usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_
.pdf
II семестр |
191 |
|
|
Справжній, вірний, щирий — … (друг). Чисте, безхмарне, блакитне — … (небо).
3 Робота над скоромовкою
Тишком-нишком Вийшла мишка із нори,
Вшкряботушки ніс і вушка догори.
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «Дуель»
Учні одне одному ставлять запитання за змістом прочитаних
небувалиць.
IV. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми ознайомимося із незвичайними віршами.
Прочитайте, як називаються такі вірші, беручи до уваги тільки великі букви.
птБхсЕпоЗлсКмвОпнНанЕрвЧшасНонИслКмвИ
(Безконечники)
Гра «Мікрофон»
—Якими мають бути такі вірші?
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1 Опрацювання вірша Олени Пчілки «Безконечна пісенька»
—Хто є автором твору?
—Що вам відомо про Олену Пчілку? (Мама Лесі Українки) 1) Гра «Бджілки».
Напівголосне читання твору учнями, кожен — у своєму темпі.
—Про кого пісенька?
2)Словникова робота.
Ясла, ясельця — місце, куди закладають корм для худоби.
3)Читання пісеньки учнями «ланцюжком».
— Продовжте пісеньку.
Фізкультхвилинка
2 Опрацювання вірша Івана Світличного «Безконечник»
1)Гра «Рибки».
Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі,
при цьому діти можуть ворушити губами.
— Чи сподобався вам віршик?
192 |
Усі уроки літературного читання. 2 клас |
|
|
2)Словникова робота.
Решетувати — просіювати через решето, очищуючи від до-
мішок.
3)Читання вірша учнями «ланцюжком».
—Хто є дійовими особами вірша?
—Як можна назвати вірш? (Казка)
—Що в ньому казкового?
—Як можна назвати півнів? (Косарі)
—Курей? (Сівачі)
—Що зроблять із пшона? (Наварять каші)
—Для кого наварять каші із пшона? (Для жовторотої діт-
лашні)
—Як поет називає курчат? (Жовторота дітлашня)
—Хто виросте із курчат? (Кури та півні)
4)Гра «Дощик».
Діти читають вірш хором:
•накрапає дощ (тихо);
•дощ пускається сильніше (голосніше);
•злива (голосно);
•дощ слабшає (тихіше);
•дощ перестав (читання припиняється).
5)Гра «Голосування ногами».
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що
твердження правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь.
6)Гра «Торнадо».
Починати читати повільно, поступово збільшуючи швидкість
читання.
VI. Підсумок уроку
—З якими віршами ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
—Чим цікаві безконечники?
—Зачитайте рядки, які сподобалися найбільше.
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірші-безконечники, проілюструвати один з них.
II семестр |
193 |
|
|
Урок 57
Тема. Вірші-загадки. Л. Глібов «Котилася тарілочка», «Хто доня?». О. Сенатович «Бігли діти повз ялинку…». Т. Коломієць «Загадка». Підсумок за темою Мета: ознайомити учнів із віршами-загадками; учити розгадувати загадки, відшукувати в них ключові слова; розвивати образне мислення учнів, уміння зіставляти, аналізувати; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка
1 Робота над скоромовкою
Вибіг Гришка на доріжку, На доріжці сидить кішка.
Взяв з доріжки Гришка кішку — Хай спіймає кішка мишку.
2 Читайте, відповідайте: який? яка? яке?
Будинок — … лев — … пиріг — …
білка — … зірка — … бабуся — …
яблуко — … дерево — … сонце — …
3Читайте, міркуйте, доповнюйте!
Слухають, пишуть — … (сидять, ідуть, читають).
Лащиться, дряпається — … (радіє, грається).
4Гра «Додай слово»
Лащиться (хто?) — … (собака). Дзвенить (що?) — … (дзвінок, струмок).
Віє (що?) — … (вітер).
Гуркоче (що?) — … (грім).
Блимає (що?) — … (блискавка). Малює (хто?) — … (художник). Повзе (хто?) — … (гадюка).
III.Перевірка домашнього завдання
Гра «У художньому музеї»
Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їх робіт, коментують свої роботи.
IV. Повідомлення теми і мети уроку
•Червоний колір та винний смак, Кам’яне серце. Чому то так? (Вишня)
194 |
Усі уроки літературного читання. 2 клас |
|
|
—Що таке загадка? (Загадки — стислі поетичні, а іноді — прозові твори, які у прихованій формі зображують окремі предмети чи явища, не називаючи їх.)
—Які слова допомогли вам відгадати загадку?
—Хто складав загадки? Для чого?
—Загадки розвивають кмітливість, увагу, стимулюють уяву, допитливість.
Загадки писали й українські поети. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з деякими з них.
V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1 Опрацювання загадки Леоніда Глібова «Котилася тарілочка»
1)Ознайомлення з біографією поета.
