Тема 1 Підприємство і основи його організації

1.1 Поняття підприємства

Підприємство – це організаційно відокремлений суб'єкт господарювання, що є основною (первинною) ланкою економічної системи.

Під підприємством звичайно розуміють виробничу одиницю, що виготовляє і реалізує певний вид (чи види) продукції – виготовлення виробів, виконання роботи, надання послуг (Мельник, 2000).

Термін «фірма» (англ. firm) передбачає певну назву, під якою діє підприємство. Фірма – юридично самостійна підприємницька одиниця. Нею може бути як великий концерн, так і невелика компанія. Якщо ж фірма складається з одного підприємства, обидва поняття збігаються.

Для реалізації своїх функцій підприємство використовує виробничі фактори, які можна умовно об’єднати в такі групи:

• трудові фактори;

• основний капітал;

• оборотний капітал;

• природні фактори;

• інформаційні фактори.

1.2 Класифікація підприємств

Підприємство є багатофакторною багатофункціональною системою, що охоплює цілий комплекс технічних, організаційних, соціальних і економічних аспектів. Це обумовлює безліч підходів і критеріїв до ­класифікації підприємств. В економічній літературі використовуються такі основні класифікаційні ознаки (табл. 1.1): 1) мета діяльності; 2) відношення до власності підприємства; 3) форма власності; 4) форма господарювання; 5) види діяльності; 6) сфери господарювання; 7) ступінь підпорядкованості; 8) розмір підприємства; 9) матеріально-інформаційне середовище діяльності.

Таблиця 1.1

Класифікація підприємств

Класифікаційна ознака	Вид підприємства
Мета діяльності	 Комерційні.  Некомерційні (неприбуткові)
Відношення до власності	 Підприємства, що мають право власності.  Унітарні
Форма власності	 Приватні.  Колективні.  Комунальні (муніципальні).  Державні.  Зі змішаною власністю
Форма господарювання	 Приватні підприємці.  Сімейні.  Єдиновладні.  Кооперативні.  Орендні.  Акціонерні (господарські товариства)
Види діяльності	 Виробничі.  Сервісні.  Посередницькі.  Консалтингові.  Адміністративні.  Суспільні об’єднання.  Здавання майна в користування (кредит, лізинг, оренда, трест)

1.3 Основи організації підприємства

Ключовим фактором організації підприємства є: відношення до власності підприємства, джерела його фінансування, ступінь підпорядкованості, порядок відповідальності за забов’язаннями.

Відношення до власності. Зазначений фактор є основним у реалізації ключової тріади власності: «володіти – розпоряджатися – використовувати». На абсолютно самостійних, незалежних підприємствах повною мірою реалізується вся зазначена тріада, тобто підприємства мають повне право власності на засоби виробництва та інше майно.

Унітарнепідприємство, маючи право юридичної особи, і будучи комерційною чи некомерційною організацією, не отримує, однак, повного права власності на закріплене за ним майно.

Форми власності і господарювання. Одним з найважливіших моментів для різних форм власності і господарювання є реалізація відповідальності підприємств за їх зобов'язаннями. Особливості даного аспекту для різних форм підприємств показані в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Відповідальність різних форм підприємств за зобов'язаннями (складено Н.Н. Савченко – див. Берзинь, 1997)

Форма підприємства		Відповідальність за зобов'язаннями
Індивідуальний підприємець		Відповідає всім майном
Товариства	повне	Субсидіарна відповідальність
	на довірі (командитне)	Субсидіарна відповідальність повних товариств; відповідальність вкладників у межах вкладу
Спілки	з обмеженою відповідальністю	Відповідальність у межах вкладу
	з додатковою відповідальністю	Субсидіарна відповідальність у межах вкладу
	акціонерні відкритого типу	Відповідальність у межах пакета акцій
	акціонерні закритого типу	Відповідальність у межах пакета акцій
	дочірні	Субсидіарна відповідальність основного товариства в частині його вказівок
	залежні	Частка іншого товариства у статутний капітал не менше ніж 20%

Продовження табл. 1.2

Виробничі кооперативи		Особиста трудова участь, субсидіарна відповідальність
Унітарні підприємства	з правом господарського ведення	Не може розпоряджатися майном без дозволу власника
	з правом оперативного управління (казенні підприємства)	Не може розпоряджатися майном без дозволу власника; порядок розподілу доходів обумовлюється власником
Некомерційні організації	установа	Власник несе субсидіарну відповідальність
	фонд	Добровільні майнові внески; немає членства; засновник не відповідає за зобов'язаннями фонду
	суспільна організація	Учасники не зберігають прав на майно
	споживчий кооператив	Членство; пайові внески
	об'єднання юридичних осіб	Субсидіарна відповідальність учасників

Охарактеризуємо докладніше деякі види підприємств.

Кооперативи є однією із форм колективної власності. Діяльність кооперативів ґрунтується переважно на власній праці їх членів. Крім того, члени кооперативу можуть вносити в його статутний фонд грошові і матеріальні паї, у зв'язку з чим розподіл доходів між членами кооперативу може здійснюватися не тільки з урахуванням особистого трудового внеску, а й на основі урахування розмірів пайових внесків.

Найбільшого поширення у світовій практиці набули господарські товариства (спілки), що створюються на основі об'єднання капіталів різних власників. Порядок утворення і діяльності цих спілок в Україні регламентується Законом «Про господарські товариства».

Господарські товариства в Україні поділяються на:

- акціонерні товариства;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- товариства з додатковою відповідальністю;

- повні товариства;

- командитні товариства.

Акціонерним товариством називається спілка, статутний фонд якої поділений на паї у вигляді акцій рівної номінальної вартості і яка відповідає за своїми зобов'язаннями тільки майном даного товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями спілки тільки у межах наявних у них акцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це спілка, майнова відповідальність учасників якої не перевищує суми внесеного паю.

Товариство з додатковою відповідальністю відрізняється тим, що учасники такої спілки відповідають за його зобов'язаннями не тільки внесками в статутний фонд, а у разі необхідності та їх власним майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до пайового внеску. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

У командитному товаристві об'єднуються члени з повною відповідальністю (дійсні керівні члени) і члени з відповідальністю, обмеженою особистими внесками в майно товариства (командитами). В установчій угоді обумовлюється розподіл прибутку між членами спілки пропорційно їх відповідальності.

Ступінь підпорядкованості. Слід розрізняти організаційні форми утворення підприємств. У випадку дочірніх, внучатих підприємств і філій спостерігається адміністративна чи економічна підпорядкованість, зазначених підприємств, компаніям більш високого рівня (наприклад, материнським). Асоційовані форми підпорядковують об'єднання підприємств із відносно рівними правами господарювання.