- •Міністерство освіти та науки України
- •Тема 1 Підприємство і основи його організації
- •1.1 Поняття підприємства
- •1.2 Класифікація підприємств
- •1.3 Основи організації підприємства
- •Тема 2 Трудові фактори
- •2.1 Поняття трудових факторів
- •2.2 Класифікація і характеристика кадрів (персоналу) підприємства
- •2.3 Продуктивність праці
- •2.4 Визначення зарплати
- •Тема 3 Основний капітал
- •3.1 Поняття основного капіталу
- •3.2 Методи оцінки основних фондів
- •3.3 Знос і відтворення основних фондів
- •3.4 Інтенсифікація і показники використання основних фондів
- •Тема 4 Оборотний капітал
- •4.1 Склад оборотного капіталу
- •4.2 Нормування обігових коштів
- •4.3 Показники оборотності обігових коштів
- •4.4 Напрями прискорення оборотності обігових коштів
- •Тема 5 Собівартість продукції
- •5.1 Поняття собівартості продукції
- •5.2 Характеристика кошторису витрат
- •5.3 Групування витрат за статтями калькуляції
- •5.4 Класифікація статей калькуляції
- •Тема 6 Основи фінансової діяльності підприємства
- •6.1 Загальні аспекти фінансової діяльності
- •6.2 Фінансові ресурси підприємства
- •6.3 Напрями використання фінансових ресурсів
- •6.4 Результати фінансової діяльності
- •Тема 7 Економічна ефективність
- •7.1 Поняття про ефект і ефективність
- •7.2 Методичні підходи до вибору інструментарію розрахунку ефективності
- •7.3 Показники економічної ефективності
- •Тема 8 Цінова політика підприємства
- •8.1 Види цін
- •8.2 Політика ціноутворення на підприємстві
- •8.3 Диверсифікація цін
- •8.4 Стратегія цінової політики підприємства
- •1. Основні вимоги до організації виробництва. Організація виробництва та її особливості в енергетиці.
- •2. Виробнича структура енергопідприємств.
- •3. Організаційна структура підприємств.
- •Тема 10: Методи планування виробничої діяльності.
- •1. Класифікація методів планування.
- •2. Сіткове планування та управління.
- •2.2. Методика побудови та розрахунку сіткових графіків.
- •Тема 11: Організація і планування ремонту енергообладнання.
- •2. Основи організації ремонту.
- •3. Планування ремонту і обслуговування елементів системи електропостачання.
- •Тема 12: Організація і планування праці та заробітної плати.
- •1. Організація праці і заробітної плати.
- •1.1. Розподіл та кооперація праці.
- •1.3. Нормування праці.
- •1.4. Методи встановлення технічних норм.
- •1.5. Організація праці службовців.
- •1.6. Організація заробітної плати.
- •2. Планування праці і зарплати.
- •2.1. Планування продуктивності праці.
- •2.2. Планування використання робочого часу і чисельності персоналу.
- •2.3. Планування заробітної плати.
- •Тема 13 Організація експлуатації енергетичних установок.
- •2. Організація експлуатації обладнання і автоматизації системи управління процесами на аес.
- •3. Організація експлуатації обладнання і автоматизації системи управління процесами на гес.
- •4. Організація експлуатації обладнання і автоматизації системи управління процесами в теплових і електромережах.
- •5. Організація експлуатації енергогосподарства і автоматизація енергетичних процесів на промислових підприємствах.
- •6. Організація матеріально-технічного забезпечення.
- •7. Теорія логістичних рішень.
- •Список літератури
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
1.4. Методи встановлення технічних норм.
Для встановлення норм часу використовують сумарні і аналітичні методи. Сумарні методи нормування характеризуються тим, що норми часу по операціях визначається в цілому без по елементного аналізу та проектування умов режимів, прийомів роботи. Норми часу можуть бути встановлені згідно досвіду, статистично і порівнянням.
При першому методі норма часу встановлюється нормувальником чи майстром виходячи з особистого досвіду.
Статистичний метод заключається в тому, що норми встановлюються на основі фактично втраченого часу на аналогічні роботи, що виконувались раніше.
Метод порівняння (аналогії) полягає в тому, що норма часу на операцію визначається по аналогії з однорідною роботою, що раніше виконувалась, але відрізняється від неї факторами, що впливають на тривалість даної роботи. Аналітичні методи встановлення норм часу поділяють на розрахункові і дослідні. При розрахунковому методі норма часу встановлюється шляхом розрахунку окремих елементів операції (основного часу, допоміжного, часу обслуговування робочих місць, тощо). Дослідний метод нормування ґрунтується на вивченні робочого часу спостереженням за допомогою: хронометражу, фотографії робочого дня методом моментних спостережень.
Хронометраж представляє собою вивчення складу і тривалості операції, що повторюються. Вивченню при цьому підлягає лише основний і допоміжний час. Результати хронометражу використовуються для проектування раціонального складу і структури операцій їх тривалості, розробки нормативів затрат основного і допоміжного часу. Хронометраж використовують для перевірки норм, що встановлені розрахунковим методом, вивчення передових методів роботи, виявлення причин не виконання встановлених норм працівниками. Порядок проведення хронометражу наступний:
- спочатку проводиться підготовка до спостереження (ознайомлення з операцією, розподіл її на складові елементи, встановлення фіксованих точок початку і кінця);
- після цього вимірюється тривалість певних елементів, на які була розділена операція;
- потім проводиться аналіз результатів спостереження та відбір елементів для включення в раціональний склад операції;
- в кінці хронометражу визначається нормальна тривалість кожного елементу та операцій в цілому.
Хронометраж може бути безперервним і вибірковим в першому випадку вимірюються всі елементи даної операції в їх технологічній послідовності. При вибірковому хронометражі вимірюються лише окремі елементи не залежно від їх послідовності. Нормальна тривалість окремих елементів операції визначається як середня арифметична величина всіх замірів. Після визначення середньої арифметичної величини проводиться аналіз отриманих результатів з точки зору можливості проведення раціональних міроприємств з метою зменшення затрат часу на виконання окремих елементів операції.
Фотографія робочого дня являє собою спостереження і фіксацію всіх без виключення затрат робочого часу та їх тривалості на протязі зміни. Відмінність фотографії робочого дня від хронометражу полягає в тому, що в даному випадку особлива увага приділяється не вивченню елементів оперативної роботи а виявленню втрат робочого часу, вивченню затрат підготовчо заключного часу і часу обслуговування робочого місця а також затрат часу на відпочинок. Фотографія робочого дня дозволяє:
1. Скласти фактичний баланс робочого дня з виділенням підготовчо-заключного часу, оперативного, часу на обслуговування робочого місця, часу на відпочинок та втрат робочого часу.
2. Виявити причини втрат робочого часу з наступною розробкою організаційно-технічних заходів по їх усуненню.
3. Отримати дані необхідні для нормування підготовчо заключного часу, часу на обслуговування робочого місця і часу на відпочинок.
За результатами фотографії робочого часу визначають коефіцієнт використання робочого часу
Кв =
- скорочення затрат часу що залежать і не залежать від робітника в результаті проведених міроприємств;
- час спостереження.
Метод моментних спостережень, використовують при проведенні спостереження за великою кількістю об’єктів (20-40). Моментні спостереження здійснюються шляхом періодичних обходів дільниць де розміщені об’єкти по раніше наміченому маршруту за кожен обхід спостерігач записує, які із втрат робочого часу мали місце в момент спостереження. Метод моментних спостережень дозволяє отримати лише укрупнені дані використання робочого часу.