—Леонід Глібов народився 5 березня 1827 року на Полтавщині. Дитинство Льолика — так називали хлопчика у родині — минуло в селі Горбак Кременчуцького повіту. Лише у віці тринадцяти років він почав навчання у Полтавській гімназії. Леонід багато читав, особливо захоплювався поезією Пушкіна, Лермонтова. Починав складати вірші спочатку російською мовою, а потім — українською. Свої твори друкував під псевдонімом Дідусь Кенар. Розповідають, що його батько колись купив такого співучого кенара, що його сусіди прозвали Івана Назаровича по-вуличному «Кенар». Це прізвисько і згадав Глібов, віддаючи до друку свого першого вірша для дітей. За своє життя Л. Глібов написав понад 50 віршованих загадок. Ми опрацюємо лише дві з них.
2)Читання загадки «Котилася тарілочка» вчителем до слів «…стало жаль усім».
—Хто зможе відгадати загадку?
—Скільки буде відгадок?
—У яких словах сховалися відгадки? (Золота тарілочка, чор-
на баба)
—Дочитайте загадку до кінця.
3)Словникова робота.
Жар |
крутій |
хорошая |
туман |
котилася |
золотая |
жарти |
забавляла |
синій |
тарілочка |
заховала |
покриє |
Читання слів «буксиром» за вчителем.
—На яке запитання відповідають слова першого стовпчика?
—Яке слово «зайве» у другому стовпчику? (Крутій)
—У третьому? (Покриє)
II семестр |
195 |
|
|
4)Гра «Бджілки».
Напівголосне читання загадки учнями, кожен — у своєму
темпі.
—Знайдіть і прочитайте опис сонця; ночі.
—Із чим поет порівнює сонце? А з ким — ніч?
5)Читання загадки учнями «ланцюжком».
—У якому значенні вжито слово золотая?
—Доберіть синонім до слова ясне (яскраве); антонім до слова
чорна (біла).
—Доберіть пестливі слова.
Гора — … (гірка).
Двір — … (дворик). Баба — … (бабуся). Сонце — … (сонечко). Ніч — … (ніченька).
6)Гра «Луна».
«Сильний» учень читає речення, а «слабкий» читає це речення
після прослуховування.
7)Гра «Диктор телебачення».
Учні читають текст, періодично відриваючи погляд, щоб поди-
витися на глядачів.
2 Опрацювання загадки Леоніда Глібова «Хто доня?»
1)Актуалізація опорних знань.
—Що таке акровірш (акростих)?
—Послухайте уважно, пригадайте.
—Ти, Максимку, щось притих?
—Я читаю акростих.
—Що ж воно ото за штука? — Запитав дідусь онука.
—Перші літери рядків
Зверху вниз я разом звів — Ось і вийшло слово з них: Це, дідусю, — акростих.
2)Гра «Бджілки».
—Чи відгадали загадку?
—Як ви це зробили?
3)Читання загадки учнями «ланцюжком».
—Яка відома загадка заховалася у вірші?
—Які ще овочі можуть бути відгадкою до цієї загадки? (Ре-
диска, ріпа)
—Знайдіть у вірші слова-синоніми. (Мати — ненька)
196 |
Усі уроки літературного читання. 2 клас |
|
|
4)Гра «Актори».
— Прочитайте загадку із захопленням; зі здивуванням.
3 Опрацювання вірша Оксани Сенатович «Бігли діти повз ялинку»
1)Самостійне читання вірша учнями.
—Чи здогадалися ви, хто ця пустунка?
—Які слова допомогли відгадати загадку?
2)Читання вірша хором «дощиком».
—Що особливого побачили у вірші?
—Згадайте, що таке акровірш.
—Де бігли діти?
—Хто був у хатинці?
—Як білочка привіталася з дітьми?
4 Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Загадка»
1)Читання загадки вчителем.
—Хто розгадав загадку?
—Кого поетеса називає крикля-зникля? Чому?
2)Словникова робота. Доберіть слова-родичі.
Крик — … (кричати, закричати, перекричати, докричатися). Зник — … (зникнути, зникати).
—Як утворилися слова крикля-зникля?
3)Читання вірша учнями хвилею.
—Чиїми голосами відповідала крикля-зникля?
—Якою ви уявляєте собі криклю-зниклю?
4)Робота в групах.
—Намалюйте портрет криклі-зниклі. Розкажіть про неї.
—Скільки дійових осіб у вірші?
5)Читання вірша за особами.
—Де можна почути луну?
VI. Підсумок уроку
—З якими творами ознайомилися?
—Яка тарілочка кожного дня котиться по небу?
—Як називає ніч Леонід Глібов у своїй загадці?
—Кого побачили діти, коли бігли повз ялинку?
—Хто називає луну крикля-зникля?
—Пригадайте, які ще вірші Тамари Коломієць ви читали?
VII. Домашнє завдання
Підготувати відповіді на запитання в кінці розділу.
II семестр |
197 |
|
|
Урок 58
Тема. Урок позакласного читання. Зимонько-снігуронько Мета: розвивати навички свідомого виразного читання; учити розкривати характерні
ознаки зими; навчати учнів бачити і відчувати красу природи; виховувати почуття прекрасного, дбайливе ставлення до природи.
Хід уроку
I.Організаційний момент
II.Повідомлення теми і мети уроку
—Відгадайте загадку.
•Сніг біленький і м’який — Подивитись любо.
