Тема 13 Організація експлуатації енергетичних установок.

1. Організація експлуатації обладнання і автоматизації системи управління процесами на ТЕС.

2. Організація експлуатації обладнання і автоматизації системи управління процесами на АЕС.

3. Організація експлуатації обладнання і автоматизації системи управління процесами на ГЕС.

4. Організація експлуатації обладнання і автоматизації системи управління процесами в теплових і електромережах.

5. Організація експлуатації енергогосподарства і автоматизація енергетичних процесів на промислових підприємствах.

6. Організація матеріально-технічного забезпечення.

7. Теорія логістичних рішень.

1. Організація експлуатації обладнання і автоматизації системи управління процесами на ТЕС.

Мета організації обслуговування обладнання, в забезпеченні максимальної надійності і економічності роботи кожного агрегату. Об’єктами експлуатації обслуговування на ТЕС є основне і допоміжне обладнання. При цьому найбільше уваги приділяється турбогенераторам і парогенераторам. В основі організації експлуатації обслуговування (О.Е.О.) лежить:

1. Нормування параметрів первинних показників роботи обладнання.

2. Оснащення обладнання контрольно-вимірювальними приладами, засобами автоматизації, засобами управління зв’язку і сигналізації.

3. Організація енергетичного обліку і контролю.

Функції ОЕО:

1. Пуск і зупинка обладнання.

2. Періодичність перевірки готовності до роботи резервного і допоміжного обладнання.

3. Спостереження за станом обладнання і поточний енергетичний контроль.

4. Догляд за обладнанням.

5. Регулювання процесів що здійснюються даними видами обладнання.

6. Ведення технічної документації.

Пуск і зупинка складних агрегатів ТЕС завжди пов’язана з додатковими витратами і втратами енергії при цьому виникають нерівномірні температурні напруги в окремих частинах і вузлах обладнання, що сприяє їх пошкодженню, тому необхідно дотримуватись встановлених послідовностей операцій по часу і умов, що забезпечать мінімальні енергетичні втрати у функцію ОЕО входить систематична перевірка і спостереження за станом допоміжного і резервного обладнання. Це здійснюється з метою підтримки його в робочому стані на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. Поточний енергетичний контроль поділяють на два види: безперервний і періодичний.

Об’єктами безперервного контролю є параметри енергії і первинні показники процесів.

До них відносять:

1. Параметри підведеної енергії (тиск і температури пари перед турбінами).

2. Параметри виробленої енергії.

3. Параметри зовнішнього середовища (температура охолодженої води).

4. Показники підведеної потужності (годинні втрати палива на парогенераторі).

5. Показники виробленої потужності (середньо-годинне електричне навантаження генераторів).

6. Показники надійності безпеки роботи обладнання.

До об’єктів періодичного контролю відносять показники, що визначаються на основі відбору проб і аналізів:

1. Вміст вуглецю в шлаці.

2. Теплопровідна спроможність і вологість палива.

Регулювання процесів на агрегатах ТЕС здійснюється у відповідності з заданим навантаженням і параметрами енергії. Від нього в значній мірі залежить економічність роботи обладнання. Догляд організовується за всіма видами основного і допоміжного обладнання. Він включає в себе зовнішню частину, регулювання і дрібний ремонт.

Організація експлуатації забезпечується технічними правилами і відповідною документацією. Правила технічної експлуатації передбачають оснащення обладнання контрольно-вимірювальними приладами, засобами зв’язку і сигналізації, а також порядок експлуатації і обслуговування. На основі цих правил розробляються виробничі інструкції по обслуговуванню основного і допоміжного обладнання ТЕС. Управління технологічними процесами здійснюється шляхом впливу на експлуатаційні параметри обладнання, потужність, тиск, температура. Автоматизація управління може мати різний рівень централізації. При автоматизації окремих ланок або стадій технологічного процесу використовують автономні системи чи підсистеми. Вони не об’єднуються в загальну систему управління всім технологічним процесом. Тобто, якщо автоматичні системи не зв’язані між собою єдиним координаційним центром, то така система автоматизованого управління є децентралізованою. Централізована СУ полягає в комплексній автоматизації, всіх технологічних процесів з використанням обчислювальних машин по управлінню ними. Ці машини є координуючим центром єдиної системи технологічного управління автоматизованої СУ включають в себе такі підсистеми:

1. Автоматичний захист.

2. Автоматичний контроль.

3. Автоматичне регулювання.

4. Логічне управління.

Автоматичний захист передбачає оснащення ТЕС розвинутою системою захисних пристроїв, що забезпечує надійність її роботи. При використанні цієї підсистеми ймовірність виникнення аварій і неполадок зводиться до мінімуму. Така підсистема передбачає застосування аварійного блокування взаємопов’язаних елементів обладнання об’єктами захисту такої підсистеми є парогенератори, турбогенератори, енергоблоки.

Автоматичний контроль здійснюється за роботою обладнання і ходом технологічного процесу. Для цього використовують засоби автоматичного дистанційного контролю, аварійну сигналізацію. Склад об’єктів і місць розміщення контрольних приладів залежить від типу і потужності обладнання системи автоматизації процесів. Автоматичне регулювання забезпечує надійність і економічність експлуатації обладнання. Шляхом регулювання процесу горіння палива температури нагріву пари, потужності або навантаження парогенераторів. Автоматичне регулювання енергетичного навантаження турбогенераторів ведеться по такому параметру як частота струму. Засоби логічного управління призначені для автоматизації управління технологічними процесами енергоблоків. Автоматизація процесу управління базується на впровадженні інформаційних систем і обчислювальних машин управління. Обчислювальні машини управління працюють із застосуванням відповідних програм.