Тема: група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу мінералізацією.

СУЧАСНІ ЗАГАЛЬНІ І ОКРЕМІ МЕТОДИ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ

План лекції

1. Загальна характеристика групи ”металевих” отрут

2. Основні закономірності поводження в організмі

3. Сучасні методи мінералізації

4. Особливості деструктивної мінералізації біологічного матеріалу при дослідженні на меркурій

1. Загальна характеристика групи «металевих» отрут

Група речовин «металеві» отрути містить у собі сполуки барію, кобальту, ніколу, талію, мангану, хрому, цинку, аргентуму, плюмбуму, кадмію, купруму, бісмуту, меркурію, стануму, а також миш'яку і сурми. Сполуки металів досить поширені в природі, входять до складу організму (Мn, Сu, Со і т.д. є біогенними).

Метали та їх сполуки знайшли широке застосування в народному господарстві: виробництво металевих сплавів, скла, кераміки, лаків, фарб, гуми, хімічних реактивів, в сільському господарстві в якості пестицидів (барію хлорид, гранозан, купруму сульфат і т д), в медицині як лікарські препарати (барію сульфат, калію перманганат, аргентуму нітрат, осарсол і т д).

Причини отруєння « металевими “отрутами:

• Неправильне використання мідного, оцинкованого, кадмірованого посуду при збереженні харчових продуктів,

• Потрапляння дрібнодисперсних частинок при обробці металів,

• Потрапляння в їжу при обробці рослин пестицидами, що містять «Металеві» отрути,

• Медикаментозні отруєння (неправильне збереження, передозування)

2. Основні закономірності поведінки в організмі

Закономірності поведінки сполук металів в організмі. Вивчення цього питання необхідне для правильного вибору методу ізолювання, об'єктів дослідження, для оцінки часу зберігання «отрут» в об'єкті дослідження. Надходження в організм «металевих» отрут:

1) ШКТ (через рот),

2) Органи дихання (характерно для летких сполук: сурм'янистий гідроген, сульфід сурми, меркурію і його сполуки, дрібнодисперсного стану речовин),

3) Через шкіру (препарати меркурію, талію, кадмію),

4) Через плаценту і слизові (миш'як)

Всмоктування іонів металів в основному відбувається у верхньому відділенні тонкого кишковика. Деякі сполуки металів не всмоктуються в травному тракті в зв'язку з їх малою розчинністю, наприклад, барію сульфат. Метали можуть бути в крові в іонному виді (тоді відбувається активний транспорт) або у вигляді комплексів (можливо неактивне всмоктування).

В процесі метаболічних перетворень «металеві» отрути в організмі піддаються процесам окислювання, відновлення, кон'югації, гідролізу.

Розподіляються метали в шлунку, кишковику, печінці і нирках. Для більшості металів характерне нагромадження в м'яких тканинах, особливо в тих, котрі багаті сульфгідрильними угрупуваннями (печінка, нирки); крім того, аргентум накопичується в шкірі; плюмбум, барій, кадмій, миш'як - в плоских кістках.

Має значення характер отруєнь, так миш'як, меркурій при гострих отруєннях виявляються в нирках, печінці, при хронічних - у нігтях, волоссі, кістках.

Виділяються з організму метали в основному нирками (із сечею), ШКТ (через кишковик), деякі метали (миш'як, меркурій) - потовими і молочними залозами.

Токсична дія обумовлена тим, що катіони металів зв'язуються з амінокислотами, пептидами і білками організму, утворюючи при цьому міцні комплекси за рахунок реакційноздатних функціональних груп (-SН.-NН₂ -СООН, -ОН).

Токсична дія окремих «металевих» отрут:

Манган - протоплазматична отрута, поражає ЦНС, нирки, легені, органи кровообігу,

Хром - нефротоксична, припікаюча дія, блокує ряд ферментів,

Аргентум - припікаюча дія, поражає ряд капілярів,

Купрум - нейро-, гемо-, нефротоксична, місцева припікаюча дія,

Цинк -ентеротоксична дія,

Бісмут - метгемоглобіноутворююча, нейро-, гепотсксична дія,

Меркурій - нейро-, нефротоксична дія,

Арсен - підвищує проникність і викликає параліч капілярів, викликає гемоліз, блокує тіолові ферменти,

Талій - протоплазматична отрута, нейротоксична дія,

Барій - підвищує проникність клітинних мембран і капілярів (смерть від серцево-судинної недостатності),

Плюмбум - нефротоксична дія, блокує ряд ферментів.