І дерева, й малюки Одягають шуби. Листя і трави нема,
Бо до нас прийшла… (зима).
—Сьогоднішній урок присвячений чарівниці зимі.
III.Актуалізація опорних знань
Розглядання ілюстрацій та репродукцій картин
—Яка пора року зображена на всіх цих картинах?
—Які кольори на них переважають?
—Назвіть кольори зими.
IV. Обговорення прочитаних творів
1Іванна Блажкевич «Взимку»
—Про що просять дітей горобці?
—А синички?
—Хто допоміг пташкам? Як саме?
—Як ви охарактеризуєте Василька?
2Гра «З якого вірша рядки?»
•Льодком тоненьким скована, спинилася ріка.
(В. Бичко «Зима»)
•Ой мороз, який мороз! Всіх пташок проймає дрож. (І. Блажкевич «Взимку»)
198 |
Усі уроки літературного читання. 2 клас |
|
|
•У руках стара мітла, Із вуглинок очі.
(Т. Коломієць «Ліпим бабу снігову»)
3Бесіда
—Назвіть зимові місяці.
—Про які з них ви читали вірші?
—Хто їх автор? (Михайло Литвинець «Грудень»; Тамара Коломієць «Січень»)
V.Робота над оповіданням Олександра Копиленка «Їдальня для птахів»
1Читання оповідання вчителем (I частина)
—Доберіть заголовок до цієї частини.
2Самостійне читання учнями оповідання (II, III частини)
—Що вирішили зробити хлопці?
—Прочитайте опис пташиної їдальні.
—Де вони повісили годівничку?
—Хто прилітав до годівнички?
—Як пташки дякували юним помічникам?
—Чого вчить нас це оповідання?
VI. Робота над прислів’ями
Робота в групах. Гра «Хто швидше згадає прислів’я?»
Прийшов грудень, — Лютий лютує, — Сонце блищить, — Січень без снігу —
VII. Підсумок уроку
літо без хліба. приніс студень. красну весну чує. а мороз тріщить.
—Чи сподобався вам урок?
—Що корисного ви винесли для себе з цього уроку?
VIII. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Буду я природі другом».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
II семестр |
199 |
|
|
ОПОВІДАННЯ
Урок 59
Тема. Вступ до теми. Уявлення про істотні ознаки оповідань. Оповіданняроздуми. В. Сухомлинський «Як же все це було без мене?» Мета: продовжувати ознайомлення учнів з оповіданнями, з їх істотними ознаками;
вчити учнів свідомого, правильного, виразного читання вголос і мовчки; формувати мовленнєві вміння; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати сімейні цінності.
Хід уроку
I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка
1 Робота над чистомовкою
Енька-енька-енька — донечка маленька. Ає-ає-ає — маму все чекає. Ила-ила-ила — посуд перемила. Ла-ла-ла — квіти полила.
Иця-иця-иця — росте в мами помічниця.
2 Робота над скоромовкою
Норці не потрібна нірка. Норка носить теплу шкірку.
3Робота над віршем
—Прочитайте вірш декілька разів.
УЛУЗІ
Заєць в лузі Сіно косить, А зайчиха
В скирту зносить, А малесенькі зайчата,
Куцохвостики вухаті Возять возом сіно В хату, Щоб було м’якенько Спати.
А. Костецький
—Що читали? (Вірш)
—Чому так вирішили? (Римуються слова.)
III. Повідомлення теми і мети уроку
—Які ще жанри літератури, крім віршів, вам відомі?
200 |
Усі уроки літературного читання. 2 клас |
|
|
—Прочитайте назву розділу.
—Оповідання — це розповідний, прозовий твір про різні випадки з життя людей, тварин. На відміну від віршів, слова в оповіданні не римуються.
З оповідань, вміщених у розділі, ви дізнаєтеся про цікаві і повчальні пригоди із життя своїх ровесників.
Читайте і розмірковуйте: якими слід бути, а якими — ні.
IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1Читання оповідання Василя Сухомлинського «Як же все це було без мене?» вчителем
—Над яким питанням замислилася Яринка?
—Скільки їй минуло років?
2Словникова робота
Років |
доньці |
довкола |
минуло |
сорочечка |
шкільне |
свято |
сплеснула |
приміряє |
трішечки |
тиждень |
викладеного |
Читання слів «дощиком».
3Гра «Бджілки»
Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.
—Прочитайте питальні речення.
—Чиї це слова?
—З якою інтонацією ставила запитання Яринка? (Здивовано)
—Як слід читати слова мами? (Спокійно, лагідно, розмірено)
—Після якого запитання дівчинки ви зробите найдовшу паузу? Як це показано в тексті?
Фізкультхвилинка
4Читання оповідання учнями. Гра «Не перерви ланцюжок»
5Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
—Чому мама витягла з шафи всі Яринчині платтячка?
—Що побачила Яринка серед викладеного одягу?
—Прочитайте, якою була сорочечка. З чим порівнює її автор?
—Чому Яринка здивувалася?
—Що найбільше вразило дівчинку?
—Чи доводилося вам переживати такі самі почуття? Коли?
6Читання оповідання за особами