
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •22.Принципи боротьби з інф.Хворобами
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •31Сучасна класифікація інф. Хв.
- •33.Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз (визначення, завдання, мета), його методика.
- •35.Територія ризику, час ризику, групи ризику, чинники ризику
- •37.Оперативний епідеміологічний аналіз (визначення, мета, завдання)
- •38.Методи стерилізації, організація її проведення
- •39.Методи контролю якості стерилізації
- •40.Визначення дезінфекції, її види та методи.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація,види вакцин,показання та протипоказання до активної імунізації.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу.
- •53. Імунопрофілактика поліомієліту:
- •54. Імунопрофілактика дифтерії
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56.Імунопрофілактика кору
- •57. Імунопрофілактика епідемічного паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59.Пасивна імунізація, покази до проведення, препарати, особливості їх застосування
- •60. Термінова профілактика інф хвороб.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •75.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •78. . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості кашлюку, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •91. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •93. Епідеміологічні особливості Лайм- бореліозу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •94. Епідеміологічні особливості висипного тифу та хвороби Бриля, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •95. Епідеміологічні особливості туляремії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
Заходи щодо дж.інф.: антропонози: ізоляція та госпіталізація хв.., ізоляція а санація заразоносіїв. Зоонози: винищення тв..,які втратиди с/г цінність ізоляція тварин, які зберегли с/г цінність, знешкодження їх продуктів, дератизація.
Заходи відносно осіб, які спілкувалися з хворими6 активне виявлення хворих і носіїв та їх ізоляція (опитування, термометрія, лаб.досл., інст.. і клін.досл.), медичний нагляд, обсервація та карантинізація на строк макс.інкуб.періоду
Заходи відносно шляхві передачі зб.: посилення загально-санітарних заходів у відповідності з соц..і прир. Особливостями біол..властивостей збудника; дезінф. І дезінсекція за під показами (заключна, поточна0
Заходи щодо попередження захв.: експрес профілактика, щеплення за епідпоказами у вогнищі.
30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
антропонозні інф.захв. – резервуаром є біологічний вид людина розумна (полімієліт, дифтерія), тварина – це біологічний тупик.; зоонозні – резервуар тварина, людина біологічний тупик (лептоспіроз).; антропозоонозні – основний людина, додатковий тварина (); зооантропонозний – основний тварина, додатковий людина (чума, жовта гарячка). Сапронозні – патологічні для людей м/о довго перебувають або навіть нагромаджуються зберігають себе як біологічний вид в об’єктах зовнішнього середовища6 грунт,вода, повітря
31Сучасна класифікація інф. Хв.
Класифікація за Громашевським:
1.Кишкові інфекції: антропонози: черевний тиф, паратиф, холера, дизентерія, вірусний гепатит А, полімієліт, гельмінтози (без другого хазяїна); зоонози: бруцельоз, лептоспіроз, сальмонельоз, ботулізм, орнітоз. Механізм передачі: фекально-оральний
2.Інфекції дихальних шляхів: дифтерія, скарлатина, кашлюк, менінгококова інфекція, кір, натуральна віспа, вітрянка, грип, паротит, туберкульоз легенів; зоонози: немає. Механізм передачі: крапельний
3.Кровяні інфекції: антропоноз: поворотний тиф, висипний тиф, малярія, волинська гарячка; зооноз: чума, туляремія, рикетсіози, ліщові спірохетози, жовта гарячка, кліщовий енцефаліт. Механізм передасі: трансмісивний
4. Інфекції зовнішніх покривів: антропонози: короста, дерматомікози, бешиха, гонорея, сифіліс; зоонози: сказ, газова гангрена, шкірний лейшманіоз, сап, сибірка, правець.
32.Епідеміологічний метод дослідження,структура
Епідеміологічний метод обстеження проводиться за місцем проживання та в організованому колективі,де перебував захворілий і полягає в:
Опитуванні та обстеженні хворого,опитуванні та обстеженні оздорових осіб, що спілкувалися з захворілим в осередку,огляд і обстеження довкілля, зясування епідеміологічного стану. На підставі отриманих даних формується гіпотеза про механізми формування,час і межі епідемічного осередку. Це в свою чергу є підставою для визначення заходів щодо ліквідації осередку.
33.Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу
34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз (визначення, завдання, мета), його методика.
РЕА – це аналіз рівня структури і динаміки інф. захворюваності, що забезпечує вирішення задач епід.діагностики з ціллю обумовлення перспективного планування протиепід.заходів.
Мета: отримання даних про епід.обстановку на певній території за декілька років; отримання даних прро епід.обстановку за рік для планування протиепідроботи на наступний рік.
Завдання: аналіз структури і рівня захворюваності; аналіз динаміки захворюваності.
Для РЕА по території протягом часу серед різних груп населення треба визначити спершу за якою ознакою відбирати групи населення та який час. Проводиться в декілька етапів:
1.Групування і зведення статистичного матеріалу; Статистчні дані, що характеризуються часову динаміку захв. у окремих групах населення звдять в таблиці. Ці згруповані дані використовують для побудови графіків.
2. Оцінка типових кривих: показує в якій групі населення максимальні (мінімальна) захворюваність в даний період часу по данцій території
3. Оцінка групових кривих: в якиц період часу максимальна захворюваність у всіх групах населення на даній території
4. Оцінка індивідуальних кривих: ці криві будуют відповідно з потребами аналізу; вони показують особливості захворюваності в окремих групах населення.
5. Уточнення періодів ризику
6. Оцінка і формулювання гіпотез про фактори ризику.
Методика:
Проводиться опитування хворого і зясовують дату захворювання, щоб визначити можливий термін зараження та зясування можливих джерел і чинників передачі. Проводять опитування осіб, що спілкувалися з хворим. Епід огляд вогнища. При потребі дезінфекція. Епідспостереження за вогнищем. При поступленні хворого у стаціонар проводять обстеження (лабораторне, інструментальне). Всі особи, що м.б. зараженими
беруть під облік. В залежності від збудників та механізму передачі проводять профілактичні та протиепід.заходи. Якщо це стрептококові інф. то проводять лікування (пеніцліном), бо інші інф. проводять лікування інтерфероном або бактеріофагом