ЛЕКЦІЯ 3:

Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Особливості демографічних показників у різних регіонах світу, окремих країнах та в Україні.

Основні питання теми:

1. Предмет і зміст демографії, практичне застосування.

2. Статика населення. Переписи населення, методика їх проведення. Зміни чисельності і структури населення України за даними ряду переписів. Медико-соціальне значення постаріння населення.

3. Динаміка населення. Механічний рух. Природний рух, методика його вивчення.

4. Методика обчислення і оцінки показників народжуваності, загальної смертності, природного приросту населення.

5. Чинники, що впливають на показники природного руху.

6. Коефіцієнти загальної смертності і смертності різних вікових та статевих груп, міського і сільського населення, їх динаміка.

7. Особливості та основні причини смертності в Україні в порівнянні з іншими країнами.

8. Медико-соціальне значення смертності немовлят (СН), методика вивчення.

9. Методика розрахунку та аналізу загального і спеціальних показників СН.

10. Причини, динаміка та особливості формування ПСН в Україні та світі.

Соціальна медицина та організація охорони здоров¢я - наука, що вивчає соціальні закономірності здоров'я людей та обґрунтовує шляхи його поліпшення через раціональну організацію охорони здоров'я

(II Всеукраїнський з'їзд соціальних гігієністів

та організаторів охорони здоров'я, 1990).

Соціальна медицина та організація охорони здоров¢я як предмет викладання складається з розділів:

• медична статистика (біостатистика)

• популяційне здоров¢я і чинники, що на нього впливають

• системи охорони здоров¢я та медичної допомоги

Модулі дисципліни:

Модуль 1 (8 семестр)	Статистика здоров’я. Організація медичного забезпечення населення на сучасних його рівнях.
Модуль 2 (9 семестр)	Організація медико-профілактичного забезпечення населення. Соціальний захист населення. Експертиза працездатності. Менеджмент системи охорони здоров’я.

Популяційне (громадське, суспільне) здоров’я, здоров’я населення – статистичне поняття, що достатньо повно характеризується комплексом медичних показників (коефіцієнтів, індексів), а також показників соціального та психічного благополуччя.

Показники популяційного здоров’я:

• Демографічні

• Захворюваності

• Інвалідності

• Фізичного розвитку

Демографія — наука про народонаселення, закономірності його відтворення залежно від соціально-економічних, природних умов, міграції та інших чинників.

Медико-соціальне значення демографії

Демографічні дослідження служать підставою для розробки:

• демографічної політики держави,

• планування трудових ресурсів,

• мережі медичних установ,

• забезпеченості населення медичним персоналом тощо.

Демографічні показники (поруч із показниками захворюваності, інвалідності і фізичного розвитку) є критеріями:

• популяційного здоров'я,

• діяльності системи охорони здоров'я,

• соціального благополуччя і рівня розвитку держави.

Демографія вивчає:

• статику населення - чисельність, територіальне розміщення, склад населення;

• динаміку або рух населення - зміни чисельності, розміщення і складу населення, причини і наслідки цих змін.

Рух населення:

• природний - шлюбність, народжуваність, смертність населення

• міграційний - сукупність всіх територіальних переміщень населення (визначає характер розселення, щільність, сезонний і маятниковий рух населення, таїть загрозу розповсюдження інфекційних захворювань).

• соціальний - переміщення людей з одних соціальних груп в інші (визначає зміни в соціальній структурі населення).

Джерела (методи) збору інформації про населення:

• переписи населення

• поточний облік міграції (механічного руху) населення

• поточний облік природного руху населення (вітальна статистика)

Основний метод вивчення статики населення – перепис.

Проведення, контроль і фінансування перепису здійснюється державою.

Перепис населення: характеристика методу

Одиниця спостереження	Кожен житель країни
Програма спостереження	Переписний лист (бланк обстеження або опитувач) для отримання потрібних відомостей: адреса, демографічні ознаки (стать, вік, перебування у шлюбі), громадянство, етнічні характеристики, віросповідання, освіта, соціально-економічні характеристики (професія, зайнятість), характеристики шлюбу і кількості дітей, відомості про міграції і т. п.
Джерела інформації	Документи і бази даних Державного комітету статистики, регіональних управлінь статистики
Метод дослідження за часом	Одномоментне (поперечне) дослідження - всі зібрані в ході перепису дані відносяться до одного певного і заздалегідь встановленого критичного моменту (даті і часу перепису); діти, що народилися після моменту перепису, в ньому не враховуються; померлі після моменту перепису враховуються як живі. Періодичне (регулярне) дослідження – за рекомендаціями ООН перепис проводиться раз в 10 років.
Вид дослідження за обсягом	Суцільне (тотальне) дослідження - охоплює всю територію і все населення країни.
Обробка даних (показники, індекси, коефіцієнти)	Чисельність (у абсолютних даних) і структура населення (у %): - за статтю (питома вага чоловіків і жінок) - за територіальним розташуванням (питома вага міських і сільських жителів) - за віком (питома вага різних вікових груп) - за іншими ознаками (сімейний стан, освіта, національність, соціальний статус тощо)