Тема 12: Організація і планування праці та заробітної плати.

1. Організація праці і заробітної плати.

1. Розподіл та кооперація праці.

2. Основи організації робочих місць.

3. Нормування праці.

4. Методи встановлення технічних норм.

5. Організація праці службовців.

6. Організація заробітної плати.

1. Планування праці та заробітної плати.

   1. Планування продуктивності праці;

   2. Планування використання робочого часу і чисельності персоналу.

   3. Планування заробітної плати.

1. Організація праці і заробітної плати.

Під організацією праці розуміють систему заходів, що забезпечують відповідне розміщення людей в процесі виробництва. Організація праці включає розподіл та кооперацію праці, організацію робочих місць, нормування і стимулювання правці.

Основним завданням наукової організації праці на підприємствах є:

1. Розробка і здійснення раціональних прийомів і методів ведення виробничого процесу при максимальному використанні науки та техніки.

2. Встановлення ефективних норм розподілу та кооперації праці.

3. Покращення умов праці працівників.

4. Вдосконалення технічного нормування праці.

5. Встановлення найбільш доцільних форм стимулювання праці.

1.1. Розподіл та кооперація праці.

Організація праці на підприємствах грунтується на певних її формах розподілу та кооперації. Розподіл означає розмежування діяльності людей. В енергетиці найбільше розповсюдження мають наступні види розподілу праці:

- Технологічний розподіл (по однорідних видах робіт).

- Функціональний – розподіл по характеру участі створення продукції (основні та допоміжні робітники).

- Професійний. Це вид розподілу в залежності від спеціалізації робітників по тій чи іншій конкретній професії (слюсар, електромонтер, машиніст парогенератора ).

- Кваліфікаційний. Обумовлений різною складністю робіт, що виконується(електромонтер 1, 2 розряду.)

Другою формою організації праці є її кооперація, яка обумовлюється спеціалізацією виробництва, його технічним рівнем, методами організації виробничих процесів та ін. Формою кооперації праці є бригади, які виконують спільні виробничі завдання (ремонт обладнання). Розподіл праці не тільки виключає, але й робить доцільним суміщення професій. Це дозволяє ефективно використовувати робочий час. Найбільшого розповсюдження отримали наступні форми суміщення професій: суміщення основних виробничих професій (черговий слюсар володіє професією помічника машиніста парогенератора), суміщення основної роботи та допоміжних функцій по обслуговуванню обладнання (електромонтер виконує функцію чергового по контрольно-вимірювальних приладах), суміщення основної роботи та адміністративних функцій (бригадир).

За суміщення професій і розширення зон обслуговування встановлюються доплати до тарифної ставки або посадового окладу. В складі персоналу енергопідприємства в залежності від характеру роботи розрізняють наступні категорії працівників: робітники (основні та допоміжні), керівники, спеціалісти та технічні виконавці.

У зв’язку з розподілом праці і наявністю у виробничому процесі різних видів робіт застосовують класифікацію робітників по професіях, спеціальностях і кваліфікаціях (слюсар-монтер 5 розряду).

В енергетиці робочий персонал ділять на три групи:

- експлуатаційний,

- ремонтний,

- ремонтно-експлуатаційний.

В складі кожної групи є основні та допоміжні робітники. Експлуатаційний персонал можна поділити на оперативний та черговий. До оперативного відносять робітників генераторних і перетворювальних установок, що обслуговують механізм. Функції персоналу полягають в спостереженні та догляді за агрегатами, управлінні процесами, що відбуваються в них і регулюванні навантаження.

В групи чергового персоналу входять робітники, що обслуговують енергетичне обладнання виробничих цехів та мереж (чергові слюсарі, електромонтери). В їх обов’язки входять спостереження та нагляд за обладнанням, ліквідація дрібних неполадок та дефектів. Обсяг роботи чергового персоналу залежить від кількості агрегатів, що обслуговується або довжини мережі, а також складності обслуговування розміщення та інших факторів.

Ремонтний персонал виконує ППР і аварійні ремонти енергообладнання та мереж і роботи по модернізації енергообладнання.

Ремонтно-експлуатаційний персонал здійснює ремонт та експлуатаційне обслуговування закріпленого за ним обладнання і повністю відповідає за його безперебійну роботу.

1.2. Основи організації робочих місць.

На енергопідприємствах основну групу складає експлуатаційний персонал, що обслуговує основне та допоміжне обладнання. Розподіл праці між експлуатаційним персоналом здійснюється по зонах обслуговуваннях. Під зоною обслуговування розуміють визначення територіальної сукупності основних та допоміжних агрегатів з контрольно-вимірювальною апаратурою, механізмами управління, засобами зв’язку, сигналізації, в межах якої необхідне виконання відповідних трудових функцій, що забезпечує надійну і якісну експлуатацію обладнання. В зоні обслуговування може бути виділене робоче місце, обладнане для виконання певних виробничих функцій. (Для машиніста парогенератора робочим місцем є тепловий щит, на якому розміщені органи управління та контрольно-вимірювальні прилади). На робочому місці здійснюється безперервне спостереження за роботою обладнання та управління процесами, що протікають в ньому. Це потребує постійного знаходження на робочому місці відповідних робітників. Інші робітники, що зайняті періодичним спостереженням і наглядом за обладнанням можуть усувати дрібні дефекти, або приймати участь в переключеннях (чергові слюсарі, електромонтери).

Розширення зон обслуговування є основним напрямком в підвищенні продуктивності праці експлуатаційного персоналу. Воно можливе як за рахунок збільшення кількості агрегатів, які обслуговуються одним робітником, так і за рахунок суміщення окремих функцій даних агрегатів. Обладнання робочих місць оперативного персоналу передбачає:

1. Раціональне розміщення обладнання ;

2. Створення нормальних умов праці на робочому місці з точки зору охорони праці і техніки безпеки.

Раціональне розміщення обладнання дозволяє спостерігати за робою всіх об’єктів одночасно з однієї точки, розробити графік обходу обладнання з мінімальним пересуванням робітника, забезпеченням своєчасності записів показів приладів. Велике значення в організації робочих місць оперативного персоналу має забезпечення їх засобами управління зв’язку і сигналізації. Засоби управління повинні бути забезпеченні дистанційними приводами, що дозволяє персоналу з його робочих місць управляти обладнанням.

Для створення нормальних умов праці і безпеки робочого персоналу робочі місця повинні бути забезпечені захисними засобами. Особливі вимоги існують до освітлення, відведення шкідливих газів, пилу, зниження шумності, підтримання нормальної температури та вологості. Ремонтний персонал в більшості випадків проводить ремонт обладнання на місці його роботи, за виключенням дрібного електрообладнання, пускової апаратури, контрольно-вимірювальних приладів тощо. Тому робочі місця ремонтного персоналу повинні бути оснащені спеціальними приспосібленнями, для збирання та розбирання механізмів, спеціальними інструментами.