денний стаціонар і стаціонар вдома, їх місце в системі лікувально-профілактичної допомоги, організація і оцінка роботи.

8. Основна обліково-оперативна і звітна документація поліклініки. Показники, що характеризують діяльність поліклініки, методика їх аналізу.

9. Стаціонар багатопрофільної лікарні, його функції та структура. Організація госпіталізації хворих. Приймальне відділення стаціонару, зміст роботи.

10. Структура і організація роботи відділення стаціонару (терапевтичного, хірургічного тощо).

11. Зміст та оцінка роботи завідувача відділенням стаціонару, лікаря-ординатора.

12. Організація відновлювального лікування в закладах охорони здоров’я. Принципи, завдання, види і методи.

13. Основна обліково-оперативна і звітна документація стаціонару. Показники, що характеризують діяльність стаціонару, їх аналіз.

14. Заходи по раціональному використанню ліжкового фонду.

ОРГАНІЗАЦІЯ АМБУЛАТОРНО – ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДОПОМОГИ МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ, ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ.

ПОЛІКЛІНІКА – лікувально-профілактичний заклад, який надає первинну та вторинну лікувально-профілактичну допомогу міському населенню за дільнично-територіальним принципом.

Первинна лікувально-профілактична допомога надається переважно за територіальною ознакою сімейними лікарями або лікарями загальної практики і передбачає просту діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, профілактичні заходи, направлення пацієнта для подання спеціалізованої і високо спеціалізованої допомоги.

Спеціалізована (вторинна) лікувально–профілактична допомога надається лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковану діагностику, профілактику і лікування, ніж лікарі загальної практики.

Напрямки роботи поліклініки :

І. Профілактична робота:

1. Санітарно-просвітня робота (гігієнічне виховання населення) – первинна профілактика.

Первинна профілактика – це система державних, громадських і медичних заходів, які направлені на попередження захворювань шляхом усунення причин і умов їх розвитку, підвищення реактивності організму.

2. Санітарно-гігієнічна робота (поточний санітарний нагляд за умовами проживання) - первинна профілактика.

3. Протиепідемічна робота:

а) щеплення - первинна профілактика;

б) раннє виявлення інфекцій і нагляд СЕС, організація ізоляції хворих, поточної дезинфекції.

3. Диспансеризація (огляди і спостереження):

а) здорових і осіб з факторами ризику (Д1)- первинна профілактика;

б) практично здорових (Д2) – вторинна профілактика;

в) хворих на хронічні захворювання (Д3) – вторинна профілактика.

Вторинна профілактика – це комплекс заходів, спрямованих на раннє виявлення захворювань, ефективне лікування, попередження рецидивові, прогресування і ускладнення.

ІІ. Лікувально-діагностична робота:

1. Діагностика захворювань.

2. Лікування:

• в поліклініці (в тому числі денний стаціонар);

• вдома (в тому числі домашній стаціонар);

• надання екстреної допомоги (при необхідності);

• направлення хворих на:

а) стаціонарне лікування;

б) санаторно-курортне лікування;

• відновлювальне лікування (реабілітація) – третинна профілактика;

Третинна профілактика – включає в себе попередження втрати функції, а також відновлення втраченої функції (реабілітації).

• експертиза втрати працездатності (тимчасової і стійкої).

ІІІ. Організаційно-методична робота:

1. Ведення документації (облікової, оперативної, звітної).

2. Аналіз здоров’я населення (демографічні показники, показники захворюваності, інвалідності).

3. Показники:

а) доступності:

• штатні нормативи сімейних лікарів, дільничних терапевтів і спеціалістів встановлено згідно наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000 р;

• кількість лікарів на 10 тис. населення (норматив 13,0);

• кількість відвідувань на 1 жителя (норматив 6);

б) обсягу амбулаторно-поліклінічної допомоги:

Організація роботи сімейного лікаря (дільничного терапевта)

• організація дільниці: терапевтичної – 1700-2000 чол.; педіатричної – 700 – 800 чол.; сімейного лікаря – 1200 – 1500 чол.;

• робочий тиждень (скорочений робочий час – 36 годин); п’ятиденний робочий тиждень – в день 6 годин, з них – 3 години амбулаторного прийому, 3 години прийому вдома, (в році 280 робочих днів);

• норма навантаження 5-6 пацієнтів на амбулаторному прийомі, 2 пацієнта вдома;

• функція лікарської посади: 5 х 3 = 15 – амбулаторний прийом

2 х 3 = 6 – прийом вдома

21 відвідування в день.

21 х 280 = 6000 відвідувань за рік.

Організація роботи лікаря-спеціаліста

• принцип роботи – дільничний;

• робочий тиждень 36 годин;

• норма навантаження від 5 до 9 пацієнтів на амбулаторному прийомі в залежності від спеціальності, 1,25 пацієнта вдома.

4. Впровадження в практику нових ефективних методів і засобів профілактики, діагностики, лікування, а також організаційних форм і методів роботи.

5. Організація та забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу.

Структура поліклініки:

1. Реєстратура.

2. Лікувально-профілактичні відділення:

2.1. Відділення профілактики

а) кабінет долікарського прийому;

б) анамнестичний кабінет;

в) оглядовий жіночий кабінет;

г) кабінет обліку і контролю диспансеризації;

д) кабінети профоглядів (5-6);

ж) кабінет профілактичних щеплень;

з) кабінет гігієнічного виховання населення.

2.2. Терапевтичні відділення (відділення сімейної медицини).

2.3. Відділення і кабінети спеціалізованої допомоги (18 – 20 спеціальностей, в т.ч. відділення або кабінет хірургії одного дня, КІЗ).

2.4. Відділення відновлювального лікування:

а) фізіотерапевтичний кабінет;

б) кабінет лікувальної фізкультури;

в) кабінет масажу;

г) кабінет голкотерапії;

д) басейн.

2.5. Денний стаціонар.

2.6. Кабінет невідкладної допомоги.

3. Діагностичні підрозділи:

а) рентген-кабінет;

б) лабораторія;

в) кабінет функціональної діагностики;

г) кабінет ультразвукового дослідження.

4. Інші підрозділи:

а) адміністрація;

б) кабінет мед статистики;

в) господарська частина.