5. Організація експлуатації енергогосподарства і автоматизація енергетичних процесів на промислових підприємствах.

Основна задача експлуатаційного обслуговування на промислових підприємствах – забезпечення надійності економічності роботи кожного агрегату дільниці і всієї системи енергопостачання в цілому. Експлуатація обслуговування обладнання ґрунтується на:

1. Нормування параметрів і первинних показників роботи.

2. Регламентації функцій обслуговування.

3. Оснащені контрольно-вимірювальними приладами.

4. Енергетичному контролі і обліку.

5. Технічній документації по експлуатації.

До параметрів і первинних показників технічного контролю відносять:

• параметри енергії, що виробляється, перетворюється, передається і споживається;

• параметри енергоносіїв і палива;

• показники, що характеризують потужність основного енергопотоку при вході і виході з енергообладнання;

• первинні показники роботи за допомогою яких визначають величину втрат;

• параметри зовнішнього середовища, що впливають на якісні показники роботи;

• показники що характеризують степінь надійності і безпеки.

До функцій експлуатацій обслуговування відносять:

1. Спостереження за роботою і станом обладнання на дільниці.

2. Пуски і зупинки обладнання.

3. Поточний контроль параметрів і первинних показників роботи.

4. Планові і позапланові переключення.

5. Змащення і зовнішня частина обладнання.

Енергетичний контроль і регулювання здійснюють на основі безперервного контролю параметрів енергії, що виробляється і споживається. Основними документами, що регламентують експлуатаційне обслуговування енергогосподарства є інструкції (правила) по експлуатації електроустановок і теплових мереж. Крім того для правильної роботи організації експлуатації розробляють технічну документацію, паспорт на кожен вид обладнання, робочі креслення, монтажні схеми всіх генеруючих і перетворюючих установок, схеми енергетичного обліку і контролю. При експлуатації енергогосподарства промислових підприємств використовують пристрої телемеханіки. Вони застосовуються для автоматичного управління і диспетчеризації.

6. Організація матеріально-технічного забезпечення.

Для нормальної роботи кожного підприємства необхідне безперебійне постачання його всіма матеріальними ресурсами, що використовується в даному виробництві. До складу цих ресурсів включають:

1. Сировину та основні матеріали.

2. Допоміжні матеріали для основного виробництва.

3. Матеріали необхідні для ремонту обладнання.

4. Паливо.

5. Малоцінний інструмент і приспосіблення.

6. Запасні частини для ремонту обладнання.

Якщо на підприємстві ведеться капітальне будівництво, то в об’єкти матеріально-технічного забезпечення включаються матеріали і обладнання для будівництва. Таким чином, під матеріально-технічним забезпеченням розуміють постачання підприємства всіма матеріалами, що необхідні для його нормальної експлуатації і роботи. Основними завданнями відділу матеріально-технічного забезпечення є своєчасне безперебійне і комплектне постачання підприємства сировиною, матеріалами, запасними частинами та інструментом, при мінімальних транспортних втратах та забезпеченні правильного зберігання і використання матеріальних цінностей.

Матеріально-технічне забезпечення в енергетиці ґрунтується на нормуванні витрати запасів експлуатаційних і ремонтних матеріалів. Під нормою витрат матеріальних ресурсів розуміють максимально-допустиму величину витрат цих матеріалів на задані обсяги виробництва енергії і роботи по ремонту обладнання. Норми витрат матеріалів розробляються за допомогою наступних методів:

• аналітично-розрахункового;

• дослідно-лабораторного;

• дослідно-статистичного.

Норми втрат допоміжних матеріалів в енергетиці визначають за допомогою дослідно-статистичного методу. Основою розрахунку норми по цьому методу є дані про фактичні втрати допоміжних матеріалів по різних ЕС за декілька минулих періодів.

При розробці норм вводяться поправки на зміну потужності енергетичного підприємства, вироблення ним енергії, складу обладнання, умов експлуатації та інше. Нормування витрат матеріалів для ремонтних потреб проводять за допомогою аналітично-розрахункового методу. При розробці цих норм враховують показники використання основних фондів, дані про їх спрацювання, термін служби, та інші фактори. Норма запасу матеріальних ресурсів – це їх наявність, що необхідна для безперебійного забезпечення процесу виробництва. Норми запасу поділяють на поточні і страхові. Поточний запас призначається для забезпечення виробничого або ремонтного процесу чи певного виду робіт, а страховий для забезпечення виробничого процесу при порушенні терміну поставки матеріалів від плану. Відділ матеріально-технічного забезпечення оперативно контролює виконання договорів на поставку матеріалів, приймає міри для їх виконання, організовує доставку матеріалів.

При цьому можливі дві форми поставок:

1. Цільова (транзитна), при якій матеріали направляються відразу на склади споживачів.

2. Складальна, коли матеріали від постачальників поступають на центральний склад і звідти на склади споживачів причому безпосередньо перед використанням.

Друга форма, що потребує додаткових перевантажень і складальних операцій доцільна тільки для тих матеріалів, які споживаються всіма підприємствами або більшою частиною підприємств енергооб’єднання.